ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2022 року
м. Київ
справа № 320/11983/13-ц
провадження № 61-16749св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М.,
Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (відповідач за зустрічним позовом),
відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_1 (позивач за зустрічним позовом), ОСОБА_2,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" на постанову Запорізького апеляційного суду від 30 вересня 2020 року, прийняту колегією у складі суддів: Маловічко С. В., Гончар М. С., Подліянової Г. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 жовтня 2015 року.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказував про існування істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі йому на час розгляду справи, що відповідно до пункту 1 частини другої
статті 423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Вказує, що висновком експерта № 3198/3199-16 від 16 грудня 2016 року судово-економічної експертизи, проведеної у справі № 320/780/16-ц, встановлено, що обов`язок ОСОБА_1 сплачувати щомісячно 303,03 доларів США на користь кредитора за кредитним договором № 1109299600 від 11 грудня
2006 року не відповідає умовам цього договору.
Зазначає про те, що вказані обставини не встановлені судом та не могли бути йому відомі під час розгляду даної справи, тому вважав існуючими підстави для перегляду заочного рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 жовтня 2015 року за нововиявленими обставинами.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області
від 13 липня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 просить переглянути за нововиявленими обставинами заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 жовтня
2015 року, яке набрало законної сили 12 лютого 2016 року. При цьому подальшеподання ОСОБА_1 24 листопада 2017 року апеляційної скарги на зазначене судове рішення, поновлення йому 14 грудня 2017 року строку на апеляційне оскарження судового рішення та прийняття постанови від 19 квітня 2018 року за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, не змінюють дату набрання заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 жовтня 2015 року законної сили.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що заявник пропустив присічний строк для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 30 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 липня 2020 року скасовано, справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційному перегляду підлягають судові рішення, які не набрали законної сили, тому у випадку поновлення особі строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження за такою скаргою, вважається, що судове рішення не набрало законної сили. Оскаржуване судове рішення набирає законної сили саме з моменту прийняття апеляційним судом відповідної постанови за наслідками розгляду апеляційної скарги, тому висновки місцевого суду про те, що апеляційне оскарження рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 травня
2015 року не змінює строків набрання цим рішенням законної сили є помилковими.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" (далі - ТОВ "ФК "Позика") подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 30 вересня 2020 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 пропустив трирічний строк, яким обмежується подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. На думку заявника, суд апеляційної інстанції здійснив помилкове тлумачення статті 273 ЦПК України.
Зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 9 січня 2020 року у справі № 2-3923/11 (провадження № 61-1706св19), про те, що звернення з повторною апеляційною скаргою, щодо якої постановлена ухвала про закриття апеляційного провадження, не може бути підставою для зміни дати набрання рішенням законної сили, яке було предметом апеляційного й касаційного перегляду, та яке залишено без змін.
Заявник вказує про неврахування судом апеляційної інстанції того, що
у 2017 році ОСОБА_1 звертався із заявою про перегляд вказаного заочного рішення за нововиявленими обставинами; ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 5 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 19 жовтня 2017 року та постановою Верховного Суду від 4 березня 2020 року, відмовлено у задоволенні вказаної заяви. На думку заявника, повторне звернення ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами свідчить про зловживання ним процесуальними правами.
Також заявник зазначає, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано відхилено його клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із встановленням карантину.
Позиція інших учасників справи
У квітні 2021 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу
ТОВ "ФК "Позика", у якому послався на безпідставність її доводів і відповідність висновків суду апеляційної інстанції обставинам справи та нормам процесуального права.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Підставою відкриття касаційного провадження у цій справі були доводи
заявника про застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 9 січня 2020 року у справі
№ 2-3923/11 (провадження № 61-1706св19) (пункт 1 частини другої
статті 389 ЦПК України).
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 жовтня
2015 року стягнено солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованість за кредитом у розмірі 47 159,85 доларів та по 1 720,50 грн з кожного на відшкодування судового збору. У задоволенні зустрічного позову
ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області
від 17 листопада 2015 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області
від 19 жовтня 2015 року залишено без задоволення.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 12 лютого 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вказане заочне рішення визнано неподаною та повернуто.
Апеляційний суд встановив, що 24 листопада 2017 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на зазначене судове рішення; ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 14 грудня 2017 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження судового рішення; постановою апеляційного суду Запорізької області від 19 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 жовтня 2015 року - без змін.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши правильність застосування норм матеріального права в межах вимог та доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд дійшов таких висновків.