Постанова
Іменем України
06 липня 2022 року
м. Київ
справа № 201/5329/19
провадження №61-20841св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: державний реєстратор Дніпровської філії Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Дніпропетровської області Чернецький Михайло Андрійович, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи",
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2020 року у складі судді Федоріщева С. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила скасувати рішення державного реєстратора Дніпровської філії Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Дніпропетровської області Чернецького М. А. (далі - державний реєстратор) про державну реєстрацію прав та обтяжень від 15 листопада 2018 року, індексний номер 44054963, про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи"); скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності від 12 листопада 2018 року, індексний номер 28927068, про реєстрацію права власності на зазначену квартиру за ТОВ "Кредитні ініціативи".
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, яка є єдиним місцем проживання її та третьої особи ОСОБА_2
10 липня 2008 року між нею та Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" (далі - ВАТ "Сведбанк"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (далі - ПАТ "Сведбанк"), укладений кредитний договір № 0304/07/08/98-005, за умовами якого вона отримала кредит у розмірі 90 000,00 доларів США зі сплатою 12,5 процентів річних з кінцевим строком повернення до 09 липня 2018 року. Цього ж дня, між сторонами укладений іпотечний договір № 0304/07/08/98-005-z, письмову згоду на укладення якого надав її чоловік ОСОБА_2
28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вектор Плюс" (далі - ТОВ "ФК "Вектор Плюс") укладений договір факторингу № 15, за умовами якого ТОВ "ФК "Вектор Плюс" набуло право вимоги за вказаними кредитним та іпотечним договорами. Цього ж дня, між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" також укладений договір факторингу.
Вона не отримувала від ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором, станом на 01 серпня 2014 року виникла заборгованість у розмірі 1 466 489,36 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом - 928 290,71 грн; заборгованості зі сплати відсотків - 419 554,14 грн; пеня за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків - 118 644,51 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 травня 2016 року з неї та ОСОБА_2 в солідарному порядку стягнуто на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість у розмірі 1 606 441,20 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом - 928 290,71 грн; заборгованості зі сплати відсотків - 419 554,14 грн.; пеня - 258 596,35 грн.
Постановами державного виконавця Соборного відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 19 червня 2017 року у виконавчому провадженні відкритому на підставі зазначеного вище рішення суду звернуто стягнення на її пенсію та пенсію ОСОБА_2 .
На підставі зазначеного, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, починаючи з серпня 2017 року проводить щомісячне утримання із пенсії ОСОБА_3 на користь стягувача ТОВ "Кредитні ініціативи".
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 15 листопада 2018 року, їй стало відомо, що на підставі рішення державного реєстратора Чернецького М. А. індексний номер 440054963 від 15 листопада 2018 року, право власності на належну їй квартиру реєстровано за ТОВ "Кредитні ініціативи" у порядку статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку", про що зроблено запис від 12 листопада 2018 року № 28927068.
Посилаючись на те, що державний реєстратор Чернецький М. А. не мав передбачених чинним законодавством підстав для вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо спірної квартири, оскільки таке нерухоме майно підпадає під дію Закону України "Про мораторій на звернення стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті та як місце постійного проживання позичальника, просила задовольнити її вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано рішення державного реєстратора Чернецького М. А. про державну реєстрацію прав та обтяжень від 15 листопада 2018 року, номер 44054963, щодо державної реєстрації права власності за ТОВ "Кредитні ініціативи" на квартиру АДРЕСА_1 .
Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності індексний номер № 28927068 від 12 листопада 2018 року щодо реєстрації права власності за ТОВ "Кредитні ініціативи" на зазначену квартиру.
Здійснено розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на спірні правовідносини розповсюджується дія Закону України "Про мораторій на звернення стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" щодо заборони переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, оскільки загальна площа квартири, яка є предметом іпотеки, становить 64,8 кв. м, предмет іпотеки переданий банку на забезпечення виконання зобовʼязань за споживчим кредитом і використовується позивачем та третьою особою як місце постійного проживання. Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/1310/17 (провадження № 61-29441св18), визначальним при вирішенні спору щодо можливості звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку протягом строку дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" є настання правового наслідку, що в даному конкретному випадку передбачає фактичний перехід до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, без згоди власника майна.
Установивши, що за наслідками прийнятого державним реєстратором рішення про проведення державної реєстрації права власності на квартиру позивачки за ТОВ "Кредитні ініціативи" за передбаченим в іпотечному договорі застереженням, фактично відбулося примусове стягнення на зазначене майно без згоди власника, незважаючи на заборону, встановлену Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", суд дійшов висновку про те, що ТОВ "Кредитні ініціативи", звертаючись із заявою про реєстрацію за ним права власності на спірну квартиру, діяло всупереч вимогам закону, а рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Кредитні ініціативи" призвело до незаконного позбавлення права власності ОСОБА_1 на спірну квартиру.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Кредитні ініціативи" залишено без задоволення, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2020 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку, що на спірну квартиру, яка була передана позичальником в іпотеку на забезпечення виконання зобов`язання за споживчим кредитом, наданим в іноземній валюті, і використовується позивачем та її чоловіком як місце постійного проживання, не може бути звернено стягнення в позасудовому порядку шляхом реєстрації права власності на неї за іпотекодержателем. А тому державний реєстратор Чернецький М. А. не мав передбачених законом підстав для державної реєстрації за ТОВ "Кредитні ініціативи" права власності на спірну квартиру.
Аналогічний за змістом правовий висновок щодо застосування положень Закону України "Про мораторій на звернення стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті"викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18-ц (провадження № 14-45цс20).
Вирішуючи питання щодо належного способу захисту порушених прав позивача, апеляційний суд зауважив, що починаючи з 16 січня 2020 року і на час ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції про задоволення позову матеріального правове регулювання спірних реєстраційних відносин істотно змінилося. Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон України № 1952) у редакції, чинній з 16 січня 2020 року, на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України № 1952 у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 року у справі № 910/8387/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19 та від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19.
Рух справи у суді касаційної інстанції. Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, аргументи інших учасників справи
У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Кредитні ініціативи" на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року, у якій заявник просив скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, заявник зазначав пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не урахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц (провадження № 14-112цс19), у постановах Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 755/5691/16-ц (провадження № 61-901св17) від 18 грудня 2019 року у справі № 712/15975/17 (провадження № 61-42676св18), від 18 грудня 2019 року у справі № 718/2468/18 (провадження № 61-5939св19), від 15 січня 2020 року у справі № 201/344/18 (провадження № 61-47421св18).
Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2022 року відкрито касаційне провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України та витребувано із суду першої інстанції матеріали справи.
Відзиви на касаційну скаргу не надійшли.
Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції у травні 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
10 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", укладений кредитний договір № 0304/07/08/98-005, за умовами якого вона отримала кредит у розмірі 90 000,00 доларів США зі сплатою 12,5 процентів річних, з кінцевим строком повернення до 09 липня 2018 року.
На забезпечення виконання зобовʼязань за кредитним договором, того ж дня, укладені:
- між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_2 договір поруки
№ 0304/07/08/98-005-р, за умовам якого ОСОБА_2 поручився перед кредитором за виконання позичальником зобовʼязань за кредитним договором.
- між та ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 іпотечний договір № 0304/07/08/98-005-z, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулінічем С. А., зареєстрований у реєстрі за № 1591, за умовами якого іпотекодавець передала в іпотеку банку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 . Письмову згоду на укладення цього договору надав ОСОБА_2 .
Відповідно до пункту 12 договору іпотеки, іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення в один з наступних способів:
- 12.1 за рішенням суду;
- 12.2 у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Для отримання виконавчого напису Іпотекодержатель подає нотаріусу документи, що підтверджують безспірність заборгованості іпотекодавця за основним зобов`язанням, а саме заяву про невиконання іпотекодавцем умов основного договору, якій після нотаріального посвідчення буде видано іпотекодержателю. Вчинений нотаріусом виконавчий напис може бути оскаржено Іпотекодавцем виключно в судовому порядку;
- 12.3. згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, який вважається застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, викладене у пунктах 12.3.1 та 12.3.2 цього договору.
28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "ФК "Вектор Плюс" укладений договір факторингу № 15, за умовами якого ТОВ "ФК "Вектор Плюс" набуло право вимоги за вказаними кредитним та іпотечним договорами. Цього ж дня, між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладений договір факторингу, за умовами якого ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло статусу нового кредитора/іпотекодержателя за вказаними кредитним та іпотечним договорами.
У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, станом на 01 серпня 2014 року виникла заборгованість у розмірі 1 466 489,36 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом - 928 290,71 грн; заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом - 419 554,14 грн; пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків - 118 644,51 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 травня 2016 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість у розмірі 1 606 441,20 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом - 928 290,71 грн; заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом - 419 554,14 грн.; пені - 258 596,35 грн.
Постановами державного виконавця Соборного відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 19 червня 2017 року у виконавчому провадженні, відкритого на виконання зазначеного судового рішення, звернено стягнення на пенсію ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Судами встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, починаючи з серпня 2017 року проводить щомісячне утримання з пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь стягувача ТОВ "Кредитні ініціативи".
06 лютого 2018 року ТОВ "Кредитні ініціативи" направило боржнику ОСОБА_1 повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі застереження в іпотечному договорі та статті 37 Закону України "Про іпотеку", у зв`язку із непогашенням позичальником заборгованості за кредитним договором у розмірі 297 851,18 доларів США.
12 листопада 2018 року державним реєстратором Дніпровської філії Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Дніпропетровської області Чернецьким М. А. прийнято рішення та внесено запис № 28927068 про право власності ТОВ "Кредитні ініціативи" на квартиру АДРЕСА_1, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15 листопада 2018 року, індексний № 440054963. Підставою виникнення права власності зазначено: іпотечний договір, серія та номер: ВКМ № 420202, виданий 10 липня 2008 року: сторони ВАТ "Сведбанк", ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулінічем С. А., зареєстрований у реєстрі за № 1591; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, серія та номер: -, виданий 22 лютого 2018 року, видавник ПАТ "УКРПОШТА"; відправка рекомендованої кореспонденції списком № 15, серія та номер: -, виданий 07 лютого 2018 року, видавник: ТОВ "Кредитні ініціативи"; повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобовʼязанням, серія та номер: вих. № ІВ/КІ-203, виданий 06 лютого 2018 року, видавник: представник за довіреністю ТОВ "Кредитні ініціативи" Василюк І. С.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.