ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2022 року
м. Київ
справа №640/10900/20
адміністративне провадження № К/9901/37244/21, № К/9901/38106/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 640/10900/20
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури, Другої кадрової комісії, третя особа: Офіс Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, провадження у якій відкрито
за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора, Київської обласної прокуратури на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2021 року (головуючий суддя Григорович П.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року (колегія суддів: головуючий суддя Файдюк В.В., судді Мєзєнцев Є.І., Собків Я.М.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з позовом до Київської обласної прокуратури, Другої кадрової комісії, третя особа: Офіс Генерального прокурора, у якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення Другої кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором відділу ювенальної юстиції Прокуратури Київської області ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Київської області № 152к від 17.04.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ювенальної юстиції Прокуратури Київської області та органів прокуратури з 22.04.2020;
1.3. поновити ОСОБА_1 з 22.04.2020 на посаді прокурора відділу ювенальної юстиції Прокуратури Київської області або іншій рівнозначній посаді в органах прокуратури України, яка буде існувати на час винесення рішення;
1.4. стягнути з Прокуратури Київської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 22.04.2020 і до моменту фактичного поновлення на роботі.
1.5. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає своє звільнення з органів прокуратури незаконним, вчиненим з порушенням трудових прав та без дотримання вимог чинного законодавства.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2021 року даний адміністративний позов задоволено частково.
2.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Другої кадрової комісії від 09 квітня 2020 року № 265 про неуспішне проходження прокурором відділу ювенальної юстиції прокуратури Київської області ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.
2.2. Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Київської області № 152 к від 17 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Київської області та органів прокуратури з 22 квітня 2020 року.
2.3. Поновлено ОСОБА_1 в Київській обласній прокуратурі на посаді прокурора відділу ювенальної юстиції або іншій рівнозначній посаді та в органах прокуратури з 23 квітня 2020 року.
2.4. Стягнуто з Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 квітня 2020 року по 27 травня 2021 року в сумі 290136,21 грн.
2.5. В іншій частині позову відмовлено.
2.6. Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» не передбачено здійснення ліквідації чи реорганізації органів прокуратури України, як і не визначено скорочення кількості прокурорів органів прокуратури. Також положення про ліквідацію чи реорганізацію органів прокуратури України, скорочення кількості прокурорів, не передбачені на рівні будь-якого іншого нормативно-правового акту, прийнятого у зв`язку з набранням чинності вказаним Законом. У зв`язку з цим суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач не міг бути звільнений на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру». Також судом зазначено, що відповідачами не подано жодних письмових доказів, які б свідчили про перебіг іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, який відбувався за участю позивача, а відтак суб`єктами владних повноважень не спростовано доводів позивача про те, що під час проведення вказаного іспиту (тестування) відбувалися технічні збої в роботі комп`ютера, які спричинили некоректне підведення підсумку.
3. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року рішення змінено, викладено абзаци 4 та 5 резолютивної частини таким чином:
« 4. Поновити ОСОБА_1 в прокурорі Київської області на посаді прокурора відділу ювенальної юстиції або іншій рівнозначній посаді та в органах прокуратури з 23 квітня 2020 року.
5. Стягнути з прокурори Київської області (ЄДРПОУ 02909996) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 квітня 2020 року по 27 травня 2021 року в сумі 290136,21 грн. »
4. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
4.1. Ухвалюючи таке судове рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що вважає необхідним застосувати ч. 1 ст. 235 КЗпП України та поновити позивача на раніше займаній посаді прокурора відділу ювенальної юстиції прокурори Київської області.
ІІІ. Касаційне оскарження
5. Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Офіс Генерального прокурора та Донецька обласна прокуратура звернулися із касаційними скаргами, у яких, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просять скасувати ці судові рішення в частині задоволення вимог позову та відмовити у задоволенні позову повністю.
5.1. Підставою звернення з касаційною скаргою відповідачі зазначили пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
5.2. На обґрунтування підстави оскарження скаржники вказують відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 7, підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру», пункту 6 розділу V Порядку №221.
5.3. Водночас, вказано про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 11, 22 розділу ІІ Закону №113, пункту 7 розділу І Порядку №221, пункту 1 розділу V Порядку №221, пунктів 2, 12 Порядку №233 щодо визначення Генеральним прокурором порядку роботи кадрових комісій, реалізації цими комісіями своїх повноважень щодо організації проведення атестації, у тому числі алгоритму дій і фіксації ситуацій, коли складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісій та прокурора.
6. Позивач подала відзиви на касаційні скарги, за змістом яких висловив свої доводи, якими заперечив проти висловлених у скаргах обґрунтувань щодо помилковості висновків судів попередніх інстанцій по суті вирішення спору, та просив залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скарги - без задоволення.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
6.1. Позивач працювала в органах прокуратури України з 2007 року.
6.2. Наказом прокуратури Київської області від 05 листопада 2019 року № 638к позивач була призначена на посаду прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Київської області, тимчасово на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку іншої особи.
6.3. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-IX, який набув чинності 25 вересня 2019 року, запроваджено реформування системи органів прокуратури.
6.4. Згідно пункту 7 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
6.5. Наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221 було затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок № 221).
6.6. На сайті Генеральної прокуратури України 04 жовтня 2019 року оприлюднено оголошення про порядок подання прокурорами заяв для проходження атестації.
6.7. 11 жовтня 2019 року ОСОБА_1 на ім`я Генерального прокурора подала заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
6.8. Наказом Генерального прокурора від 17 жовтня 2019 року № 233 було затверджено Порядок роботи кадрових комісій.
6.9. Наказом Офісу Генерального прокурора від 07 лютого 2020 року № 78 з метою проведення атестації прокурорів регіональних прокуратур створено Другу кадрову комісію.
6.10. За результатом тестування на знання та вміння у застосуванні закону і відповідності здійснювати повноваження прокурора позивач набрала 79 балів та була допущена до наступного етапу атестації.
6.11. За результатом тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки позивач набрала 91 бал.
6.12. Рішенням Кадрової комісії № 2 від 09 квітня 2020 року № 265, керуючись пунктами 13, 16, 17 розділу ІІ «;Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» та пунктом 6 розділу І, пунктом 6 розділу ІІІ Порядку проходження прокурорами атестації, враховуючи, що позивач за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички набрала 91 бал, що є менше прохідного балу для успішного складення іспиту, вона недопущена до етапу проходження співбесіди. У зв`язку з цим позивач неуспішно пройшла атестацію.
6.13. При цьому, позивач подавала голові першої кадрової комісії заяву від 11 березня 2020 року, якою повідомляла, що при проходженні тестування на комп`ютері нею неодноразово помічалося, як після обрання варіанту відповіді та його підтвердження варіант відповіді змінювався, а іноді комп`ютер «підвисав» і після обрання варіанту відповіді на питання не давав змінити варіант на інший. Крім того, при обранні та зазначенні варіанту відповіді, яка є правильною, у результатах тестування вказано цю відповідь як «неправильну». Таким чином, позивач вказала, що вважає результати вказаного тестування неправильними та такими, що не відповідають дійсності. Враховуючи обставини збоїв при проходженні тестування, для усунення суперечностей щодо відповідності результатів тестування, позивач просила надати їй можливість перездати іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки на загальні здібності та навички, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
6.14. Відповідно до протоколу № 5 засідання Комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 09 квітня 2020 року, у тому числі щодо розгляду заяви позивача, яка не пройшла тестування, про повторне проходження відповідного тестування внаслідок порушення графіку тестування, технічних збоїв, емоційного та фізичного виснаження, особистого хвилювання та поганого самопочуття вбачається, що згідно з даними системи тестування та відомостей про його результати тестування з боку заявників було завершено, під час проведення тестування відповідні акти не складались. Прокурори жодних заяв щодо їх стану здоров`я з метою перенесення дати іспиту не подавали та фактично використали своє право на проходження відповідного етапу атестації. Таким чином, підстави для повторного проходження етапу тестування, передбачені у пункті 7 Порядку №221, відсутні.
6.15. На підставі рішення Комісії від 09 квітня 2020 року № 265 наказом прокурора Київської області від 17 квітня 2020 року № 152к, статті 11 Закону України «Про прокуратуру», пункту 3, підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», позивач звільнена з посади прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Київської області, на якій перебувала тимчасово на період відпустки іншої особи по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 22 квітня 2020 року.
6.16. Згідно з листками непрацездатності серії АДЮ № 876717 від 06 квітня 2020 року, серії АДШ № 376116 від 21 квітня 2020 року, у період з 06 квітня 2020 року по 17 квітня 2020 року, з 21 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року позивач перебувала на лікарняному.
6.17. З метою з`ясування обставин щодо ліквідації, реорганізації або скорочення посад прокурорів прокуратури Київської області станом на 22 квітня 2020 року та 08 травня 2020 року позивач зверталась до Генерального прокурора з відповідним запитом.
6.18. Згідно з відповіддю прокуратури Київської області від 26 травня 2020 року позивача, окрім іншого, повідомлено, що станом на 22 квітня 2020 року та 08 травня 2020 року до прокуратури Київської області накази Генпрокурора про скорочення штатної чисельності, ліквідацію чи реорганізацію прокуратури Київської області не надходили.
6.19. Відповідно до даних витягу з ЄДРПОУ станом на дату формування витягу, а саме 16 травня 2020 року № 1006643038, інформація про ліквідацію чи реорганізацію прокуратури Київської області у реєстрі відсутня.
6.20. Згідно з листом Офісу від 18 травня 2020 року № 27/3-2194вих-20 позивачу повідомлено, що, зокрема, прокуратура Київської області не ліквідована та не реорганізована, проте перебуває у процесі виконання вимог Закону № 113-ІХ; штатна чисельність прокуратури Київської області залишилась незмінною.
6.21. Наказом Генпрокурора від 03 вересня 2020 року № 410 перейменовано без зміни ідентифікаційних кодів юридичних осіб в ЄДРПОУ, зокрема, юридичну особу «прокуратура Київської області» у «Київська обласна прокуратура».
6.22. Наказом Генпрокурора від 08 вересня 2020 року № 414 днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11 вересня 2020 року.
6.23. Позивач, вважаючи рішення кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації та наказ про звільнення з посади, звернулася до суду з цим позовом.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
7. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
9. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
10. За приписами частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
11. В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. Статтею 4 Закону № 1697-VII встановлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
13. Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
14. Законом України від 19 вересня 2019 року № 113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (діє з 25 вересня 2019 року, далі - Закон № 113-IX) до Закону № 1697-VII були внесені зміни.
15. Зокрема, в тексті Закону №1697-VII слова «Генеральна прокуратура України», «регіональні прокуратури», «місцеві прокуратури» замінено відповідно на «Офіс Генерального прокурора», «обласні прокуратури», «окружні прокуратури».
16. Згідно з пунктами 6, 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ, з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
17. Пунктом 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ, встановлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
18. Згідно із пунктом 11 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX, атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
19. Пунктом 14 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX, графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
20. На виконання вимог Закону №113-IX, наказом Генерального прокурора №221 від 03 жовтня 2019 року затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок №221).
21. За визначенням, що міститься в пункті 1 розділу 1 Порядку №221 атестація прокурорів - це встановлена Розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
22. Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку № 221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.
23. Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями прозоро та публічно у присутності прокурора, який проходить атестацію.
24. Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
25. Пунктами 6-8 розділу I Порядку № 221 визначено, що атестація включає в себе три етапи:
1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;
3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
26. За результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень:
1) рішення про успішне проходження прокурором атестації;
2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку.
27. Відповідно до пункту 11 Порядку №221, особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора. У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора. У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров`я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора. Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документу, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви, прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Інформація про нову дату складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). З моменту оприлюднення відповідної інформації прокурор вважається повідомленим належним чином про нову дату проведення відповідного етапу атестації.