ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2022 року
м. Київ
справа №810/3213/16
адміністративне провадження № К/9901/17226/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л., суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2021 року (колегія суддів у складі: головуюча суддя Бужак Н.П., судді - Кобаль М.І., Костюк Л.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
установив:
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 червня 2016 року №78408-13, яким позивачу визначене податкове зобов`язання з транспортного податку у розмірі 25000,00 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року, адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29 червня 2016 року №78408-13, стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у розмірі 1102,00 грн
14 вересня 2018 року ОСОБА_1 подала заяву про стягнення з відповідача судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги під час розгляду справи в суді першої інстанції, у розмірі 58200 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року відмовлено в ухваленні додаткового рішення за вказаною заявою позивачки.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 5 липня 2020 року та стягнуто на корить ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.
В подальшому, 21 вересня 2020 року, позивачка направила до Шостого апеляційного адміністративного суду (який здійснював апеляційний перегляд справи) заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, у якій просила стягнути з відповідача 14000 грн судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги адвоката під час розгляду її апеляційної скарги на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 5 липня 2020 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою апеляційного суду, вважаючи, що вона прийнята внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати й ухвалити нове, яким задовольнити заяву про стягнення судових витрат на правничу допомогу. На обґрунтування доводів касаційної скарги позивачка зазначає, що подані нею до апеляційного суду докази понесених витрат на правничу допомогу повною мірою підтверджували здійснення таких витрат, їх необхідність була очевидною, а розмір ставки за надання правової допомоги був цілком прийнятним. Відтак, на думку позивачки, вона мала законне право на компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, втім, суд апеляційної інстанції безпідставно й необґрунтовано відмовив у їх стягненні з відповідача у справі.
У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДПС України просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін як законне й обґрунтоване.
Враховуючи надані відповідачем докази, колегія суддів ухвалила задовольнити заявлене податковим органом клопотання про заміну відповідача у справі, ГУ ДФС у Київській області, його правонаступником, - Головним управлінням ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України обумовлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
У статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року №5076-VI наведено наступні визначення:
представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.