ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2022 року
м. Київ
справа № 120/2525/20-а
адміністративне провадження № К/9901/32145/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Мартинюк Н.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №120/2525/20-а
за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Вінницької обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за касаційною скаргою Вінницької обласної прокуратури на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді: Гонтарука В. М., судді: Курка О. П. Сторчака В. Ю.
У С Т А Н О В И В :
І. СУТЬ СПОРУ
1. До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Прокуратури Вінницької області, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі.
ІI. ОЦІНКА СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
2. Рішенням суду від 10 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено повністю та вирішено:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії № 2 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора" № 18 від 05 березня 2020 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Вінницької області від 29 квітня 2020 року № 421к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру прокуратури Вінницької області та органів прокуратури з 06 травня 2020 року;
- поновити ОСОБА_1 у Вінницькій обласній прокуратурі на посаді рівнозначній посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру прокуратури Вінницької області та органів прокуратури;
- стягнути з Вінницької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 травня 2020 року по лютого 2021 року (включно) у розмірі 234435,60 грн. (двісті тридцять чотири тисячі чотириста тридцять п`ять гривень шістдесят копійок) з вирахуванням при виплаті встановлених законом податків і зборів;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в сумі 25118,10 грн. (двадцять п`ять тисяч сто вісімнадцять гривень десять копійок) з вирахуванням при виплаті встановлених законом податків і зборів.
3. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Вінницька обласна прокуратура та Офіс Генерального прокурора оскаржили його в апеляційному порядку.
4. Судом апеляційної інстанції було відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Вінницька обласна прокуратура та Офіс Генерального прокурора.
5. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі № 640/20211/19 задоволено. Зупинено апеляційне провадження у справі №120/2525/20-а до набрання законної сили рішення у справі № 640/20211/19.
7. Зупиняючи провадження в справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач проходив атестацію відповідно до вимог Порядку № 221, в свою чергу положення Порядку №221 оскаржуються в адміністративній справі № 640/20211/19, а рішення у справі може вплинути на права та обов`язки сторін у справі, що розглядається.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
8. У поданій касаційній скарзі скаржник з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
9. Скаржник зауважує, що у справі № 640/20211/19 та цій справі правовідносини не є подібними, а отже, рішення, яке буде прийняте, не впливає на результат розгляду цієї справи, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність зупинення провадження в справі.
9.2. Крім того, позовні вимоги у вказаних вище справах також не є тотожними, оскільки оскаржувані накази про звільнення позивачки носять індивідуальний характер та є актом індивідуальної дії і містять окремі обставини.
9.3. Таким чином, на думку скаржника, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статей 236, 242 КАС України, застосування яких призвели до неправильного вирішення питання у справі, що у силу частини першої статті 353 КАС України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
10. Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 120/2525/20 стало оскарження судового рішення зазначених у частині 3 статті 328 КАС України та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
11. Від позивача відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
IV ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, виходить з такого.
13. За правилом пункту 3 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
14. У спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, пов`язаних із реалізацією Закону України від 19 вересня 2019 року №113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон №113-IX), зупинення провадження в адміністративних справах до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі може бути визнано необхідним за умов дійсної пов`язаності потенційного результату розгляду цього питання із фактичними обставинами адміністративної справи та належного обґрунтування судом необхідності такого зупинення.