1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2022 року

м. Київ

справа № 640/18911/18

адміністративне провадження № К/9901/7346/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В.,

Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2020 (головуючий суддя - В.О. Аліменко, судді - А.Ю. Кучма, Н.В. Безименна)

у справі № 640/18911/18

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 3899/к від 11.10.2018 в частині звільнення позивача;

- поновити позивача на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу з розслідування кримінальних проваджень Управління розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Міністерства юстиції України;

- стягнути з Міністерства юстиції України на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на незаконність звільнення з посади старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу з розслідування кримінальних проваджень Управління розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Міністерства юстиції України внаслідок скорочення штату державних службовців. Позивач вказує, що відповідач в порушення норм Кодексу законів про працю України при скороченні штату не тільки не запропонував позивачу вакантну посаду, а й також не повідомив останнього про наявність чи відсутність такої посади. Позивач вважає, що відповідач натомість з урахуванням наявних у позивача досвіду та кваліфікації, а також його бажання працювати в подальшому в апараті Міністерства юстиції України, мав запропонувати позивачу вакантні посади.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 11.10.2018 № 3899/к «Про звільнення» в частині пунктів першого і другого такого Наказу. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу з розслідування кримінальних проваджень Управління розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Міністерства юстиції України з 11.10.2018. Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 132 768, 09 грн. Допущено негайне виконання цього рішення Окружного адміністративного суду міста Києва в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу з розслідування кримінальних проваджень Управління розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Міністерства юстиції України та стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць у розмірі 16 497, 81 грн.

4. При прийнятті рішень суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що оскаржуваний наказ про звільнення позивача від 11.10.2018 № 3899/к є протиправним та таким, що винесений з порушенням вимог законодавства про державну службу та Кодексу законів про працю України, оскільки відповідачем при попередженні позивача про майбутнє звільнення із займаної посади не дотримано законодавчо встановлених вимог щодо одночасного повідомлення працівника (державного службовця) про наявність всіх наявних вакантних посад, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації, та як наслідок отримання від державного службовця згоди/відмови на переведення на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду.

5. Постановою Верховного Суду від 19.12.2019 касаційну скаргу Міністерства юстиції України задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019 у справі № 640/18911/18 - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. При ухваленні постанови, суд касаційної інстанції виходив з того, що посада позивача належить до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а тому такий спір не може розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження та повинен розглядатись за правилами загального позовного провадження. Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що в порушення вимог Кодексу адміністративного судочинства України, судом першої інстанції неправомірно розглянуто спір у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження, а судом апеляційної інстанції вказаного порушення не усунуто.

7. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 3899/к від 11.10.2018 в частині звільнення позивача. Поновлено позивача на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу з розслідування кримінальних проваджень Управління розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Міністерства юстиції України або запропонувати рівнозначну посаду. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

8. При новому розгляді справи суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено, що при звільненні позивача були враховані вимоги частини першої статті 42 Кодексу законів про працю України щодо переважного права працівника з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці на залишення на роботі, а при рівних умовах продуктивності і кваліфікації - частини другої статті 42 Кодексу законів про працю України. Водночас судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми заробітної плати за час вимушеного прогулу, оскільки в судовому засіданні 12.03.2020 представник позивача відмовився від позовних в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, зазначивши, що заробітна плата була стягнута на користь позивача, відповідно до виконавчого листа від 02.07.2019, а відповідачем на підтвердження вказаних обставин до матеріалів справи були долучені меморіальний ордер № 198730676 від 17.07.2019 на суму 16 497 ,81 грн та № 216441132 від 17.10.2019 на суму 116 270, 28 грн.

9. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2020 скасовано. Провадження по справі - закрито.

10. Суд апеляційної інстанції з посиланням на положення пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України закрив провадження у справі, оскільки оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень шляхом прийняття наказу № 3159/к від 31.10.2019 про скасування наказу Міністерства юстиції України від 11.10.2018 № 3899/к «Про звільнення» та поновлення на роботі ОСОБА_1 .

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

11. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

12. Підставою касаційного оскарження судових рішень відповідач зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України скаржник вказує, що станом на дату подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України у подібних правовідносинах. Звертає увагу, що на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019 у справі № 640/18911/18 Міністерством юстиції України прийнято наказ від 31.10.2019 № 3159/к про скасування наказу від 11.10.2018 № 3899/к «Про звільнення ОСОБА_1 », що, на переконання скаржника, свідчить про виконання рішення у зв`язку із набранням чинності постанови, а не виправлення порушень суб`єктом владних повноважень. Також, зазначає про відсутність висновку Верховного Суду стосовно питання застосування статей 49-2 та 42 Кодексу законів про працю України, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 24.04.2018 № 3-р/2018.

Позиція інших учасників справи

13. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги

14. Ухвалою Верховного Суду від 15.03.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України.

15. Ухвалою Верховного Суду від 12.07.2022 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

16. Наказом Міністерства юстиції України від 14.03.2018 № 1066/к «Про призначення» ОСОБА_1 з 21.03.2018 було призначено на посаду старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу з розслідування кримінальних проваджень Управління розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Міністерства юстиції України як переможця конкурсу.

17. Рішенням Конституційного Суду України від 24.04.2018 № 3-р/2018 визнано такою, що не відповідає Конституції України частини шостої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з якою слідчі органи Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюють досудове розслідування злочинів, вчинених на території або в приміщеннях Державної кримінально-виконавчої служби України (правонаступником якого згідно постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2016 № 343 було визначено Міністерство юстиції).

18. У зв`язку з цим постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2018 № 597 внесено зміни до пункту 4 Положення про Міністерство юстиції, а саме підпункт 95-16 пункту 4, згідно з яким Міністерство юстиції України, відповідно до покладених на нього завдань забезпечує здійснення оперативно-розшукової діяльності оперативними підрозділами органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби, - виключено.

19. 27.07.2018 в.о. Державного секретаря Міністерства юстиції України затвердив зміни до штатного розпису на 2018 рік апарату Міністерства юстиції України, за змістом яких Головне слідче управління виведено зі структури апарату Міністерства разом із посадою старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу з розслідування кримінальних проваджень Управління розслідування особливо важливих справ.


................
Перейти до повного тексту