ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2022 року
м. Київ
справа № 320/1950/21
адміністративне провадження № К/9901/18745/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Чумаченко Т.А., Васильєвої І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року у справі №320/1950/21 за позовом Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Київській області звернулося до суду з позовом, у якому просило підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта", накладеного рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 11 лютого 2021 року. В обґрунтування позову посилається на те, що представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта" не допустили представників контролюючого органу до проведення документальної планової виїзної перевірки, що стало підставою для застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року, у відкритті провадження за заявою Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, відмовлено.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що між сторонами наявний спір про право, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління ДПС у Київській області подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати зазначені рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що суди не звернули уваги, що позовна заява подана в загальному порядку, а не в порядку спеціального провадження, встановленого статтею 283 КАС України, оскільки позовна заява подана за підписом представника позивача, а не за підписом керівника, без скріплення печаткою контролюючого органу як того вимагає спеціальна стаття, додатки до позову та копію позовної заяви направлено не в порядку статті 269 КАС України. Отже, судами взагалі не досліджено умови і порядок звернення до суду. Також ГУ ДПС зазначає, що судові рішення ухвалені без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26 червня 2020 року у справі № 280/2993/19.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року у справі №320/1950/21 залишити без змін.
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Кодекс адміністративного судочинства України визначає особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ (глава 11) та порядок розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ (§ 2 цієї глави). Статтею 283 КАС України врегульовано особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів на підставі заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Цей порядок є альтернативним загальному порядку розгляду справ.
Колегія суддів зазначає, що податковий орган має право/обов`язок звернутись до суду в порядку загального провадження з дотриманням загальних строків звернення до суду з позовними вимогами про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. При розгляді вимоги щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків до предмета доказування входить, зокрема наявність підстав та дотримання порядку призначення контролюючим органом перевірки та прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26 червня 2020 року у справі № 280/2993/19.