ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2022 року
м. Київ
справа № 200/13212/19-а
адміністративне провадження № К/9901/38018/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Чумаченко Т.А., Васильєвої І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 8 липня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року про відмову в задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому листі у справі № 200/13212/19-а за позовом Офісу великих платників податків ДПС до Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" про надання дозволу на погашення податкового боргу у сумі 70 000 000 грн за рахунок майна платника податків Державного підприємства "Вугільна компанія Краснолиманська", що перебуває у податковій заставі,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року задоволено повністю позов Офісу великих платників податків ДПС до ДП «Вугільна компанія Краснолиманська» про надання дозволу на погашення податкового боргу у сумі 70000000 грн за рахунок майна платника податків ДП «Вугільна компанія Краснолиманська», що перебуває у податкові заставі.
Надано Офісу великих платників податків ДПС дозвіл на погашення податкового боргу з податку на прибуток та податку на додану вартість за рахунок майна ДП «Вугільна компанія Краснолиманська», що перебуває у податковій заставі вартістю 70 000 000 грн відповідно до актів опису майна №1/28-10-47-17/31599557 на суму 25 000 000,00 грн; від 10 квітня 2018 року №4/28-10-47-16/31599557 на суму 25 000 000,00 грн; від 14 травня 2018 року №7/28-10-47-16/31599557 на суму 20 000 000,00 грн.
Вказане рішення набрало законної сили 14 серпня 2020 року.
14.06.2021 Головне управління ДПС у Донецькій області, як відокремлений підрозділ ДПС звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому листі по справі №200/13212/19-а, в якій просить замінити стягувача у виконавчому листі з Офісу великих платників податків ДПС його правонаступником Головним управлінням ДПС у Донецькій області.
Заява обґрунтована тим, що в цій справі має місце публічне правонаступництво (повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого, внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції). Зазначає, що в даному випадку відбулося передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 8 липня 2021 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому листі відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому листі, суди виходили з того, що оскільки відсутні відомості щодо звернення позивача до суду із заявою про видачу виконавчого листа, то і підстави для заміни стягувача його правонаступником відсутні.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Донецькій області, як відокремлений підрозділ ДПС подало касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити. В обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що Головне управління ДПС у Донецькій області забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Донецької області і здійснює їх податкове супроводження. Вказує, що Головне управління ДПС у Донецькій області є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826) у відповідних сферах діяльності.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 5 статті 15 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до статті 52 КАС у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.
Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема від 3 грудня 2020 року у справі №805/2173/16-а, від 30 грудня 2020 року у справі №805/4361/17-а.
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17), від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15).
Як на підставу для здійснення публічного правонаступництва, заявник посилався на те, що з 4 січня 2021 року ДП «Вугільна компанія Краснолиманська» перебуває на обліку в Покровській ДПІ ГУ ДПС у Донецькій області.