ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2022 року
м. Київ
справа №160/615/21
адміністративне провадження № К/9901/25594/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року (головуючий суддя Рябчук О.С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року (головуючий суддя Чередниченко В.Є., судді - Іванов С.М., Панченко О.М.) у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У січні 2021 року Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» (далі - ПАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод») звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18 квітня 2019 року №0003844608, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 9653875,50 грн (у тому числі 6435917 грн - за податковим зобов`язанням та 3217958,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями) та №0003854608, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 19936296 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року прийнято вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у задоволенні клопотання Офісу ВПП ДПС про закриття провадження в адміністративній справі відмовлено. Позовну заяву ПАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» залишено без розгляду.
Залишаючи позовну заяву без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд першої інстанції виходив з того, що викладення позовних вимог з посиланнями на положення різних нормативно-правових актів, які регулюють процедуру проведення перевірок, оформлення результатів перевірок не змінює сутності позовних вимог. Судом встановлено, що у провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду на розгляді вже перебували справи №160/4019/19, №160/16312/20 щодо спорів між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року ухвалу суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі №160/4019/19, у задоволенні позову ПАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» до Офісу ВПП ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 квітня 2019 року № 003844608 та № 0003854608, прийнятих на підставі Акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 28 березня 2019 року № 49/28-10-46-08-00659101 відмовлено. Постановою Верховного Суду від 2 грудня 2020 року вище зазначені судові рішення залишено без змін.
У постанові Верховного Суду від 2 грудня 2020 року надано оцінку доводам позивача щодо порушення контролюючим органом процедури (способу) проведення податкової перевірки ПАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» та відповідності Акта перевірки вимогам закону. Крім того, у постанові суду касаційної інстанції зазначено, що питання правомірності призначення і проведення перевірки позивача, за наслідками якої 18 квітня 2019 року, прийняті податкові повідомлення-рішення № 003844608 та № 0003854608, вже було предметом судового розгляду у справі №160/1939/19 за позовом ПАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» до Офісу ВПП ДФС про визнання протиправним та скасування наказу від 6 лютого 2019 року № 242 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод». Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 6 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у задоволенні цього позову відмовлено.
7 грудня 2020 року ПАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу ВПП ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 квітня 2019 року №0003844608 та №0003854608.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року прийнято вказаний позов до розгляду, відкрито провадження у справі №160/16312/20, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Водночас, судом встановлено, що підставами позову для оскарження податкових повідомлень-рішень позивачем було зазначено про: порушення податковим органом підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України); внесення до Акта перевірки недостовірної інформації; порушення податковим органом пункту 44.6. статті 44 ПК України; порушення податковим органом пункту 85.9. статті 85 ПК України; недотримання податковим органом вимог Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених Наказом Державної фіскальної служби України від 31 липня 2014 року № 22; недотримання податковим органом вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платника податків-юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727; покладення в основу Акта перевірки недопустимих доказів; порушення порядку проведення перевірки; порушення статті 19 Конституції України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року, провадження у справі №160/16312/20 закрито на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, оскільки є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
У цій справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що підставами позову для оскарження податкових повідомлень-рішень позивачем зазначено про те, що: в Акті перевірки від 28 березня 2019 року № 49/28-10-46-08-00659101 вказано про те, що позапланову невиїзну перевірку проведено на підставі фотокопій первинних документів, які надала Генеральна прокуратура України, які не можуть бути належними та допустимими доказами, оскільки оригінали первинних документів у Генеральній прокуратурі України та у відповідача відсутні; посилання відповідача в Акті перевірки на інформацію з інформаційно-аналітичних баз контролюючих органів не є належним доказом; первинні документи стосовно господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Алсімо» відповідають вимогам законодавства України; висновки в Акті перевірки є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів ревізорів та їх особистими думками; думка висловлена посадовими особами податкового органу у акті перевірки повинна оцінюватися судом з урахуванням інших доказів у справі; при вирішенні податкових спорів необхідно виходити з презумпції добросовісності платника податків; порушення податкової дисциплінами та не знаходження за податковою адресою ТОВ «Алсімо» не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на формування витрат та податкового кредиту; факт порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ «Алсімо» не є беззаперечним доказом нереальності господарських операцій; посилання контролюючого органу на допит особи, яка була керівником підприємства та пояснила, що не має відношення до реєстрації та ведення господарської діяльності ряду підприємств (серед яких і згаданий контрагент позивача), на яких згідно реєстраційних даних він являється посадовою особою (засновником, директором), а також, що йому не відомі дані підприємства, зокрема і позивача, можуть бути спростовані за наявності у матеріалах справи належним чином завірених копій первинних документів; вирок суду стосовно посадових осіб ТОВ «Алсімо», який би набрав законної сили, відсутній; не припустимим є притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого суб`єкта господарювання; за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка могла б свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок протиправних діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу; господарські операції позивача з ТОВ «Алсімо» є реальними та повністю відповідали вимогам ПК України; висновком експерта Буряк Т.М. від 22 вересня 2017 року № 15/11.2/96 підтверджено факт реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Алсімо».
Третій апеляційний адміністративний суд відхилив доводи ПАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод», що підстави позову, за яким відкрито провадження у справі №160/615/21, інші, ніж підстави позову у справі №160/4019/19, оскільки висновки судів у судових рішеннях, ухвалених у справі №160/4019/19 зроблені і щодо доводів позивача про неправомірність перевірки та про не відповідність Акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 28 березня 2019 року № 49/28-10-46-08-00659101 вимогам правових норм, на що також посилається позивач як на підставу неправомірності податкових повідомлень-рішень, в-третє, звертаючись з позовом до суду.
Крім того, в обґрунтування ухвали суд апеляційної інстанції зазначив, що процедурні порушення при проведенні перевірки, в тому числі, недоліки Акта перевірки, були підставою для оскарження податкових повідомлень-рішень № 0003844608, №0003854608 у справі № 160/16312/20, провадження в якій ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року закрито.
Не погоджуючись із ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року, ПАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.