1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2022 року

м. Київ

справа № 520/328/20

адміністративне провадження № К/9901/34678/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Блажівської Н.Є. Дашутіна І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопрофсервіс" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року (прийняту в складі: головуючого судді Тітова О.М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Мінаєвої О.М., суддів Донець Л.О., Макаренко Я.М.)

У С Т А Н О В И В:

РУХ СПРАВИ

І. Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопрофсервіс" (далі-позивач, Товариство), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі- відповідач, податковий орган), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 07.10.2019 року № 00000480502, № 00000470502.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначило, що усі спірні господарські операції позивача є реальними, спричинили зміни у структурі активів та зобов`язань підприємства і відбувалися в межах господарської діяльності. Крім цього, вони повністю підтверджені первинними документами, про що також зазначено в самому акті перевірки.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3.Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 07.10.2019 року № 00000480502, № 00000470502.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій визнали, що господарські операції позивача із його контрагентами є реальними, підтверджуються належним чином оформленими бухгалтерськими та первинними документами позивача, а тому нарахування відповідачем грошового зобов`язання із податку на додану вартість є протиправним.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

5. 16 грудня 2020 року податковий орган не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами попередніх норм матеріального та процесуального права щодо задоволення позовних вимог, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі №520/328/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №520/328/20 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

5.2. Так, відповідач зазначає, суд апеляційної інстанції у своєму рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у Верховним Судом у постанові від 21.01.2020 по справі №826/2325/14, від 21.11.2018 по справі №820/10515/14, що є підставою для касаційного оскарження у відповідності до п. 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

5.3. Так, податковий вказує, що формальна наявність договору, податкової накладної, видаткової накладної та товарне транспортних документів, за встановлених обставин, не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин, і не дає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій. Первинні документи, зокрема податкові накладні, не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності обставин, які виключають можливість такої поставки між суб`єктами.

5.4. Звертає увагу на здійснення позивачем господарських операцій по договорам, укладеним із контрагентами, які не мали достатніх основних засобів, невідомі обставини транспортування товарів, відсутні сертифікати якості товарів тощо. Вказує, що джерело походження придбаних позивачем товарів та послуг невідоме, а тому неможливо встановити їх рух по всьому ланцюгу постачання, що свідчить про відсутність факту реального здійснення господарських операцій.

5.5. Податковий орган вказує, що перевіркою проведених взаємовідносин з контрагентами ТОВ "Делівері Груп", ТОВ "Левіанс Актив", ТОВ "Гранд Флай", ТОВ "ХСК РАКУРС", ТОВ "Євроексім Груп", ТОВ "ТК Прод-Маркет", ТОВ "Компані Плазма", ТОВ "Каліпсо ХФ", ТОВ "Бронт ХТФ", ТОВ "Соренто РХ", ТОВ "Софі Форт", ТОВ "ХК Бриз", ТОВ "Лерден", ТОВ "Адресистем", ТОВ "Слім Компані", ТОВ "Тріада Капітал", ТОВ "Лідер Група", ТОВ "Транс Сервіс +", встановлено що вони надавали в оренду обладнання з травня 2016 року по січень 2019 року по черзі від кожного зазначеного постачальника згідно наданих до перевірки укладених угод та актів приймання-передачі послуг оренди, яке за номенклатурою є однаковою для всіх зазначених постачальників.

Проведеним аналізом Єдиного реєстру податкових накладних в частині співставлення номенклатури придбаних та реалізованих товарів встановлено невідповідність придбаного та реалізованого у відповідних звітних періодах послуг оренди обладнання. Крім того встановлено, що реалізовані послуги оренди взагалі не придбавалися. Інформація щодо наявності основних засобів (в т.ч. наданого в оренду обладнання) на підприємствах - постачальниках відсутня.

6. Позивач у письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечував, уважаючи їх безпідставними, а рішення суду першої та апеляційної інстанції, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законним.

7. 30 червня 2021 року справа №560/328/20 надійшла на адресу Верховного Суду.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

8. Суди попередніх інстанцій установили, що ТОВ "Технопрофсервіс" зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку. Видами діяльності підприємства за КВЕД є: 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (основний); 81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

9. Фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області на підстав направлень від 11.07.2019 №6530, 6531, 6532, 6533, 6534, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, п.п.77.1, 77.4 ст.77, п.81.1 ст.82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, на підставі наказу ГУ ДФС у Харківській області від 18.06.2019 №4255, проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Технопрофсервіс" (код 39813912) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019 відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

10. За результатами проведеної перевірки складено акт № 2712/20-40-14-03-06/39813912 від 08.08.2019 та додатки до нього (т.1 а.с.120-219, т.2 а.с.1-37, 38-147).

11. Згідно висновків акту перевірки, встановлено наступні порушення ТОВ "Технопрофсервіс" (т.2 а.с.36-37):

1) п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 4124973 грн., у тому числі: за 2016 рік - 897629,00 грн., за 2017 рік - 235087,00 грн., за 1-й квартал 2018 року - 47730,00 грн., за 2-й квартал 2018 року - 10833,00 грн, за 3-й квартал 2018 року -1170418,00 грн., за 4-й квартал 2018 року -1604664,00 грн., за 1-й квартал 2019 року -185278,00 грн;

2) п.44.1 ст.44, п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.1, абз.1 п.201.7, абз.1 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2893296,00 грн., в тому числі: за лютий 2016 року - 38916 грн., за серпень 2016 року - 15750,00 грн., січень 2017 року - 19846,00 грн., квітень 2017 року - 18686,00 грн., червень 2017 року - 18686,00 грн., липень 2017 року - 12780,00 грн., серпень 2017 року - 28606,00 грн., вересень 2017 року - 15826,00 грн., грудень 2017 року - 99300,00 грн., січень 2018 року - 15826,00 грн., лютий 2018 року - 15826,00 грн., березень 2018 року - 15826,00 грн., квітень 2018 року - 20820,00 грн., травень 2018 року - 70740,00 грн., червень 2018 року - 20820,00 грн., липень 2018 року - 107907,00 грн., серпень 2018 року - 708172,00 грн., вересень 2018 року - 399556,00 грн., жовтень 2018 року - 463575,00 грн., листопад 2018 року - 140820,00 грн., грудень 2018 року - 439147 грн., січень 2019 року - 21050,00 грн., лютий 2019 року - 49581,00 грн., березень 2019 року - 135234,00 грн;

3) п.1.1 ч.1 ст.7 та ч.5 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", в результаті чого встановлено заниження загальної суми додаткової бази до суми заробітної плати в загальній сумі 3020,12 грн. за березень 2016 року та неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, що призвело до нарахувань єдиного внеску;

4) п.2.1 ст.6 розділу ІІ, п.1.1 ч.1 ст.7 та ч.5 ст.8 розділу ІІІ Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", в результаті чого встановлено заниження загальної суми єдиного внеску в розмірі 664,44 грн. за березень 2016 року.

12. Не погоджуючись з висновками перевірки, ТОВ "Технопрофсервіс" подало заперечення на акт перевірки (т.2 а.с.150-151).

13. Листом ГУ ДПС у Харківській області від 02.10.2019 № 3579/10/20-40-05-02-15 висновки акту перевірки залишено без змін, а заперечення позивача без задоволення (т.2 а.с.152-181).

14. На підставі висновків проведеної перевірки, ГУ ДПС у Харківській області винесено податкові повідомлення-рішення, в тому числі:

- від 07.10.2019 № 00000470502, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 5156216,25 грн., в тому числі: за податковими зобов`язаннями - 4124973,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1031243,25 грн. (т.2 а.с.149);

- від 07.10.2019 № 00000480502, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 3548287,50 грн., в тому числі: за податковими зобов`язаннями - 2838630,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 709657,5 грн. (т.2 а.с.148).

15. ТОВ "Технопрофсервіс" оскаржило вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку (т.2 а.с.182-183), але рішенням Державної податкової служби України від 12.12.2019 №12760/6/99-0008-05-01 скаргу підприємства залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (т.2 а.с.184-191).

16. Уважаючи неправомірність дій відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 07.10.2019 № 00000470502 та № 00000480502, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

V. Джерела права й акти їх застосування (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

17. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

19. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

20. За правилами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

21. За приписами п.п. 14.1.36 п. 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

22. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

23. Як визначено п.44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

24. Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 статті 14 ПК України витрати це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

25. Платниками податку - резидентами є, зокрема, суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті (пп.133.1.1. п.133.1 статті 133 ПК України).

26. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (пп.134.1.1 п.134.1 статті 134 ПК України).

27. Згідно з п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

28. Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 статті 139 цього Кодексу визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

29. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати, доходи, активи і зобов`язання з податку на прибуток та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 "Податок на прибуток", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2000 року № 353, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 січня 2001 р. за № 47/5238, відповідно до якого витрати (дохід) з податку на прибуток- загальна сума витрат (доходу) з податку на прибуток, яка складається з поточного податку на прибуток з урахуванням відстроченого податкового зобов`язання і відстроченого податкового активу; обліковий прибуток (збиток)- сума прибутку (збитку) до оподаткування, визначена в бухгалтерському обліку і відображена у Звіті про фінансові результати за звітний період; податковий прибуток (збиток)- сума прибутку (збитку), визначена за податковим законодавством об`єктом оподаткування за звітний період.

30. Витрати (дохід) з податку на прибуток відображаються у статті "Витрати (дохід) з податку на прибуток" Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід). Витрати з податку на прибуток відображаються в дужках. При визначенні фінансового результату на суму доходу зменшується збиток до оподаткування (пункт 18 цього Положення).

31. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі Закон № 996).

32. Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV) визначено, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

33. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

34. Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення № 88).

35. Відповідно до пункту 1.2 Положення № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

36. Згідно з пунктом 2.1 Положення № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

37. Відповідно до пункту 2.2 Положення № 88 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

38. Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

39. Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

40. За приписами абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

41. Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

42. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

43. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

VI. Висновок Верховного Суду

44. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 07.10.2019 № 00000470502 та № 00000480502, на підставі висновку податкового органу щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ "Селезія", ТОВ "Екто-плюс", ТОВ "Фараон буд", ТОВ "Поток-К", ТОВ "ПСВ-Енергопроммонтаж", ТОВ "Сігма профіт", ТОВ "Аквілія ком", ТОВ "Лазуріт ТК", ТОВ "Консалтинг брю", ТОВ "Топаз ЮА", ТОВ "Карат юніон", ТОВ "Фест компані", ТОВ "Делівері групп", ТОВ "Левіанс актив", ТОВ "Гранд флай", ТОВ "ХСК Ракурс", ТОВ "Євроексім груп", ТОВ "ТК Прод-маркет", ТОВ "Компані плазма", ТОВ "Каліпсо ХФ", ТОВ "Бронт ХТФ", ТОВ "Соренто РХ", ТОВ "Софі форт", ТОВ "ХК Бриз", ТОВ "Лерден", ТОВ "Адресистем", ТОВ "Слім компані", ТОВ "Тріада капітал", ТОВ "Лідер група", ТОВ "Транс сервіс+", ТОВ "Смерека-2017", ТОВ "Лаква строй", ТОВ "Еконія 21.

45. Перевіряючи реальність господарських операцій позивача з наведеними вище контрагентами на підставі допустимих і належних доказів та правомірність формування витрат за цими операціями, Суд зазначає наступне.

46. Так, судами першої та апеляційної інстанції установлено, що ТОВ "Технопрофсервіс" (покупець) було укладено наступні договори із:

- ТОВ "Селезія" (продавець) - договір купівлі-продажу № 41/18/05 від 18.05.2016, № 71/01/07 від 01.07.2016,

- ТОВ "Екто-плюс" (продавець) - договір купівлі-продажу № 91/01/10 від 01.10.2016,

- ТОВ "Фараон буд" (продавець) - договір купівлі-продажу № 41 від 30.11.2016,

- ТОВ "Поток-К" (продавець) - договір купівлі-продажу № 7/12/12 від 12.12.2016,

- ТОВ "ПСВ-Енергопроммонтаж" (продавець) - договір купівлі-продажу № 31/04/01 від 04.01.2016,

- ТОВ "Сігма профіт" (продавець) - договір купівлі-продажу № 7/18/05 від 18.05.2018,

- ТОВ "Аквілія ком" (продавець) - договір №11/31/08 від 31.08.2018,

- ТОВ "Лазуріт ТК" (продавець) - договір купівлі-продажу № 32/01/11 від 01.11.2018,

- ТОВ "Консалтинг брю" (продавець) - договір купівлі-продажу № 1420 від 19.12.2018,

- ТОВ "Топаз ЮА" (продавець) - договір купівлі-продажу № 20810 від 08.10.2018,

- ТОВ "Карат юніон" (продавець) - договір купівлі-продажу № 51802 від 18.02.2019,

- ТОВ "Фест компані" (продавець) - договір купівлі-продажу № 41102 від 11.02.2019.

47. За умовами вказаних договорів купівлі-продажу продавці зобов`язувалися передати у власність покупця товарно-матеріальні цінності (витратні матеріали для технічного та сервісного обслуговування обладнання на об`єктах замовників, запчастини, витратні матеріали для ремонту автопідйомника), товари, визначені у специфікаціях, миючі засоби, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити ці товари.

48. Так, Позивачем на підтвердження здійснення зазначених господарських операцій надано до суду копії первинних документів, а саме: договори, специфікації, видаткові та податкові накладні, банківські виписки, журнали-ордери рахунків, товарно-транспортні накладні, накладні на внутрішнє переміщення товарів тощо.

49. Зокрема, зміст долучених ТОВ "Технопрофсервіс" первинних документів свідчить, що контрагентами позивача було здійснено поставку відповідних товарів, що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними: № 39-010716 від 01.07.2016, № 270-310716 від 31.07.2016, № 231-250816 від 25.08.2016, № 68-060716 від 06.07.2016, № 140-260716 від 26.07.2016, № 111-080816 від 08.08.2016, № 91-241016 від 24.10.2016, №1383011-1 від 30.11.2016, №1373011-2 від 30.11.16, №1393011-3 від 30.11.2016, №16-121216 від 12.12.2016, №4-13.12.16 від 13.12.2016, №12-502 від 05.02.2016, № 26-220518 від 22.05.2018, № 171-20071 від 20.07.2018, № 214-230718 від 23.07.2018, № 201-230718 від 23.07.2018, № 202-230718 від 23.07.2018, № 175-230718 від 23.07.2018, № 32-060818 від 06.08.2018, № 46-130818 від 13.08.2018, № 45-130818 від 13.08.2018, № 44-130818 від 13.08.2018, № 47-160818 від 16.08.2018, № 69-270818 від 27.08.2018, № 11-030918 від 03.09.2018, № 4-050918 від 05.09.2018, № 5-070918 від 07.09.2018, № 6-070918 від 07.09.2018, № 7-070918 від 07.09.2018, № 8-070918 від 07.09.2018, № 9-100918 від 10.09.2018, №53-011018 від 01.10.2018, № 54-011018 від 01.10.2018, № 55-011018 від 01.10.2018, №69-081018 від 08.10.2018, № 70-221018 від 22.10.2018, №71-221018 від 22.10.2018, № 134-291018 від 29.10.2018, № 89-161118 від 16.11.2018, № 91-161118 від 16.11.2018, № 94-161118 від 16.11.2018, № 90-161118 від 16.11.2018, № 96-231118 від 23.11.2018, № 92-261118 від 26.11.2018, № 93-281118 від 28.11.2018, № 43-071218 від 07.12.2018, № 34-071218 від 07.12.2018, № 67-171218 від 17.12.2018, № 66-171218 від 17.12.2018, № 65-171218 від 17.12.2018, № 1472012 від 20.12.2018, № 1251812 від 18.12.2018, № 1261812 від 18.12.2018, № 1271812 від 18.12.2018, № 1282012 від 20.12.2018, № 1332012 від 20.12.2018, № 15/1802 від 18.02.2019, № 25/1802 від 18.02.2019, № 35/1802 від 18.02.2019, № 7/0403 від 04.03.2019, № 5/1803 від 18.03.2019, № 53-110218 від 11.02.2019.

50. Суд звертає увагу податкового органу на те, що судами попередніх інстанцій було встановлено, що зазначені видаткові накладні містять підписи уповноважених осіб - директорів підприємств та печатки підприємств, що не заперечується відповідачем.

51. Окрім того, отримані товари були внесені до даних бухгалтерського обліку Товариства.

52. Придбані позивачем товари транспортувались із залученням перевізників ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 на підставі договорів-заявок на надання транспортних послуг.

53. Так, за результатами надання послуг перевезення були складені товарно-транспортні накладні та підписані акти виконаних робіт, які долучено до матеріалів справи.

54. Відповідно до товарно-транспортних накладних, транспортування товарів здійснювалось зі складів контрагентів-продавців на склади ТОВ "Технопрофсервіс" (покупець), які орендувалися позивачем, або одразу на об`єкти виконання позивачем робіт, для яких такі товари і придбавалися. При цьому, у випадку перевезення таких товарів спочатку на склади позивача, Товариство в подальшому переміщувало їх на відповідні об`єкти виконання робіт, у зв`язку з чим складалися накладні на внутрішнє переміщення товарів, а також товарно-транспортні накладні за результатами здійснення перевезення товарів зі складу позивача на об`єкти виконання робіт.


................
Перейти до повного тексту