ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2022 року
м. Київ
справа № 640/838/20
адміністративне провадження № К/9901/17832/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №640/838/20
за позовом приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2020 року (суд у складі головуючого судді - Федорчука А.Б.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Чаку Є.В., суддів: Єгорової Н.М., Федотова Н.М.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2020 року Приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом" звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просило:
1.1. визнати протиправним та скасувати акт Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2918/1510/НП/АВ від 25 жовтня 2019 року;
1.2. визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2918/1510/НП/АВ/ТД-ФС/645 від 20 грудня 2019 року про накладення штрафу у розмірі 7 886 970,00 грн.
2. В обґрунтування позову зазначено, що у Представництва Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад Міжрегіональна академія управління персоналом» «Центр дистанційного навчання «Криворізький інститут» (далі - Представництво) немає необхідності дотримуватися кадрових вимог щодо забезпечення провадження освітньої діяльності для закладів вищої освіти відповідно до Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, затверджених Кабінетом Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1187. Представник позивача стверджував, що Представництво не здійснює освітньої діяльності у галузі вищої освіти, не має освітніх програм, а є виключно центром дистанційного навчання, що надає консультаційні послуги та забезпечує організаційно-інформаційну діяльність. Також у Представництві відсутні будь-які навчальні структурні підрозділи, у тому числі кафедри, де могли б працювати викладачі.
Позивач вказав, що договори цивільно-правового характеру про надання консультаційних послуг укладені Представництвом з фізичними особами в рамках чинного законодавства України на підставі вільного волевиявлення сторін та не можуть на власний розсуд інспектора Держпраці розглядатися як фактичний допуск до роботи фізичних осіб без укладання з ними трудових договорів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу №ДН2918/1510/НП/АВ/ТД-ФС/645 від 20 грудня 2019 року.
В іншій частині адміністративного позову відмовлено.
4. Рішення судів мотивовані тим, що відповідачем не наведено ані в акті інспекційного відвідування, ані у судовому засіданні конкретні докази, що позивачем допущено до виконання робіт працівника без укладання трудового договору та без повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу, відповідно до порядку встановленого Кабінетом Міністрів України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення. У задоволенні позову відмовити.
6. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі касатор зазначив частину першу статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
У касаційній скарзі зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, а саме: від 04 липня 2018 року у справі № 820/1432/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 1840/2505/18, від 24 грудня 2019 року у справі № 823/1167/16, від 05 лютого 2020 року у справі № 620/3913/18, від 06 лютого 2020 року у справі № 0840/3690/18, від 03 березня 2020 року у справі № 1540/3913/18, а також у постанові від 04 вересня 2020 року у справі №160/8039/18.
Обов`язок укладання Представництвом з 60 виконавцями трудових угод встановлений вимогами ст.ст.21, 24 КЗпП України. На думку касатора, укладення договорів підряду, які регулюються вимогами Цивільного кодексу України, є порушенням трудового законодавства України та позбавляє робітників права на соціальний пакет.
7. Верховний Суд ухвалою від 07 червня 2021 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
8. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. У період з 11 жовтня 2019 року по 25 жовтня 2019 року інспекторами Держпраці Дуднік О.М. та Клімчуком О.В. було проведено інспекційне відвідування у Представництві Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад Міжрегіональна академія управління персоналом» «Центр дистанційного навчання «Криворізький інститут».
10. Результати вказаного інспекційного відвідування оформлені Актом №ДН2918/1510/НП/АВ від 25 жовтня 2019 року.
11. У вказаному Акті зазначено, що протягом 2018-2019 років між Представництвом Приватного акціонерного товариства «МАУП» «ЦДН «Криворізький інститут» з 60 фізичними особами були укладені цивільно-правові договори про надання послуг. Всі фізичні особи (60 осіб), які за договорами є виконавцями, протягом 2018-2019 років отримувати винагороду за актами прийому наданих послуг.
12. Дослідивши вказані договори, інспектори прийшли до висновку, що предметом цивільно-правових договорів, укладених між Представництвом Приватного акціонерного товариства «ВНЗ «МАУП» «ЦДН «Криворізький інститут» та фізичними особами, є процес праці, а не її кінцевий результат. Фізичні особи повинні виконувати систематично певні трудові функції в Представництві відповідно до економічного напрямку Академії при здійсненні господарської діяльності.
Штатні працівники Представництва за розподілом посадових обов`язків виконують лише адміністративні функції, хоча основним напрямком економічної діяльності Представництва є вища освіта.
Професія, за якою працювали фізичні особи за договором цивільно-правового характеру відповідно до кваліфікаційних характеристик не носить разовий характер, тому в даному випадку Представництво мало законні підстави на укладання (строкового) трудового договору.
У зв`язку з наведеним, інспектори Держпраці прийшли до висновку, що керівником Представництва фактично допущено до роботи 63 працівника без укладення трудових договорів, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Вказане є порушенням вимог частини 1 статті 21, частин 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України.
13. 28 жовтня 2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено припис про усунення виявлених порушень №ДН2918/1510/НП/АВ/П, яким зобов`язано позивача у строк до 15 листопада 2019 року усунути виявлення порушення частини 1 статті 21 Кодексу законів про працю України, частини 1 статті 3 статті 24 Кодексу законів про працю України.
14. 20 грудня 2019 року на підставі висновків Акта перевірки Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було прийнято постанову про накладення штрафу №ДН2918/1510/НП/АВ/ТД-ФС/645, якою на Представництво Приватного акціонерного товариства «ВНЗ «МАУП» «ЦДН «Криворізький інститут» накладено штраф 7 886 970,00 грн.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
16. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
17. Як вбачається зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних рішень судів першої і апеляційної інстанцій, основним питанням, яке підлягає вирішенню в рамках касаційного розгляду цієї справи є наявність у позивача обов`язку оформлення трудових відносин із 63 працівниками за умови існування укладених цивільно-правових угод про надання послуг.
З цього приводу колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
Згідно статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст.ст.902-903 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що основною ознакою, яка відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений. Він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації). Не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийняття його на роботу на певну посаду.
З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
Таким чином, відносини, які виникають з цивільно-правового договору послуг не є тотожними трудовим правовідносинам, а укладання цивільно-правового договору про надання послуг не свідчить про наявність трудових відносин між Замовником та Підрядником.