ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2022 року
м. Київ
справа №520/10795/18
адміністративне провадження № К/9901/26032/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області (далі - ГУ Держпраці) на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021 (ухвалена у складі: головуючого П`янової Я.В., суддів: Спаскіна О.А., Любчич Л.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН" до ГУ Держпраці про визнання протиправною та скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
28.11.2018 ТОВ «КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН» (далі також-позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ Держпраці (далі також-відповідач), у якому позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпраці про накладення штрафу від 20.11.2018 № ХК2641/292/НД/АВ/П/ТД-ФС.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ «КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН» зазначив, що оспорювана постанова є протиправною, оскільки з його боку відсутні порушення частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) з огляду на те, що особи, які виконували підрядні роботи не перебували у трудових відносинах з ним, а виконували свої обов`язки за цивільно-правовим договором. Також позивачем вказано про те, що його не було повідомлено про розгляд справи про накладення штрафу, чим порушено процедуру притягнення до адміністративної відповідальності, що є самостійною підставою для скасування оспорюваної постанови.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 12.03.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019, задовольнив позовні вимоги.
Постановою Верховного Суду від 03.12.2020 скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 25.02.2021 у задоволенні позову ТОВ «КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН» відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність позивача під час розгляду справи про правопорушення не вплинула на оскаржуване рішення та не призвела до порушення його прав, а також виходив з недоведеності цивільно-правової природи правовідносин позивача з фізичними особами за укладеними між ними договорами.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 25.05.2021 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 скасував, ухвалив нове рішення, яким задовольнив позов.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд, виходив з того, що відповідач не виконав обов`язок щодо повідомлення позивача про розгляд справи відповідно до пункту 6 Порядку № 509. Таке порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення. Суд також дійшов висновку про те, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування правомірності власного рішення, під час розгляду справи не довів належними та допустимими доказами правомірність прийняття оскаржуваної постанови.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із постановою Другого апеляційного адміністративного суду, відповідач оскаржив її у касаційному порядку. У касаційній скарзі, яка надійшла на адресу суду 16.07.2021, заявник просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 залишити без змін.
Як на підставу для відкриття касаційного провадження у справі відповідач послався на те, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови застосовано норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13.06.2019 у справі № 1840/2507/18, від 10.02.2020 у справі № 620/3913/18, від 22.04.2020 у справі № 160/8902/18, від 30.09.2020 у справі № 540/635/19.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Верховний Суд у складі колегії: головуючого Бевзенка В.М., суддів Кравчука В.М., Чиркіна С.М. ухвалою від 09.08.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ Держпраці.
У зв`язку з виведенням судді Верховного Суду зі складу судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду здійснено повторний автоматизований розподіл справи та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 03.05.2022 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя - Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано судді-доповідачу.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що фахівцям Головного управління Держпраці у Харківській області на підставі наказу № 01.01-07/1612 від 22.10.2018 та направлення № 01.01-94/02.03/2985 від 22.10.2018 доручено проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю ТОВ "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН".
З посиланням на неможливість провести інспекційне відвідування фахівцями ГУ Держпраці у Харківській області на предмет додержання вимог законодавства про працю ТОВ "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН", відповідачем складено акт № ХК02641/292/НД від 25.10.2018 та вимогу № 02641/292/ПД від 25.10.2018 про зобов`язання надати документи.
02.11.2018 відповідачем складено акт інспекційного відвідування за № ХК2641/292/НД/АВ.
08.11.2018 ГУ Держпраці у Харківській області направлено ТОВ "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН" повідомлення № 0388 про розгляд справи про накладення штрафу.
20.11.2018 Головним управлінням Держпраці у Харківській області на підставі акту інспекційного відвідування винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК 2641/292/НД/АВ/П/ТД-ФС у розмірі 1451970, 00 грн. за порушення вимог частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, а саме: 13 працівників допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зокрема: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 .
ТОВ "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН", не погодившись із постановою ГУ Держпраці, звернувся до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частин першої - третьої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до преамбули Закону України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (у редакції, чинної на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №877-V) цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Закон №877-V визначає основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а як слідує з тлумачення поняття принцип - це твердження, яке сприймається як головне, важливе, суттєве, неодмінне або, принаймні, бажане.
Статтею 1 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Згідно з частиною п`ятою статті 2 Закону №877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Тлумачення цієї норми вказує на те, що органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення в першу чергу повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно звертаючи увагу на правила, перелічені в частині п`ятій статті 2 Закону №877-V та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, звертатись до інших норм Закону №877-V.
Слід враховувати, що спеціального Закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини, є Закон №877-V, незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №809/799/17, від 09.07.2020 у справі №818/585/17.
Так, статтею 259 КЗпП визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 №96 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 № 84 затверджено Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області (далі - Управління Держпраці), згідно з пунктом 1 якого, Управління Держпраці є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Підпунктом 5 пунту 4 цього Положення передбачено, що Управління Держпраці здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Статтею 1 Закону № 877-V визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Відповідно до частини 4 статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Згідно з частиною 5 статті 2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статей 1, 3, частин 1, 4, 6-8, абзацу 2 частини 10, частин 13, 14 статті 4, частин 1 - 4 статті 5, частини 3 статті 6, частин 1 - 4, 6 статей 7, 9, 10, 19, 20, 21, частини 3 статті 22 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).
Підстави проведення інспекційного відвідування встановлені пунктом 5 Порядку № 295, відповідно до пункту 3 якого інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
Пунктами 19, 20, 21 Порядку № 295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі: акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).
Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (п. 4 Порядку № 509).
Відповідно до пункту 10 Порядку № 509 постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.
Судами у цій справі встановлено, що інспекційне відвідування позивача проведено на підставі підпункту 3 пункту 5 Порядку № 295, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
Щодо дотримання процедури повідомлення контролюючим органом позивача про розгляд справи про накладення штрафу, колегія суддів зазначає таке.
За правилами пункту 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 509 у разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 509 справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
Пунктом 8 Порядку № 509 передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.
Наведені вище норми Порядку №509 передбачають право суб`єкта господарювання, стосовно якого розглядається справа про накладення штрафу, брати участь у розгляді такої справи шляхом його повідомлення не пізніше, ніж за п`ять днів до дати розгляду та покладають на уповноважену особу обов`язок роз`яснення особам, які беруть участь у розгляді справи, їх прав і обов`язків, заслуховувати зазначених осіб та досліджувати докази.
При цьому, розгляд справи за відсутності такого суб`єкта господарювання чи його представника може відбуватися лише у разі, коли такий суб`єкт належним чином повідомлений відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи.
ГУ Держпраці у судах попередніх інстанцій, наполягаючи на дотриманні процедури повідомлення ТОВ "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН", покликався на те, що виклик на розгляд справи про накладення штрафу відбувався шляхом направлення позивачу засобами поштового зв`язку 08.11.2018 повідомлення № 0388 рекомендованим повідомленням про вручення № 6102226532560.
Суди встановили, що відповідач не надав повідомлення про вручення № 6102226532560 або доказів повернення цієї поштової кореспонденції чи доказів ухилення позивача від отримання повідомлення, або ж інших недобросовісних дій, які б свідчили про намагання позивача уникнути участі в засіданні.
ГУ Держпраці здійснено запит до Харківської дирекції АТ «Укрпошта» відносно поштового відправлення за трекінгом № 6102226532560. У відповідь на цей запит листом за № 21-06/36 від 10.02.2021 повідомлено, що згідно з підпунктом 2 пункту 122 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 Укрпошта здійснює перевірку пересилання реєстрованих поштових відправлень в автоматизованій системі товариства, протягом шести місяців з дня їх приймання для пересилання шляхом ідентифікації тринадцяти значних номерів, які зазначаються у квитанції під час замовлення послуг поштового зв`язку. У зв`язку зі спливом вказаного терміну, інформацію про пересилання відправлення № 6102226532560 Харківська дирекція АТ «Укрпошта» надати не має можливості.
Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що докази отримання позивачем повідомлення відповідача про розгляд справи про накладення штрафу від 08.11.2018 № 0388 ГУ Держпраці не надані, що свідчить про невиконання відповідачем обов`зку повідомити позивача про розгляд справи відповідно до пункту 6 Порядку № 509.
За наведених обставин, колегія суддів визнає правильними висновки суду апеляційної інстанції про те, що позивач був позбавлений можливості захищати свої права при винесенні відповідачем оскаржуваної постанови про накладення штрафу, через те, що не був повідомлений про час та місце розгляду справи, а відтак позбавлений можливості надати клопотання, пояснення та докази, які він вважав за необхідне подати для спростування доводів, викладених в акті інспекційного відвідування.
Доводи заявника про те, що позивач під час інспекційного відвідування надав усі документи, а отже, на переконання відповідача, участь представника позивача при розгляді справи не могли вплинути на результати прийнятого рішення, колегія суддів вважає безпідставними.
Положення Порядку № 509 містять імперативні приписи про те, що справа повинна розглядатися за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Уповноважена посадова особа вправі розпочати розгляд справи про накладення штрафу за умови встановлення факту повідомлення суб`єкта господарювання чи роботодавця про розгляд справи не пізніше ніж за п`ять днів до дати такого розгляду у один із способів, що передбачений пунктом 6 Порядку № 509.
Можливість розгляду справи без їх участі чітко обмежена наявністю інформації про повідомлення вказаних осіб відповідно до пункту 6 Порядку № 509 та відсутністю обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи.
Виходячи з викладеного, саме на уповноважену посадову особу покладається обов`язок переконатись, чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного повідомлення особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.
З огляду на це, обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Таке тлумачення пункту 6 Порядку № 509 відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб.
Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.01.2021 у справі № 340/3731/18.
Відтак, приписами Порядку № 509 встановлено обов`язок відповідача саме щодо повідомлення особи, стосовно якої розглядається справа, а не лише направлення на її адресу відповідного листа.
Верховний Суд вважає також слушними висновки апеляційного суду про те, що обраний відповідачем спосіб повідомлення позивача не є єдино можливим, а його використання не виключає можливості одночасно скристатись будь-яким іншим із передбачених пунктом 6 Порядку № 509 способом повідомлення, з метою належного доведення до відома позивача інформації про розгляд справи. Тобто, множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.
Судами встановлено, що ГУ Держпраці у Харківській області не було вжито всіх можливих законодавчо передбачених заходів на виконання обов`язку щодо повідомлення позивача про розгляд справи про накладення на нього фінансових санкцій за порушення норм законодавства про працю.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Таке порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Наведене відповідає висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18.
Щодо суті порушень, встановлених відповідачем, колегія судді зазначає наступне.
Судами встановлено, що підставою для накладення оспорюваною постановою штрафу, слугували висновки контролюючого органу, викладені у акті інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 02.11.2018 за № ХК2641/292/НД/АВ.
Так, у розділі ІІІ «Опис виявлених порушень» ГУ Держпаці зазначено: під час проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування 24.10.2018, за фактичним місцем здійснення підприємницької діяльності ТОВ "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН" при виконанні роботи за адресою: АДРЕСА_1 були опитані: 1) ОСОБА_14 ; 2) ОСОБА_15 ; 3) ОСОБА_1 ; 4) ОСОБА_16 - відомостей не надав; 5) ОСОБА_17 ; 6) ОСОБА_18 ; 7) ОСОБА_2 , які на час проведення інспекційного відвідування за адресою: АДРЕСА_1 виконували роботу будівельника, різноробочого, шпаклювальника та пояснили, що були допущені до роботи адміністрацією позивача та виконували роботи для ТОВ "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН".
Судами встановлено, що відомості акту інспекційного відвідування, що ОСОБА_16 24.10.2018 виконував роботу різноробочого за адресою: АДРЕСА_1 та твердження відповідача, що ОСОБА_16 повідомив інспектору Гладченко К.В. недостовірну інформацію, матеріалами справи не підтверджуються.
Водночас, матеріали справи містять докази наявності у ОСОБА_16 статусу адвоката, який є представником позивача у цій справі та здійснює індивідуальну адвокатську діяльність, отримав Свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльності № 2325 від 02.10.2018 на підставі рішення Ради адвокатів Полтавської області № 15 від 02.10.2018, де і обліковується та зареєстрований фіскальним органом як платник податків, а саме: профайл адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України Національної асоціації адвокатів України; копія Свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності; Повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску від 12.10.2018 № 1820308000038 ГУ ДФС у Харківській області; Довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру від 12.10.2018, № 1820300700068 Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.
На підтвердження факту відсутності ОСОБА_16 під час інспекційного відвідування 24.10.2018 та неможливості надання останнім пояснень інспекторам відповідача, позивач надав копію ухвали Московського районного суду м. Харкова від 24.10.2018 у справі № 643/15001/18, з якої судами встановлено, що ОСОБА_16 брав участь в якості представника заявника у відкритому судовому засіданні в залі суду під час розгляду скарги ОСОБА_19 .
Отже, складений відповідачем акт інспекційного відвідування містить інформацію, що не відповідає дійсності в цій частині.
Також в акті інспекційного відвідування відповідач зазначив, що 25.10.2018 о 10.00 год., у зв`язку з ненаданням документів, пояснень щодо виявлених працівників, які виконували роботи 24.10.2018 на ТОВ "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН", на юридичну адресу позивача рекомендованим повідомленням з описом вкладення направлено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 25.10.2018 № ХК2641/292/НД; вимога про надання документів від 25.10.2018, № ХК2641/292/НП в термін до 02.11.2018 о 10.00 год.
При цьому, в акті інспекційного відвідування наведено, що під час проведення інспекційного відвідування 02.11.2018, за фактичним місцем здійснення підприємницької діяльності позивача при виконанні роботи за адресою: АДРЕСА_2 були опитані: 1) ОСОБА_3 ; 2) ОСОБА_4 ; 3) ОСОБА_20 ; 4) ОСОБА_21 ; 5) ОСОБА_5 ; 6) ОСОБА_6 ; 7) ОСОБА_7 ; 8) ОСОБА_8 ; 9) ОСОБА_9 ; 10) ОСОБА_10 ; 11) ОСОБА_11 ; 12) ОСОБА_12 ; 13) ОСОБА_13 - відомості не надав, які на час проведення інспекційного відвідування пояснили, що виконували підрядну роботу та були допущені до роботи адміністрацією позивача.
Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач в акті інспекційного відвідування та оскаржуваній постанові неповно відобразив зміст пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 .
Так, ОСОБА_3 у поясненнях від 02.11.2018, підписаних ним власноручно, зазначив про встановлення робочого часу самостійно, тип договірних відносин: договір підряду, оплата ще не отримувалася, згідно договору після завершення виконаної роботи.
ОСОБА_4 у поясненнях від 02.11.2018, підписаних ним власноручно, зазначив про виконання підрядних робіт на підставі договору, оплата по завершенні робіт.
ОСОБА_5 у поясненнях від 02.11.2018, підписаних власноручно, зазначив про встановлення робочого часу самостійно, за виконану роботу на об`єкті оплата ще не отримувалася.
ОСОБА_6 у поясненнях від 02.11.2018, підписаних ним власноручно, зазначив про встановлення робочого часу на власний розсуд, тип договірних відносин: договір підряду, оплата по завершенні виконаних робіт. Аналогічні пояснення надані і ОСОБА_22 .