ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2022 року
м. Київ
справа № 826/27741/15
касаційне провадження № К/9901/30945/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УКРНАФТА» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2016 (суддя Данилишин В.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 (судді: Бабенко К.А., Кузьменко В.В., Степанюк А.Г.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УКРНАФТА» (далі у тексті - ПАТ «УКРНАФТА», Товариство, позивач) до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі у тексті - Ковельська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р»,
У С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство «УКРНАФТА» звернулося із адміністративним позовом до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податковt повідомлення-рішення відповідача від 31.08.2015 № 0005551502.
Обґрунтовуючи позов, позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.
Окружний адміністративний суд міста Києва від 22.11.2016 позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 31.08.2015 №0005551502 у частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5 965, 75 грн, в іншій частині позов залишити без задоволення та присудив на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00135390) частину здійсненого ним судового збору у розмірі 609, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (код ЄДРПОУ 39497686).
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.02.2017 залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2016.
Товариство подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення в частині відмови в задоволенні позову (в частині незадоволених вимог) та прийняти в цій частині нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 31.08.2015 № 0005551502 щодо грошового зобов`язання за основним платежем у розмірі 23 863, 00 грн, штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 5 965, 75 грн.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, скаржник просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та неповне з`ясування обставин справи. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням адміністративного позову.
У письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15.03.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.
Верховний Суд ухвалою від 11.07.2022 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 12.07.2022.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.
Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.
Підставою для застосування до позивача за податковим повідомленням-рішення форми «Р» від 31.08.2015 №0005551502 збільшення суми грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на 35 794, 50 грн слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті від 06.08.2015 №591/15-02/00135390 за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у декларації з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів ПАТ «Укрнафта» за червень 2015 року, належної позивачеві АЗС, про порушення вимог пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213, пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214, пп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215, п. 216.9 ст. 216 Податкового кодексу України (далі у тексті - ПК України, у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) та наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 №105/26550), яке полягало у тому, що позивачем відображено у рядках 5.4 та 6.4 додатку 6 до декларації з акцизного податку за червень 2015 року вартість від реалізації товарів для комерційного використання в сумі 477 266, 03 грн, що призвело до заниження акцизного податку, якій підлягає сплаті до бюджету за червень 2015 року в сумі 23 863, 30 грн.
За результатами адміністративного оскарження, рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області від 10.11.2015 №7040/10/03-20-10-03-06 та рішенням Державної фіскальної служби України «Про результати розгляду скарги» від 08.12.2015 року №26189/6/99-99-10-01-02-25 податкове повідомлення-рішення Відповідача від 31.08.2015 №0005551502 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись із вказаним рішенням Товариство звернулось із позовом до суду.
Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання.
Згідно з підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 ПК платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.
Відповідно до пункту 215.1 статті 215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.
Реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПК України (нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, а також паливо моторне альтернативне), безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків (абзаци 1, 2 підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Згідно з ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надавання йому торговельних послуг. Торговельна послуга передбачає здійснення додаткової діяльності суб`єкта господарювання в сфері роздрібної та оптової торгівлі з надання допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставляння та використовування.