ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2022 року
м. Київ
справа № 260/4504/20
адміністративне провадження № К/990/11829/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Фруіт»
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2022 року (судді: Гінда О.М., Затолочний В.С., Ніколін В.В.)
у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Фруіт»
до Львівської митниці
про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Фруіт" (надалі також - Позивач, ТОВ "Голден Фруіт") звернулося до суду з позовом до Галицької митниці Дежмитслужби (надалі також - Відповідач; правонаступник - Львівська митниця), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 3 листопада 2020 року №UA209000/2020/210028/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2020/00604.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року позов задоволено.
Восьмий апеляційний адміністративний суд не погодився із рішенням суду першої інстанції, а тому постановою від 15 березня 2022 року його скасував і ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.
При цьому, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання представника Позивача щодо відкладення розгляду справи, оскільки витребовувані апеляційним судом документи на офіційну електронну адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду (inbox@8aa.court.gov.ua) не надходили. Крім цього, суд апеляційної інстанції вважав, що представнику Позивача було надано достатньо часу для подання документів, які витребовувалися у судовому засіданні від 15 лютого 2022 року, а тому вказане клопотання розцінено апеляційним судом як затягування розгляду справи представником Позивача.
Апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки Позивач не забезпечив переклад документів, поданих до митного оформлення, українською мовою, це унеможливлює надання правової оцінки поданим документам до митного оформлення, а отже такі не можна вважати належними та допустимим доказами у цій справі.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції та вказуючи на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Вважаючи, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2022 року прийнята без врахування всіх обставин справи, необґрунтовано та однобічно, з нехтуваннями правових висновків Верховного Суду, з порушенням принципу доступу до правосуддя та з порушенням норм процесуального права, в результаті чого було скасовано законне рішення суду першої інстанції, Позивач стверджує, що суд апеляційної інстанції без законних підстав здійснив розгляд справи без участі його представника, незважаючи на те, що останній просив відкласти розгляд справи.
Так, Позивач стверджує про те, що у зв`язку із воєнним станом витребуваний 15 лютого 2022 року переклад документів було направлено в електронному вигляді на електронну пошту asspd346@spd.ics.gov.ua, з якої і отримував поштову кореспонденцію від Восьмого апеляційного адміністративного суду. При цьому у зв`язку із подіями, що пов`язані із введенням воєнного стану, які відбувались 13 березня 2022 року у Львівській області на Яворівському полігоні та з метою не наражати представника на небезпечну поїздку до м. Львова до апеляційного суду подано клопотання про продовження строків розгляду справи та відкладення її розгляду для надання можливості представнику надати суду запитувані документи: а саме оригінал платіжного доручення та оригінали перекладів документів.
У відзиві на касаційну скаргу представник Відповідача просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2022 року - без змін.
Вважаючи рішення суду апеляційної інстанції законним та обґрунтованим, основні доводи представника Відповідача зводяться до того, що Позивачем не надано доказів, які підтвердили обставини щодо неможливості надіслати у визначені законодавством строки витребувані апеляційним судом переклади документів.
При цьому звертає увагу на те, що на офіційну адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду не надходили відповідні переклади документів, на підставі яких здійснювалось митне оформлення товарів.
2. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
2.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.
Як підтверджується матеріалами справи, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 січня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Як свідчить апеляційна скарга та відзив на неї, сторони просили здійснювати розгляд справи за їх присутності.
Ухвалою від 12 січня 2022 року Восьмий апеляційний адміністративний суд призначив справу до розгляду у судовому засіданні за участі сторін на 15 лютого 2022 року.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 15 лютого 2022 року зобов`язано представника Позивача надати у судове засідання 15 березня 2022 року переклад документів з турецької мови, які подавалися до митної декларації №UA209140/2020/10382, та оригінал платіжного доручення № 196.
14 березня 2022 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Представника Позивача, в якому повідомлено, що відповідні копії документів надіслані в електронному вигляді на поштову адресу asspd346@spd.ics.gov.ua, крім цього, зазначено, що такі документи будуть подані безпосередньо до суду апеляційної інстанції у наступному судовому засіданні.
Також, як підтверджується змістом цього клопотання, Представник Позивача стверджував, що у зв`язку із запровадженням воєнного стану є неможливим приїзд працівника для участі в судовому засіданні. При цьому звернута увага на те, що 25 лютого 2022 року на сайті Восьмого апеляційного адміністративного суду було опубліковане оголошення з рекомендаціями на час запровадження військового стану утриматись від відвідування суду та надсилати клопотання про відкладення розгляду справи.
З урахуванням цього представник Позивача просив відкласти судовий розгляд справи.
Разом з тим, як підтверджується протоколом судового засідання від 15 березня 2022 року та постановою апеляційного суду, суд дійшов висновків щодо відсутності підстав для відкладення розгляду справи і у зв`язку із ненаданням витребовуваних судом документів - про відсутність підстав для задоволення позову та скасував у зв`язку із цим рішення суду першої інстанції.
Надаючи правову оцінку таким процесуальним діям суду апеляційної інстанції, Верховний Суд звертає увагу на те, що частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Наведена норма свідчить, що справедливий та своєчасний розгляд спорів адміністративними судами є нерозривними поняттями, а комплексне дотримання адміністративними судами цих вимог сприяє утвердженню верховенства права у суспільстві.
Аналізуючи чи під час ухвалення рішення у справі, апеляційний суд виконав визначене перед ним завдання та чи дотримався справедливої процедури при вирішенні спору у цій справі, тобто чи було забезпечено реальну участь представника Позивача в розгляді справи, змагальності процесу, рівності сторін та розумні строки розгляду Суд звертає увагу на таке.
Згідно з частиною першою статті 313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Тобто, відкладення розгляду справи у суді апеляційної інстанції передбачено у наступних випадках: якщо стосовно учасника справи немає відомостей про вручення йому судової повістки, а також у випадку наявності відповідного клопотання від учасника справи, якщо повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
У касаційній скарзі Позивач зазначає, що йому було безпідставно відмовлено у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи в апеляційному порядку.
Верховний Суд вже неодноразово у своїх рішеннях, зокрема у справах №802/562/18-а, №826/4504/17, звертав увагу на те, що повноваження щодо відкладення судового розгляду на підставі поданого учасниками судового процесу клопотання є дискреційними.
Та обставина, що відповідні повноваження суду є дискреційними не створює імунітету від перевірки належності застосування судом свого розсуду при касаційному розгляді справи на предмет відповідності такого цілям та завданням, які стоять перед адміністративним судом, та в аспекті відповідності таких дій принципу верховенства права як стримуючого фактору.
При цьому будь-який законодавчий припис, що встановлює певні межі розсуду, повинен бути оцінений на предмет дотримання фундаментальних вимог верховенства права, зокрема щодо співмірності (пропорційності) тій меті, за якою законом передбачене відповідне обмеження, або яке відбулось унаслідок застосування розсуду суду.
Пропорційність є загальною умовою для вирішення всіх процесуальних питань у межах дискреційних повноважень і повинна належно застосовуватись на кожній стадії правозастосування.
Оцінюючи дотримання принципу пропорційності, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
При цьому, судова дискреція щодо оцінки обставин, які не дають можливості особі прийняти участь у судовому засіданні, на предмет їх поважності чи неповажності для цілей відкладення судового розгляду не має абсолютних меж. Суд має враховувати конкретну ситуацію та обґрунтування особи, яка просить суд відкласти судовий розгляд, відповідне обґрунтування не має бути абстрактним, а обставини, наведені у ньому, повинні бути підтверджені належною доказовою базою. Тобто реалізація відповідної дискреції суду щодо кваліфікації наведених учасником судового процесу у клопотанні про відкладення судового розгляду обставин має здійснюватися індивідуально з урахуванням принципу верховенства права. Це зумовлено тим, що сама концепція верховенства права передбачає суд як найдієвіший інструмент її застосування, адже тільки суд може вийти за межі формального права та визначити доцільне та належне регулювання в кожній конкретній ситуації. При цьому для цілей дотримання принципу верховенства права суд повинен обирати такий варіант вирішення клопотання про відкладення судового засідання, який є максимально доцільним та справедливим у відповідній ситуації, а обраний ним процесуальний наслідок розгляду відповідного клопотання, як результат реалізації наданих йому дискреційних повноважень, завжди вимагає мотивації зробленого вибору.