1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду


У Х В А Л А

14 липня 2022 року

м. Київ

Справа № 990/57/22

Провадження № 11-75заі22

Суддя Великої Палати Верховного Суду Желєзний І. В. перевірив матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до голови Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У березні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до голови Сьомого апеляційного адміністративного суду, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність голови Сьомого апеляційного адміністративного суду;

- зобов`язати відповідача розглянути скаргу ОСОБА_1 від 25 листопада 2021 року.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 18 квітня 2022 року повернув позовну заяву ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з тим, що позовна заява не підписана позивачем.

Не погодившись із цією ухвалою, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.

Перевіряючи апеляційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Згідно з положенням частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як убачається із матеріалів справи та відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції 18 квітня 2022 року, оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень 19 квітня 2022 року.

Водночас ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду із цією апеляційною скаргою 07 липня 2022 року (підтверджується відміткою на конверті), тобто з пропуском п`ятнадцятиденного строку на апеляційне оскарження. При цьому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 не заявляв та даних на підтвердження поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги не надав.

Статтею 296 КАС України встановлено вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

В порушення наведених вимог до апеляційної скарги не додано такого документа.

Натомість до апеляційної скарги додана заява про звільнення апелянта від сплати судового збору відповідно до вимог пункту 1 та підпункту "г" пункту 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Обґрунтовуючи зазначену вище заяву, апелянт посилається на скрутний майновий стан та додає копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 01 лютого 2022 року про відсутність інформації щодо доходів ОСОБА_1 за період з 4 кварталу 2020 року по 3 квартал 2021 року.

При розгляді та вирішенні вказаної заяви суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Умови, за яких суд може звільнити чи відстрочити сплату судового збору та перелік суб`єктів, до яких таке звільнення (відстрочення) застосовується, обумовлені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення/відстрочення від сплати судового збору; обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" установлено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Вказаною статтею передбачено, що позивач звільняється від сплати судового збору, якщо такий перевищує 5 відсотків розміру річного доходу саме за попередній календарний рік. Перевірці підлягає розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік до звернення з апеляційною скаргою, від сплати судового збору за подачу якої він просить суд його звільнити (у цьому випадку 2021 рік).

З огляду на зазначене надана скаржником ксерокопія відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених та утриманих податків за період з 4 кварталу 2020 року по 3 квартал 2021 року, не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі, оскільки з її змісту не можливо встановити, чи перевищує розмір судового збору 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за повний попередній календарний (2021) рік.


................
Перейти до повного тексту