П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2022 року
м. Київ
Справа № 160/2743/21
Провадження № 11-432заі21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Верховної Ради України (далі - ВРУ) на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року (судді Берназюк Я. О., Бучик А. Ю., Желєзний І. В., Рибачук А. І., Стеценко С. Г.) у справі № 160/2743/21 за позовом ОСОБА_1 до ВРУ про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ВРУ, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 18 серпня 2021 року просив:
1) визнати протиправною бездіяльність ВРУ під час перевірки та розгляду звернення позивача від 20 січня 2021 року, яка полягала:
- у невиконанні законного зобов`язання згідно зі статтею 19 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР) на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу. Результатом такої протиправної бездіяльності стало протиправне обмеження законних прав ОСОБА_1 згідно зі статтею 18 Закону № 393/96-ВР бути присутнім під час розгляду його скарги та особисто викладати аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
- у непроведенні об`єктивної та всебічної перевірки звернення ОСОБА_1 від 20 січня 2021 року, зареєстрованого 25 січня 2021 року за № 1254М-3-01.2021/17999, що суперечить вимогам статті 19 Закону № 393/96-ВР щодо обов`язку проводити перевірку звернення об`єктивно та всебічно;
2) зобов`язати ВРУ провести об`єктивну та всебічну перевірку звернення ОСОБА_1 від 20 січня 2021 року та здійснити реалізацію заявлених позивачем законних прав, гарантованих статтею 18 Закону № 393/96-ВР, а саме: права особисто викладати аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, брати участь у перевірці поданої скарги та права бути присутнім при розгляді скарги, зокрема, шляхом запрошення ОСОБА_1 на засідання відповідного органу, що розглядатиме його скаргу, або в інший спосіб, який забезпечить реалізацію заявлених ОСОБА_1 законних прав.
2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 27 квітня 2021 року адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 передав на розгляд Верховного Суду на підставі статей 22, 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
3. Позов мотивовано тим, що 20 січня 2021 року позивач скерував звернення (скаргу) до Голови ВРУ з приводу протиправних, на його думку, дій, бездіяльності та рішення Уповноваженого Верховної Ради Україниз прав людини (далі - Уповноважений) та представників Уповноваженого. У вказаному зверненні ОСОБА_1 просив реалізувати його права згідно зі статтею 18 Закону № 393/96-ВР, а саме: громадянин під час розгляду заяви (скарги) має право особисто викладати аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, брати участь у перевірці поданої заяви чи скарги, бути присутнім при розгляді заяви чи скарги. Проте відповідач, на переконання ОСОБА_1 , умисно обмежив його участь у розгляді звернення від 20 січня 2021 року з метою необ`єктивної його перевірки та розгляду, чим позбавив позивача зазначених вище прав.
4. ОСОБА_1 також зазначив, що відповідач не провів належним чином перевірку та не здійснив розгляд жодного з питань, які було поставлено в зверненні позивача від 20 січня 2021 року, а у відповідь надав довідку формального змісту, яка не містить результатів перевірки та розгляду звернення. При цьому посилання у відповіді ВРУ від 04 лютого 2021 року № 04-25/17-32537 на його звернення про те, що відповідач не є органом, до якого оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність Уповноваженого, нічим не обґрунтована з огляду на положення статті 22 Закону України від 04 квітня 1995 року № 116/95-ВР «Про комітети Верховної Ради України» (далі - Закон № 116/95-ВР).
5. У додаткових поясненнях позивач просив урахувати висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені в постановах від 24 грудня 2019 року у справі № 823/59/17, від 22 квітня 2020 року у справі № 826/13116/16 та від 02 липня 2020 року у справі № 361/4237/17.
6. ОСОБА_1 також просив звернути увагу на висновки Верховного Суду щодо застосування норм статті 19 Закону № 393/96-ВР, викладені в постановах від 31 січня 2019 року у справі № 826/12287/16 та від 19 серпня 2021 року у справі № 464/7343/17 стосовно меж здійснення органами публічної влади своїх повноважень.
Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції
7. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 06 вересня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність ВРУ стосовно перевірки та розгляду його звернення від 20 січня 2021 року № 1254М-3-01.2021/17999; зобов`язав відповідача повторно розглянути вказане звернення відповідно до вимог Конституції України та Закону № 393/96-ВР з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині цього рішення. В іншій частині позову відмовив.
8. Судове рішення мотивовано тим, що:
- право громадянина особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги, забезпечується обов`язком на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
- відповідач не виконав покладений на нього обов`язок щодо запрошення позивача на розгляд та вирішення його скарги від 20 січня 2021 року в його присутності, чим порушив права позивача, передбачені статтею 18 Закону № 393/96-ВР, зокрема: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
- відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність відмови позивачу в реалізації його права бути присутнім під час розгляду його звернення від 20 січня 2021 року;
- у листі відповідача від 04 лютого 2021 року № 04-25/17-32537 не міститься жодного обґрунтування щодо відмови позивачу бути присутнім при розгляді його скарги. Водночас відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України суб`єкти владних повноважень повинні приймати рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
- ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною бездіяльності ВРУ стосовно перевірки та розгляду звернення ОСОБА_1 від 20 січня 2021 року № 1254М-3-01.2021/17999 та зобов`язання відповідача повторно розглянути звернення позивача відповідно до вимог Конституції України та Закону № 393/96-ВР з урахуванням висновків цього рішення.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду також указав, що надання на цьому етапі оцінки судом змісту відповіді ВРУ, викладеної в листі від 04 лютого 2021 року № 04-25/17-32537, ураховуючи визначення такого способу захисту порушеного права позивачем, як зобов`язання відповідача повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 20 січня 2021 року, може негативно вплинути на реалізацію суб`єктивного права позивача, передбаченого статтею 18 Закону № 393/96-ВР, а саме: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви. Отже, в задоволенні позову в частині визнання протиправною бездіяльності ВРУ під час перевірки та розгляду звернення ОСОБА_1 від 20 січня 2021 року, яка полягає у непроведенні об`єктивної та всебічної перевірки звернення позивача від 20 січня 2021 року, слід відмовити.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
9. Не погодившись із таким судовим рішенням, ВРУ подала апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначила, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права.
10. На думку скаржника, суд не врахував суттєві обставини справи, доводи відповідача та правову позицію, викладену у відзиві від 07 червня 2021 року № 30/6-2021/ НОМЕР_1 , в доповненні до відзиву від 10 серпня 2021 року № 30/9-2021/ НОМЕР_2 і в наданих представником відповідача усних поясненнях у судовому засіданні, неповно з`ясував обставини цієї справи, які мають значення для оцінки фактів і правильного прийняття рішення, не навів обґрунтованих висновків щодо відхилення доводів (фактів) відповідача, порушив принципи адміністративного судочинства, визначені положеннями статті 2 КАС України, що призвело до неправильного вирішення цієї справи.
11. ВРУ вважає, що відповідь від 04 лютого 2021 року № 06-25/17-32537 за підписом голови Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин (далі - Комітет) з роз`ясненням щодо порушених позивачем питань у його зверненні від 20 січня 2021 року свідчить про розгляд такого звернення в розумінні Закону № 393/96-ВР, оскільки його розгляд (як результат діяльності суб`єкта, якому адресовані звернення) відповідає статті 15 цього Закону.
12. На підставі викладеного ВРУ просить скасувати рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
13. Рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивачем не оскаржено.
Позиція інших учасників справи
14. На момент розгляду справи відзиву на апеляційну скаргу ВРУ від ОСОБА_1 до Великої Палати Верховного Суду не надійшло.
15. 19 листопада 2021 року до Великої Палати Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про долучення доказів та доводів у справі, у якому позивач зазначив, що вважає, що суд першої інстанції під час розгляду та ухвалення рішення дотримався принципу верховенства права, діяв відповідно до вимог процесуального та матеріального права.
16. ОСОБА_1 також зазначив, що після ухвалення судом першої інстанції рішення в цій справі відповідач почав запрошувати громадян на розгляд їх звернень, що підтверджується листом відповідача від 10 вересня 2021 року № 04-25/17-2021/282600, тобто ВРУ має і засоби, і можливість запрошувати громадян для участі в розгляді заяв чи скарг, а доводи апеляційної скарги є спробою уникнути справедливого судового рішення.
Рух апеляційної скарги
17. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 02 листопада 2021 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ВРУ на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року, а ухвалою від 15 листопада 2021 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі пункту 1 частини першої та частини третьої статті 311 КАС України, оскільки у справі відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, а також ураховуючи те, що характер спірних правовідносин не вимагає участі сторін.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції
18. 25 січня 2021 року на ім`я Голови ВРУ надійшла скарга ОСОБА_1 від 20 січня 2021 року на протиправні дії, бездіяльність та рішення Уповноваженого та представників Уповноваженого. Вказану скаргу зареєстровано в Апараті ВРУ за № 1254М-3-01.2021/17999 та передано для розгляду до Комітету.
19. Зі змісту вказаної скарги вбачається, що, на думку позивача, Уповноважений порушує вимоги Конституції та законів України.
20. На підставі цієї скарги позивач просив: всебічно та об`єктивно провести перевірку по суті звернення (пункт 1); у випадку скерування його звернення до іншого органу для розгляду надіслати йому повідомлення на електронну пошту (пункт 2); на підставі статті 18 Закону № 393/96-ВР надати можливість особисто викладати аргументи особі, яка буде розглядати скаргу, та розглянути скаргу в його присутності, про що повідомити його завчасно на електронну адресу (пункти 3, 5, 7); поновити його права, а також указати, які його права є поновленими (пункт 4); дослідити факти порушення Уповноваженим присяги (пункт 6); повідомити його в письмовому вигляді про результати розгляду звернення та про прийняті рішення, а відповідь надіслати на електронну адресу (пункт 8).
21. Листом від 04 лютого 2021 року № 04-25/17-32537 Комітет повідомив ОСОБА_1 , що листами Комітету від 16 січня 2020 року № 04-25/17-80(10914), від 14 квітня 2020 року № 04-25/17-445(67968) та від 27 травня 2020 року № 04-25/17-492(73592) йому надавалися відповіді та роз`яснення щодо порядку оскарження дій чи бездіяльності Уповноваженого. Також зазначено, що Комітет не є органом, до якого оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність Уповноваженого. Крім того, позивачу надано роз`яснення щодо статусу Уповноваженого та порядку його звільнення з посади.