ПОСТАНОВА
14 липня 2022 року
м. Київ
справа № 1-70/10
провадження № 51-1887ск22
Суддя Касаційного кримінального суду Верховного Суду Ковтунович М. І., розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Козятинського міськрайонного суду від 30 серпня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 08 грудня 2010 року,
встановив:
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 у якій порушується питання про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 387 КПК України 1960 року, зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам ст. 350 цього Кодексу.
Однак ОСОБА_1 вказані вимоги кримінально-процесуального закону при подачі касаційної скарги не дотримав та подав скаргу, яка не відповідає вимогам ст. 350 КПК 1960 року.
Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 350 КПК України 1960 року в касаційній скарзі повинна бути зазначена вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на обґрунтування цього, з огляду на положення ч. 1 ст. 398 цього Кодексу, якою передбачено, що підставами для скасування або зміни вироку та ухвали касаційним судом є істотне порушення кримінально-процесуального закону (ст. 370 цього Кодексу), неправильне застосування кримінального закону (ст. 371 КПК України 1960 року) та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого (ст. 372 цього Кодексу).
Водночас у касаційній скарзі ОСОБА_1 наводить, поміж іншого, доводи щодо неповноти та однобічності досудового та судового слідства, невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, що відповідно до ст. 367 КПК України 1960 року є підставами для скасування або зміни вироку при перегляді справи судом апеляційної інстанції та, водночас, згідно зі ст. 398 КПК України 1960 року не є підставами для скасування або зміни судових рішень у касаційному порядку.
Згідно з приписами п. 5 ч. 1 ст. 350 КПК України 1960 року в касаційній скарзі зазначається прохання особи, яка подає касаційну скаргу.
Водночас таке прохання має узгоджуватися із приписами ст. 396 КПК України 1960 року, згідно з якими у результаті касаційного розгляду справи суд приймає одне з таких рішень: 1) залишає вирок, постанову чи ухвалу без зміни, а касаційні скарги - без задоволення; 2) скасовує вирок, постанову чи ухвалу і направляє справу на нове розслідування або новий судовий або апеляційний розгляд; 3) скасовує вирок, постанову чи ухвалу і закриває справу; 4) змінює вирок, постанову чи ухвалу.