Постанова
Іменем України
14 липня 2022 року
м. Київ
справа № 305/786/17
провадження № 61-5043св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа: Верхньоводянська сільська рада Рахівського району Закарпатської області,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником Мариною Віктором Георгійовичем, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 03 травня 2022 року в складі колегії суддів: Джуги С. Д., Куштана Б. П., Феєра І. С.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Верхньоводянська сільська рада Рахівського району Закарпатської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_1 та є власником вказаного житлового будинку, а також прилеглої до нього земельної ділянки площею 0,1234 га. ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_3 проживають по АДРЕСА_2 Позивачу відомо, що відповідачі не мають жодного документу, який б підтверджував їх право власності на земельну ділянку та будинок, де вони проживають. До господарства позивача з АДРЕСА_2 веде під`їзна дорога, яка фактично проходить через земельну ділянку, якою без будь-яких документів користуються ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вказана під`їзна дорога була там починаючи з 1960 років та ця дорога зображена на схемах розташування земельних ділянок по АДРЕСА_2 . Іншої під`їзної дороги до господарства позивача немає.
Позивач вказувала, що з 2016 року відповідачі роблять їй та її сім`ї всілякі перешкоди у користуванні зазначеною під`їзною дорогою. У квітні 2017 року ОСОБА_6, та його родичі викопали посередині дороги яму діаметром близько 1,5 кв. м, глибиною 1 м, пояснюючи це тим, що вони копають колодязь. На прохання позивача припинити такі незаконні дії, відповідачі реагують агресивно, погрожують фізичною розправою, висловлюються в адресу позивача нецензурною лайкою. Таким чином, позивач вважала, що у діях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є порушення законних прав позивача щодо безперешкодного користування земельною ділянкою.
ОСОБА_1 просила:
усунути перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не здійснювати будь-яких дій щодо пошкодження, перекриття чи блокування іншим чином полотна під`їзної дороги, що веде до земельної ділянки позивача, приведення в попередній стан полотна під`їзної дороги;
зобов`язати відповідачів не здійснювати будь-яких інших перешкод в користуванні під`їзною дорогою, що веде до земельної ділянки позивача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 17 жовтня 2017 року в складі судді: Бліщ О. Б., позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою, зобов`язавши їх не здійснювати будь-яких дій щодо пошкодження, перекриття чи блокування іншим чином полотна під`їзної дороги та привести в попередній стан полотно під`їзної дороги що веде до земельної ділянки та господарства, яке належить ОСОБА_1 та розташоване за адресою в АДРЕСА_1 .
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на під`їзній дорозі, що веде до будинку ОСОБА_1, викопали яму для облаштування колодязя без відповідних правових підстав, оскільки не є власниками земельної ділянки, по якій проходить під`їзна дорога. Вказаними діями відповідачі унеможливили під`їзд до господарства ОСОБА_1, чим обмежили право позивача у здійсненні права власності на належну їй земельну ділянку, а саме у її вільному та безперешкодному користуванні.
При відмові у задоволенні позовної вимоги про усунення перешкод у користуванні позивачем земельною ділянкою шляхом зобов`язання відповідачів не здійснювати будь-яких інших перешкод в користуванні під`їзною дорогою, що веде до земельної ділянки позивачки, суд зазначив, що такий спосіб захисту, як зобов`язання не здійснювати будь-яких дій у майбутньому не передбачений законом і захисту підлягає тільки порушене право, а не можливість порушення такого в майбутньому.
22 травня 2018 року ОСОБА_4 як особа, яка не брала участі у справі, питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки якої вирішив суд, оскаржила рішення Рахівського районного суду від 17 жовтня 2017 року в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Закарпатської області від 24 липня 2018 року в складі колегії суддів: Бисага Т. Ю., Фазикош Г. В., Готра Т. Ю., апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення Рахівського районного суду від 17 жовтня 2017 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив частково позовні вимоги у частині зобов`язання відповідачів усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою, зобов`язавши їх не здійснювати будь-яких дій щодо пошкодження, перекриття чи блокування іншим чином полотна під`їзної дороги та привести в попередній стан полотно під`їзної дороги, що веде до земельної ділянки та господарства, яке належить позивачу.
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 22 січня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Постанову апеляційного суду Закарпатської області від 24 липня 2018 року скасовано. Передано справу № 305/786/17 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_4 оскаржувала в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції як особа, яка не брала участі у справі, питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки якої вирішив суд. Апеляційний суд не встановив чи вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_4, не перевірив доводів апеляційної скарги про те, що спірна земельна ділянка знаходиться у спільному користуванні без визначення часток та виділення у натурі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а. с. 91-94) та зробив передчасний висновок про залишення без змін рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 01 липня 2020 року у складі колегії суддів: Мацунича М. В., Кондора Р. Ю., Собослоя Г. Г. апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Рішення Рахівського районного суду від 17 жовтня 2017 року скасовано та прийнято іншу постанову суду, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Верхньоводянська сільська рада, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що земельна ділянка, на якій знаходиться житловий будинок АДРЕСА_2 разом з літньою кухнею, сараєм-3, погребом і сараєм-5 перебуває у спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 без визначення часток чи виділення у натурі. Оскільки під`їзд до житлового будинку АДРЕСА_2 проходить через земельну ділянку ОСОБА_2 та ОСОБА_4, то позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні під`їзною дорогою через земельну ділянку, яка перебуває у спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 порушують права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_4 на належне користування такою земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку. Тому вирішення судом першої інстанції даного цивільно-правового спору без залучення ОСОБА_4 до участі в розгляді справи у якості співвідповідача буде свідчити про те, що спір вирішено в порушення прав, інтересів та (або) обов`язків останньої, що неприпустимо. Суд першої інстанції на вказане не звернув уваги, у зв`язку з чим зробив передчасний висновок про задоволення позову, що впливає на права ОСОБА_4, яка не приймала участь у справі як сторони (відповідача чи співвідповідача).
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 14 червня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Закарпатського апеляційного суду від 01 липня 2020 року скасовано. Передано справу № 305/786/17 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що апеляційний розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_7 у судовому засіданні, призначеному на 10 год 00 хв 01 липня 2020 року (а. с. 228-230), в якому ухвалена оскаржена постанова суду апеляційної інстанції. Судова повістка про виклик позивачки в це судове засідання повернута без вручення з відміткою "за межами України" (а. с. 215). Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_7 не було належним чином повідомлено про розгляд справи судом апеляційної інстанції, призначений на 01 липня 2020 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 03 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, рішення Рахівського районного суду від 17 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що земельна ділянка, на якій знаходиться житловий будинок АДРЕСА_2 разом з літньою кухнею, сараєм-3, погребом і сараєм-5 перебуває у спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 без визначення часток чи виділення у натурі. Оскільки під`їзд до житлового будинку АДРЕСА_2 проходить через земельну ділянку ОСОБА_2 та ОСОБА_4, то заявлені позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні під`їзною дорогою через земельну ділянку, яка перебуває у спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 порушують права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_4 на належне користування такою земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку. Вирішення судом першої інстанції спору без залучення ОСОБА_4 до участі в розгляді справи у якості співвідповідача свідчить про те, що спір вирішено в порушення прав, інтересів та (або) обов`язків останньої. Таким чином позов ОСОБА_1 пред`явлено до не усіх належних відповідачів, що є безумовною підставою для відмови у його задоволенні. Суд не вправі встановлювати факти, робити висновки по суті спору за неналежного суб`єктного складу учасників та вирішувати питання про права і обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, а тому дійшов передчасного висновку про задоволення заявленого позову. Оскільки справу судом першої інстанції розглянуто у неналежному суб`єктному складу, в апеляційного суду відсутні повноваження щодо залучення до розгляду справи співвідповідача в порядку статті 51 ЦПК України, то рішення суду першої інстанції згідно пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
Аргументи учасників справи
02 червня 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала касаційну скаргу, яка підписана представником Мариною В. Г., на постанову Закарпатського апеляційного суду від 03 травня 2022 року, в якій просить оскаржену постанову апеляційного суду скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
03 травня 2022 року на початку судового розгляду представником позивача адвокатом Марина В. Г. заявлено усне клопотання про дослідження доказів, а саме: схеми розташування земельної ділянки, акту 1 обстеження дороги, рішення № 351 Верхньоводянської сільської ради, свідоцтва про право на спадщину. Суд апеляційної інстанції в засіданні будь-яких матеріалів справи не оголошував, дослідження їх не проводив. Таким чином, судом апеляційної інстанції не було досліджено докази та не надано їм оцінки;
судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_8, на під`їзній дорозі, що веде до будинку позивача, викопали яму для облаштування колодязя, не маючи на те жодних правових підстав, оскільки не є власниками земельної ділянки по якій проходить під`їзна дорога. Вказаними діями, відповідачі унеможливили під`їзд до дворогосподарства позивачки, чим обмежили право позивачки у здійсненні права власності на належну їй земельну ділянку, а саме у її вільному та безперешкодному користуванні. Факт здійснення відповідачами перешкод у користуванні позивачкою належною їй земельною ділянкою, стверджений і представником сільської ради;
ОСОБА_4 в апеляційній скарзі не зазначила яким саме чином порушені її права та інтереси, доказів на підтвердження її порушених прав не надала. Яким чином рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 17 жовтня 2017 року впливає на права та обов`язки ОСОБА_4, в оскарженій постанові апеляційного суду не обґрунтовано. ОСОБА_4 дії стосовно здійснення перешкод у користуванні земельною ділянкою позивача не здійснювались, тому рішення суду першої інстанції не впливає на права, обов`язки та інтереси ОСОБА_4 ;
ОСОБА_4 не надала доказів стосовно того, як відрізок земельної ділянки, який служить для проїзду, відноситься до земельної ділянки, яка знаходиться у її користуванні. У матеріалах справи наявний акт обстеження під`їзної дороги до дворогосподарства гр. ОСОБА_1, яким встановлено, що проїзд до будинку АДРЕСА_1 проходив через присадибну земельну ділянку АДРЕСА_2 . Знайти інший варіант організації під`їзду до будинку АДРЕСА_1 із-за рельєфу місцевості та існуючої забудови на даний час неможливо. Комісія вважає неможливим закриття під`їзної дороги до будинку по АДРЕСА_1 через земельну ділянку по АДРЕСА_2 ;
право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Необґрунтованим є застосування апеляційним судом частини другої статті 120 ЗК України, оскільки ОСОБА_4 не були надані будь-які докази про те, що вказаний відрізок ділянки переданий у користування, а суд апеляційної інстанції не звернув уваги та не дослідив наявність доказів чи вказаний відрізок землі відноситься до земельної ділянки якою користується ОСОБА_4 .
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).