Постанова
Іменем України
06 липня 2022 року
м. Київ
справа № 681/196/20
провадження № 61-9375св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 11 грудня 2020 року в складі судді Дідек М. Б., та постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Костенка А. М., Гринчука Р. С., Грох Л. М.,
Історія справи
Короткий зміст позовної заяви
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання нікчемним заповіту та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Позов мотивований тим,, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_1 - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої, серед іншого, увійшла земельна частка (пай) площею 3,4192 га кадастровий номер 6823683500:04:009:0032 (відповідно до державного акта серії ЯГ № 405400).
При зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом від імені матері, посвідченим Кустовецькою сільською радою 21 травня 2005 року, ОСОБА_1 стало відомо про наявність заповіту від 03 травня 2017 року, складеного на ім`я ОСОБА_2, тому у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено.
Оскільки мати ОСОБА_3 на час складання заповіту 03 травня 2017 року мала вік 86 років, вади зору обох очей та слуху, потребувала постійного стороннього догляду, неадекватно поводилася в сім`ї та в побуті, тому в нього (позивача) виник сумнів щодо дійсності, достовірності та відповідності вимогам закону оспорюваного заповіту. Зокрема, з підстав відсутності вільного волевиявлення, недотримання порядку прочитання та підписання заповіту.
Позивач вказував на те, що у заповіті не зазначено місце його складання, хоча фактично він складався у підсобному приміщенні - веранд житлового будинку належного відповідачу ОСОБА_2, у якого проживала ОСОБА_3 .
Підпис на тексті заповіту від імені заповідача було вчинено особою, яка була запрошена не заповідачем, а заінтересованою особою - спадкоємцем ОСОБА_2 . Ним також були запрошені свідки, які приймали участь в посвідченні заповіту. Крім того, посадовою особою при складанні заповіту не було перевірено дієздатність ОСОБА_3 з урахуванням її віку, стану здоров`я та її поведінки за участю лікаря. Також при вчиненні нотаріальної дії не було посвідчено підпис особи, що підписалася за заповідувача. Заповіт складався в присутності відповідача та його родини, чим було порушено таємницю вчинення нотаріальних дій.
ОСОБА_1 просив:
визнати нікчемним заповіт ОСОБА_3 від 03 травня 2017 року № 16, посвідчений секретарем виконавчого комітету Кустовецької сільської ради Полонського району Хмельницької області Клюцук С. В., що складений з порушенням вимог щодо його оформлення та посвідчення, з наслідками недійсності нікчемного правочину.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 11 грудня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоане тим, що:
із дослідженого в судовому засіданні заповіту, складеного 03 травня 2017 року ОСОБА_3, посвідченого за реєстром № 16, за яким спадкодавець заповіла на користь ОСОБА_2 належну їй на праві приватної власності земельні ділянки (пай) площею 3,3347 га та площею 3,4192 га згідно, встановлено, що цей заповіт складено посадовою особою секретарем Кустовецької сільської ради Полонського району Хмельницької області зі слів ОСОБА_3, зміст якого на її прохання був надрукований через неможливість можливого прочитання рукописним у зв`язку з вадами зору. Із заповіту також вбачається, що при посвідченні заповіту посадовою особою заповідачу було роз`яснено зміст статті 1241 ЦК України про право на обов`язкову частку у спадщині, статті 1254 ЦК України про право на скасування та зміну заповіту та статті 1307 ЦК України щодо нікчемності заповіту на майно, яке є предметом спадкового договору;
у зв`язку з похилим віком та станом здоров`я за дорученням заповідача та у її присутності і в присутності посадової особи заповіт підписано ОСОБА_4, який за клопотанням ОСОБА_3 прочитав його вголос, після чого із його змістом були ознайомлені свідки, які були присутні під час його оголошення ОСОБА_4 та поставили свої підписи на ньому. ОСОБА_3 із змістом оголошеного за її доручення заповіту погодилася, будь-яких зауважень не висловлювала. Відповідно до посвідчувального напису посадовою особою на тексті заповіту містяться відомості про особу, яка здійснювала підпис за дорученням ОСОБА_3 і підпис від її імені ОСОБА_4 та про особи свідків, які були ознайомлені з його змістом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Зокрема, їх прізвище, ім`я, по батькові кожного з них, дата народження, реквізити паспорта та встановлено їх дієздатність;
у заповіті зазначено, що він був складений за місцем проживання заповідачки у селі Кустівці Полонського району Хмельницької області, яке розташоване на території Кустовецької сільської ради. При цьому в судому засіданні встановлено, що на той час вона з квітня 2017 року проживала в будинку свого сина ОСОБА_2 ;
наведені обставини дають суду підстави, що оспорюваний заповіт було складно та посвідчено посадовою особою органу місцевого самоврядування - секретарем Кустовецької сільської ради відповідно до правил, встановлених чинним цивільним законодавством. Викладене підтверджується дослідженими у справі показаннями свідків та наявними в матеріалах документах;
доводи позивача та його представника, що волевиявлення заповідача ОСОБА_3 не було вільним та не відповідало її волі, належними та допустимими доказами не встановлено, а неможливість спадкодавця підписати заповіт особисто підтверджуються підписами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ;
посилання позивача та його представника на відсутність вказівки у заповіті про місце його складання та посвідчення, зокрема: адреси, знаходження житлового будинку ОСОБА_2, у якому здійснювалося посвідчення заповіту, а також те, що посвідчення заповіту здійснювалося у приміщенні веранди будинку, яка є його частиною, так як самі по собі ці обставини не свідчать про дефект форми заповіту та його недійсність у зв`язку з цим. Крім того, пунктом 2.1. першого розділу Порядку нотаріальні дії вчиняються в приміщенні органу місцевого самоврядування. В окремих випадках, коли громадянин не може з`явитися в зазначене приміщення, нотаріальні дії ним можуть бути вчиненні поза вказаним приміщенням. У справі доведено, що ОСОБА_3 була особою похилого віку (понад 80 роки), являлась хворою, у зв`язку з чим посадова особа орган місцевого самоврядування мала право вчинити нотаріальні дії поза приміщенням Кустовецької сільської ради;
не заслуговують на увагу доводи позивача та його представника, що ОСОБА_3 могла власноручно підписати заповіт, а не за допомогою інших осіб у присутності свідків, чим була позбавлена особисто засвідчити своє волевиявлення, оскільки ґрунтуються на припущеннях;
необґрунтованими є доводи позивача та його представника щодо відсутності волевиявлення спадкодавця, оскільки заповіт було складено під впливом відповідача, так як ним, а не заповідачем були запрошені ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, такі дані при розгляді справи не було доведено;
не знайшло свого підтвердження посилання позивача та його представника, що при складанні заповіту та його посвідчення в будинку були присутні ОСОБА_2 та члени його сім`ї, що, на їх думку, мало місце порушення таємниці вчинення нотаріальних дій.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 29 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 11 грудня 2020 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції вказав, що:
заповіт ОСОБА_3 був посвідчений секретарем виконавчого комітету Кустовецької сільської ради Полонського району за місцем фактичного проживання спадкодавця в зв`язку з станом здоров`я спадкодавця. Як пояснила в суді свідок Клюцук С. В., секретар Кустовецької сільської ради, на яку було покладено обов`язки на вчинення нотаріальних дій, в неї були відсутні сумніви щодо дієздатності спадкодавця, яка виявила бажання скласти заповіт на свого сина ОСОБА_2, з яким вона проживала і який здійснював за нею догляд. За згодою спадкодавця вона в сільській раді на комп`ютері набрати текст заповіту, при повернені надала заповідачці ознайомитися з його змістом після чого сказала де підписати його. Однак побачила, що спадкодавець не може підписати заповіт належним чином через хворобливий стан і тремтіння рук, у зв`язку з цим роз`яснила спадкодавцю порядок складання та підпису заповіту у випадку неможливості вчинити підпис внаслідок фізичної вади, хвороби. Після цього за проханням ОСОБА_3 нею були запрошені свідки та громадянин ОСОБА_4, у їх присутності ОСОБА_3 ще раз висловила свою волю щодо змісту заповіту і вона поїхала знову до сільської ради надрукувати новий заповіт. По приїзду текст заповіту надала для ознайомлення усім учасникам, заповіт був прочитаний уголос двічі. Будь-яких зауважень з боку учасників не було, тому ОСОБА_4 за дорученням спадкодавця підписав його, а після ознайомлення із його змістом кожен з них поставив свій підпис. Вказані обставини підтверджуються показами свідка ОСОБА_4 та ОСОБА_6 і ОСОБА_5, які як свідки також підписали заповіт;
згідно довідки ЛКК Полонської ЦРЛ від 23 червня 2014 року № 319 ОСОБА_3 страждала кардіосклерозом, з гіпертензією, ревматоїдним артритом, суглобове форма, стареча катаракта обох очей, а крім того на час складання заповіту мала вік 86 років, що підтверджує покази секретаря сільської ради щодо неспроможності спадкодавця самостійно прочитати та підписати заповіт, а суд першої інстанції правильно констатував неспроможність заповідача прочитати вголос заповіт, записаний зі слів заповідача за допомогою загальноприйнятих технічних засобів;
зібрані докази не вказують на те, що при посвідченні оспорюваного заповіту було порушено вимоги чинного законодавства щодо його форми та посвідчення;
колегія суддів відхилила доводи апеляційної скарги, що суд проігнорував, що ОСОБА_3 була ізольована, не спілкувалася з мешканцями села, тому і не могла самостійно звернутися до сільської ради для складання заповіту, посилання на показання свідків, які вказували в яких умовах перебувала ОСОБА_3, в якому стані, а саме, що вона не впізнавала людей, не орієнтувалася на місцевості, мала поганий слух і також мало місце втрата пам`яті. Оскільки наявність можливості особи усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними встановлюються висновком судово-психіатричної експертизи або комплексної судової медичної, психіатричної експертизи, а під час розгляду справи в суді першої інстанції таких клопотань позивач не заявляв, встановлювати такі обставини лише на показах свідків за відсутності відповідних медичних документів та висновку експерта не можливо;
апеляційний суд не прийняв до уваги посилання позивача, що при складенні самого заповіту було допущено порушення порядку його складення і посвідчення, визначеного положеннями ЦК України та "Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування", затвердженого наказом Міністерства юстиції України за № 330/5 від 11 листопада 2011 року (далі - Порядок), а саме посвідчення заповіту не в приміщенні сільської ради, при свідках, які були запрошені не спадкодавцем, а секретарем сільської ради, спадкодавець сама могла розписатись в заповіті, однак секретар сільської ради позбавила її такої можливості. Згідно пункту 1 Порядку якщо заповідач унаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача він може бути підписаний іншою фізичною особою. Такими іншими причинами і може бути похилий вік заповідача. Заповідач мала ряд захворювань, неодноразово зверталась за медичною допомогою, мала вік 86 років, що дійсно унеможливлювало підписання нею заповіту особисто, а також самостійно запросити свідків, особу, яка підписала заповіт замість неї, та самостійно прибути до сільської ради;
належних та допустимих доказів про невідповідність заповіту внутрішній волі заповідача суду позивачем надано не було, отже, було дотримано порядок посвідчення заповіту, зокрема послідовно вчинено всі необхідні для цього дії. Позивачем не доведено порушень посвідчення заповіту.
Аргументи учасників
15 червня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 11 грудня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 квітня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
У касаційній скарзі та її уточненій редакції ОСОБА_1 зазначає:
заповідач ОСОБА_3 вільно ходила по селу на значні відстані та неодноразово бувала в Кустовецькій сільській раді, а тому не було будь-яких перешкод у вчинені нотаріальної дії в приміщенні органу місцевого самоврядування;
заповідач ОСОБА_3 могла самостійно розписуватися в тексті правочину, щоб засвідчити своє волевиявлення власним підписом або відмовитись в його підписі, що був складений проти її волі і при цьому не було ніяких правових підстав для посвідчення заповіту із залученням іншої особи для вчинення підпису та свідків;
особа, що вчиняла підпис на заповіті від імені заповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, був запрошений у підсобне приміщення (веранду), де відбувалося посвідчення правочину, особисто посадовою особою Клюцук С. В., а не на прохання заповідача ОСОБА_3 ;
у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що посадова особа, що посвідчувала заповіт ОСОБА_3 не могла самостійно перевіряти дієздатність заповідача ОСОБА_3 без участі лікаря невропатолога або психіатра, оскільки по селі Кустівці ходили чутки, що ОСОБА_3 не орієнтується на місцевості і блукає;
свідок ОСОБА_4, не спромігся пояснити суду, яким чином ОСОБА_3 уповноважувала його вчиняти підпис від її імені на правочині заповіту;
свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 текст друкованого заповіту, до його підписання в голос не зачитували. Проте у заповіті вказано, що текст заповіту ОСОБА_3 до його підписання був зачитаний свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в голос для заповідача і він був нею схвалений. Таким чином має місце фальсифікація змісту заповіту, в який внесена недостовірна інформація;
доводи уповноваженої особи Клюцук С. В. про неможливість підписання тексту заповіту особисто заповідачем ОСОБА_3 із-за хворобливого стану, тремтіння рук є надуманими, оскільки Клюцук С. В. таких пояснень в судовому засіданні не давала, а стверджувала, що ОСОБА_3 писала великими буквами; а тому вона вирішила уповноважити іншу особу для вчинення підпису від її імені, в даному випадку ОСОБА_4 .
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 564/1226/16-ц, судове рішення ухвалено з порушенням пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Фактичні обставини
Суди встановили, що 21 травня 2005 році ОСОБА_3 склала заповіт зареєстрований Кустовецькою сільською радою Полонського району Хмельницької області під № 19 у якому зробила заповітне розпорядження про те, що все її майно де б воно не було і з чого не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день її смерті і на, що вона за законом матиме право заповіла на користь ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_13