Постанова
Іменем України
06 липня 2022 року
м. Київ
справа № 641/10491/15-ц
провадження № 61-12709св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Моторне (транспортне) страхове бюро України, Служба автомобільних доріг у Київській області Державного агентства автомобільних доріг України "УКРАВТОДОР", Тодіні Коструціоні Дженералі С.п.А.,
третя особа - ОСОБА_4,
розглянуву порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_5, на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2019 року у складі судді Боговського Д. Є. та постанову Харківського апеляційного суду від 17 червня 2021 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Бурлака І. В., Яцини В. Б.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, Служби автомобільних доріг в Київській області Державного агентства автомобільних доріг України "УКРАВТОДОР", компанії "Тодіні Конструціоні Дженералі С.п.А.", Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ), третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4, про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
Позовна заява, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що 27 лютого 2012 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем "Renault Magnum", реєстраційний номер НОМЕР_1, з бортовим напівпричепом "Krone", реєстраційний номер НОМЕР_2, на 35 км автодороги Київ-Чоп в с. Бузова Києво-Святошинського району Київської області, де проводились ремонтно-будівельні роботи, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості та дистанції, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем "MAN-M", реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням позивача.
За фактом ДТП порушено кримінальне провадження № 12013100200001055, позивач визнаний потерпілим.
Згідно висновку комплексної судової дорожньо-технічної, транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 6435/9084/9106, складеного 29 жовтня 2013 року Харківським наукової дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса під час кримінального провадження, зокрема, дії ОСОБА_2 не відповідали вимогам пункту 12.2 Правил дорожнього руху України, де вказано, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.
У результаті ДТП з 05 березня 2012 року по 17 березня 2012 року, з 20 березня 2012 року по 09 квітня 2012 року, з 10 травня 2012 року по 25 травня 2012 року позивач знаходився на стаціонарному лікуванні, а потім проходив амбулаторне лікування, поніс витрати на лікування та на полівітамінізоване харчування.
На момент ДТП позивач перебував у трудових стосунках з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4 ) на підставі договору від 01 червня 2010 року.
ОСОБА_4 є власником автомобіля "MAN-M", реєстраційний номер НОМЕР_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Цивільно-правова відповідальність власника вказаного транспортного засобу застрахована згідно зі страховим полісом від 19 січня 2012 року № АВ/0786366 в Публічному акціонерному товаристві Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" (далі - ПАТ УСК "ГАРАНТ-АВТО").
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/126531 відносно транспортного засобу "Renault Magnum" реєстраційний номер НОМЕР_1 (тягач) та договору № АВ/126532 відносно транспортного засобу "Krone", реєстраційний номер НОМЕР_2 (полупричеп), укладених з Приватним акціонерним товариством "Українська екологічна страхова компанія) (далі - ПрАТ "УЕСКА") терміном дії з 24 жовтня 2011 року по 23 жовтня 2012 року. ПрАТ "УЕСКА" 03 січня 2012 року позбавлена членства в МТСБУ та визнана банкрутом.
З урахуванням індексу інфляції сума, що підлягає відшкодуванню страховою компанію за шкоду пов`язану з лікуванням за період з 27 лютого 2012 року по 26 червня 2012 року становить 10 237,71 грн.
Середній заробіток (дохід) позивача за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров`я, становить 1 020 грн із розрахунку: 985,00 грн (мінімальна заробітна плата за листопад 2011 року) + 1 004,00 грн мінімальна заробітна плата за грудень 2011 року) + 1 073,00 грн (мінімальна заробітна плата за січень 2012 року).
Розмір втраченого заробітку (доходу) за період з 27 лютого 2012 року по 26 червня 2012 року становить 20 400 грн (1020 грн х 5 (п`ятикратний розмір) х 4 місяця).
З 26 червня 2012 року за висновком Харківської міської клінічної лікарні № 13 позивач потребував переведення на роботу, не пов`язану з навантаженням на праву руку більше 3 кг. Така робота позивачу запропонована не була.
Позивач не звертався до МСЕК, однак вважає, що його працездатність була втрачена на 30%, тому розмір втраченого заробітку з 27 червня 2012 року по 26 березня 2013 року становить 13 770,00 грн із розрахунку: 1 020,00 грн х 5 х 9 х 30%.
Позивач поніс витрати на довготривале лікування, оплату ліків та медикаментів, фізіотерапевтичні заходи, витрати на дієтичне харчування, сторонній догляд, витрати на проїзд до місць лікування та до слідчих органів у загальному розмірі 15 000 грн.
Згідно частини першої статті 1208 ЦК України за заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, підлягає індексації на підставі рішення суду.
З урахуванням індексу інфляції, суми, що підлягають відшкодуванню становлять:
48 660,12 грн - розмір втраченого заробітку (доходу) за період з 27 лютого 2012 року по 26 червня 2012 року (з урахуванням індексу інфляції станом на 26 жовтня 2018 року) виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати згідно статті 1107 ЦК України, з яких 20 000 грн сума боргу, 28 260,12 - збитки від інфляції;
32 911,68 грн - розмір 30 % втраченого заробітку (доходу) за період з 27 червня 2012 року по 26 березня 2013 року (з урахуванням індексу інфляції станом на 26 жовтня 2018 року, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати згідно статті 1197 ЦК України, з яких 13 700,00 грн сума боргу, 19 141,68 грн - збитки від інфляції;
35851,50 грн - розмір витрат на довготривале лікування, оплату ліків та медикаментів, фізіотерапевтичні заходи, витрати на дієтичне харчування, сторонньої опіки та допомоги, витрати на проїзд до місць лікування та до слідчих органів з 27 лютого 2012 року по 26 червня 2012 року (з урахуванням індексу інфляції на 26 жовтня 2018 року) з яких 15 000,00 грн сума боргу, 20 851,50 грн - збитки від інфляції.
Внаслідок ДТП позивачу завдано моральних страждань, оскільки він тривалий час лікувався, втратив роботу, був позбавлений можливості вести нормальний спосіб життя та відчував дискомфорт.
Позивач просив:
визнати дії водія ОСОБА_2 такими, що не відповідають вимогам Правил дорожнього руху України та перебувають в причинному зв`язку з ДТП;
визнати дії (бездіяльність) підприємства Державного агентства автомобільних доріг України "УКРАВТОДОР" та компанії "Тодіні Конструціоні Дженералі С.п.А.", такими, що мають недоліки, які не забезпечили безпеку дорожнього руху та перебували в причинному зв`язку з ДТП, що сталося 27 лютого 2012 року за участю транспортних засобів під керуванням водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
стягнути з ОСОБА_2, підприємства Державного агентства автомобільних доріг України "УКРАВТОДОР", компанії "Тодіні Конструціоні Дженералі С.п.А." та МТСБУ на його користь:
втрачений заробіток за період з 27 лютого 2012 року по 26 червня 2012 року (з урахуванням індексу інфляції на 26 жовтня 2018 року) в розмірі 48 660,12 грн;
30% втраченого заробітку (доходу) за період з 27 лютого 2012 року по 26 березня 2013 року (з урахуванням індексу інфляції на 26 жовтня 2018 року) в розмірі 32 911,68 грн;
витрати на лікування, придбання ліків, сторонню допомогу та проїзд до слідчих органів (з урахуванням індексу інфляції на 26 жовтня 2018 року) за період з 27 лютого 2012 року по 26 червня 2012 року в розмірі 35 851,50 грн;
в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000,00 грн;
витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн та 3 082,00 грн витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 10 237,71 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та Тодіні Коструціоні ДженераліС.п.А. на користь ОСОБА_1 втрачений заробіток в розмірі 48 660,12 грн та моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Київській області Державного агентства автомобільних доріг України "УКРАВТОДОР" залишено без задоволення.
Стягнуто в рівних частинах з МТСБУ, Тодіні Коструціоні Дженералі С.п.А. на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 078,06 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн та витрати на проведення експертизи в розмірі 3 082,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вимоги до МТСБУ про стягнення майнової шкоди, до ОСОБА_6 та компанії "Тодіні Конструціоні Дженералі С.п.А." (TODINI COSTPUZIONI GENERALI S.р.А.) про стягнення втраченого заробітку та моральної шкоди є доведеними та підлягають задоволенню з урахуванням наявних у справі письмових доказів, а також з урахуванням того, що розмір втраченого заробітку сторонами не оспорено.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 17 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_7, представника компанії "Тодіні Конструціоні Дженералі С.п.А." (TODINI COSTPUZIONI GENERALI S.р.А.), з урахуванням ухвали Харківського апеляційного суду від 29 червня 2021 року про виправлення описки, задоволено.
Апеляційну скаргу ОСОБА_8, представника МТСБУ, задоволено.
Апеляційну скаргу ОСОБА_9, представника ОСОБА_2, задоволено.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2019 року скасовано в частині вирішення спору про стягнення майнової та моральної шкоди.
Позов ОСОБА_1 до МТСБУ, ОСОБА_2, компанії "Тодіні Конструціоні Дженералі С.п.А." (TODINI COSTPUZIONI GENERALI S.р.А.) залишено без задоволення.
В іншій частині рішення залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь компанії "Тодіні Конструціоні Дженералі С.п.А." (TODINI COSTPUZIONI GENERALI S.р.А.) - судовий збір в розмірі 1 617,09 грн, на користь МТСБУ - судовий збір в розмірі 2 881,50 грн, на користь ОСОБА_2 - судові витрати в загальному розмірі 14 692,29 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 суд апеляційної інстанції виходив з недоведеності винних дій ОСОБА_2, які перебували б у причинному зв`язку з ДТП. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до "Тодіні Конструціоні Дженералі С.п.А.", суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій не довів наявність вини у діях (бездіяльності) компанії "Тодіні Конструціоні Дженералі С.п.А." та наявність причинно-наслідкового зв`язку між неналежним станом дорожнього покриття та ДТП. Ураховуючи, що МТСБУ відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відшкодовує шкоду у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а також те, що позивач з письмовою заявою до господарського суду з вимогами до боржника не звертався, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що правові підстави для проведення регламентної виплати МТСБУ за страховика, якого визнано банкрутом, відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_5, в якій просив рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2019 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо відшкодування майнової та моральної шкоди та постанову Харківського апеляційного суду від 17 червня 2021 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо відшкодування майнової та моральної шкоди скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність у матеріалах справи протилежних за змістом висновків щодо дійсного механізму ДТП, наданих відповідно стороною ОСОБА_1 і стороною ОСОБА_2, невірний. З огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі N 234/16272/15-ц, яка судом не застосована. Суд, посилаючись на частину першу статті 1166 ЦК України, не врахував положення частини другої вказаної статті, що є підставою для оскарження рішення суду апеляційної інстанції у касаційному порядку. Вина ОСОБА_2 на момент розгляду справи в суді першої інстанції підтверджена висновком комплексної судової дорожньо-технічної, транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 6435/9084/9106 від 29 жовтня 2013 року та додаткової судової авто-технічної експертизи ХНДІСЕ № 5348 від 29 серпня 2016 року. Експертне дослідження № 5348 від 29 серпня 2016 року проведено на підставі відомостей щодо механізму ДТП, наданих лише позивачем ОСОБА_1 та підтверджених в судовому засіданні свідком ОСОБА_10, виходячи з того, що ОСОБА_2 неодноразово (10 листопада 2015 року, 04 квітня 2017 року) надавав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та жодного разу в судове засідання не з`являвся і про свою версію подій особисто суду не повідомляв. Суд апеляційної інстанції не дослідив в судовому засіданні вказану у клопотанні ОСОБА_2 змінену версію механізму ДТП. Надані доводи і неодноразові заперечення сторони позивача ОСОБА_1 щодо наведених дій сторони ОСОБА_2 залишено без уваги, не надано оцінки факту спотворення стороною відповідача ОСОБА_2 механізму ДТП за його версією. Суд залишив поза увагою протиріччя в показаннях водія ОСОБА_2 з приводу того, що слідчому він повідомляв зовсім інші обставини, а саме, що "не доїхавши до знаку обмеження швидкості "40", під час розʼїзду із зустрічним транспортом, він несподівано відчув удар в ліву сторону напівпричепа. Він зрозумів, що щось трапилось. Тому почав пригальмовувати ще та проїхавши до місця, де дорога міняє напрямок руху, став на маленькому острівку, шо мався в середині проїзної частини. Зупинившись, він звернув увагу, подивившись у дзеркало заднього виду, шо на напівпричепі пошкоджений тент. Вийшовши з автомобілю, він оглянув напівпричеп ... зрозумів, що його напівпричеп контактував з "якимось транспортом...". В суді апеляційної інстанції, у клопотанні про призначення експертизи, ОСОБА_2 вказував інше, а саме, що коли відстань між автомобілем Рено і автомобілем МАН, під керуванням ОСОБА_1, скоротилась до 20 метрів, автомобіль МАН почало виносити на смугу руху водія ОСОБА_2 . Тобто суд апеляційної інстанції не тільки прийняв у ОСОБА_2 нові докази по справі в порушення строків, передбачених вимогами ЦПК України, але й надав можливість відповідачу ОСОБА_2 провести експертизу на підставі доказів, які не узгоджуються з іншими матеріалами справи та визнав їх достовірними при очевидних протиріччях. Висновок № 172-02/21 автотехнічного експертного дослідження від 20 лютого 2021 року має очевидні порушення та не є об`єктивним, так як в його основу покладені вихідні дані, які не узгоджуються між собою навіть в різних частинах дослідження та не були встановлені належним порядком. ДТП мала місце в 2012 році, однак експерт під час свого дослідження використовує Правила дорожнього руху України від 10 січня 2001 року в редакції із змінами та доповненнями від 01 січня 2018 року. На момент ДТП (2012 рік) зміни та доповнення 2018 року ще не вступили в дію, і тому на них посилатися неприпустимо. Таким чином, відповідачем ОСОБА_2 докази його вини у ДТП, що сталася 27 лютого 2012 року, наявні в матеріалах справи, а також презумпція вини заподіювача шкоди не спростовані. Зазначене разом із іншими доказами по справі є юридичною підставою для висновку про наявність вини ОСОБА_2 . Судом апеляційної інстанції без належних підстав на користь ОСОБА_2 стягнуто судові витрати з ОСОБА_1 в сумі 13 075,20 гривен, які ОСОБА_2 не сплачував. ОСОБА_2, крім витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1 617,09 грн, жодного доказу понесених ним витрат ні суду, ні позивачу ОСОБА_1 не надавав. Згідно матеріалів справи на момент виникнення ДТП мали місце саме спільні, сукупні дії (бездіяльність) як водія ОСОБА_2, так і юридичних осіб, на яких покладено обов`язок з ремонту та утримання автомобільної дороги, якими у даному випадку є Тодіні Конструціоні Дженералі С.п.А. та Служба автомобільних доріг у Київській області Державного агентства автомобільних доріг України "УКРАВТОДОР". Вказані дії не пов`язані єдністю наміру, але на момент виникнення ДТП вони існували одночасно. Шкоду, заподіяну позивачу ОСОБА_1, неможливо розподілити між водієм, який порушив правила дорожнього руху, та юридичною особою, яка є відповідальною за проведення ремонтних робіт та належним чином не забезпечила організацію безпеки дорожнього руху на відповідній ділянці дороги, внаслідок чого виникли обставини, які впливали на обізнаність водіїв щодо особливостей дорожнього руху, що підтверджено експертними висновками, тому таку шкоду слід вважати неподільною. Покладення судом апеляційної інстанції на позивача обов`язку доводити вину організацій відповідальних за проведення ремонтних робіт не відповідають вимогам закону. Крім того, матеріали справи містять докази вини вказаних підприємств. Висновками експертиз підтверджено, шо на момент ДТП мали місце недоліки в організації дорожнього руху на ділянці, де сталося зіткнення автомобілів. Ці недоліки вплинули на безпеку руху і сприяли тому, що "водії не були належним чином інформовані про зміну напрямку руху та перехід через розділювальну смугу". Тобто на час проведення ремонту безпека дорожнього руху не забезпечувалася. Зазначений висновок підтверджено також письмовими поясненнями експерта. Особами, відповідальними за безпеку дорожнього руху були італійське підприємство "Тодіні Конструціоні Дженералі С.п.А." та Служба автомобільних доріг у Київській області Державного агентства автомобільних доріг України "УКРАВТОДОР". Лише однієї підстави - визнання страховика, учасника МТСБУ, банкрутом, достатньо для настання відповідальності МТСБУ за борговими зобов`язаннями банкрута. Факт визнання страховика банкрутом цілком достатньо для виникнення відповідних зобов`язань у МТСБУ. Висновок суду апеляційної інстанції, що Закон "Про банкрутство" є спеціальним і його положення є пріоритетними при застосуванні до правовідносин, що виникли між сторонами, невірний. З позовом до суду ОСОБА_1 звернувся у жовтні 2015 року. На той час було відомо, що постановою Господарського суду м. Києва від 11 листопада 2013 року ПАТ "Українська екологічна страхова компанія" визнана банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, позбавлена членства в МТСБУ через заборгованість до фондів МТСБУ. Тому у якості співвідповідача за позовом ОСОБА_1 залучено МТСБУ, як особу, відповідальну за виконання зобов`язань страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, враховуючи, що факту визнання страховика банкрутом цілком достатньо для виникнення відповідних зобов`язань у МТСБУ. Щодо строків звернення до суду ОСОБА_1 керувався положеннями пункту З частини першої статті 268 ЦК України. На теперішній час на сайті МТСБУ розміщено оголошення щодо регламентних виплат за зобов`язаннями ПАТ "УСК "ГАРАНТ-АВТО". Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову до МТСБУ і у повному обсязі до інших співвідповідачів, встановивши, що до страховика або МТСБУ позивач у встановлені строки не звертався, суд апеляційної інстанції не врахував правову позицію, викладену в ухвалі Верховного Суду у справі № 147/66/17, де Верховний Суд зробив висновки, що звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування є позасудовою процедурою здійснення такого страхового відшкодування, яка не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування. Зазначене узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к (провадження № 13-24кс19). Верховним Судом враховано правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18). Велика Палата Верховного Суду фактично визначила два окремих (відмінних один від одного) випадки, за яких є можливим відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Це: 1) пропуск строків, передбачених статтею 37 Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"; 2) ситуація, коли розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика (стаття 1104 ЦК України). Враховуючи наведені правові висновки Верховного Суду, позивач, навіть у разі, якщо судом встановлено пропуск строку для звернення до страховика (МТСБУ) не позбавлений можливості отримати відшкодування від заподіювача шкоди ОСОБА_2, який у даній справі залучений у якості співвідповідача. Також судом апеляційної інстанції при ухваленні рішення порушені норми процесуального права, а саме: статті 2, 10, 12, 43, 44, 76-79, 83,89 ЦПК України, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки. Суд апеляційної інстанції також порушив вимоги статей 22, 23, 1166, 1187, 1188 ЦК України, статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Позиція інших учасників справи
У вересні 2021 року Служба автомобільних доріг у Київській області подала відзив на касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_12, у якому просить залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог до Служби автомобільних доріг у Київській області без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Відзив мотивований тим, що жодних доказів на підтвердження протиправної поведінки (бездіяльності) Служби автомобільних доріг у Київській області, що зумовили спричинення шкоди, заявленої до стягнення ОСОБА_1 у даній справі, ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанцій не надано. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно з пунктами 13, 14 ордеру (дозволу) № 40, виданого Службою автомобільних доріг у Київській області 17 серпня 2011 року підряднику представництву "Тодіні Конструціоні Дженералі С.п.А." на право виконання робіт з капітального ремонту автомобільних дороги М-06 Київ-Чоп на ділянці км 14+080, км 68 + 430 (праворуч та ліворуч) в межах смуги відведення автомобільної дороги на території міста Києва та Київської області, правову та матеріальну відповідальність за відшкодування збитків, заподіяних фізичним та юридичним особам при виникненні дорожньо-транспортних пригод, пов`язаних з незадовільними дорожніми умовами, які спричинені неналежним виконанням ремонтних робіт та робіт з експлуатаційного утримання, в тому числі в осінньо-зимовий період, на вказаній ділянці автодороги несе представництво "Тодіні Конструціоні Дженералі С.п.А.". Згідно з висновками експертиз № 6435/9084/9106 від 29 жовтня 2013 року та № 172-02/21 від 20 лютого 2021 року, проведених під час здійснення кримінального провадження № 12013100200001055 та апеляційного розгляду даної справи, причиною дорожньо-транспортної пригоди є порушення одним із водіїв пункту 12,1 Правил дорожнього руху України, а не стан дорожнього покриття внаслідок виконання робіт з капітального ремонту на ділянці автомобільної дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода.
У вересні 2021 року Тодіні Коструціоні Дженералі С.п.А. подало відзив на касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_7, у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 та залишити постанову Харківського апеляційного суду від 17 червня 2021 року без змін.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що настання ДТП за участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинене Тодіні Коструціоні Дженералі С.п.А., або про те, що між діями або бездіяльністю Тодіні Коструціоні Дженералі С.п.А. та шкодою, завданою внаслідок ДТП ОСОБА_1 наявний причинно-наслідковий зв`язок. Судова експертиза, проведена у цій справі, встановила, що настання ДТП 27 лютого 2012 року сталося внаслідок того, що дії водія Рено з напівпричепом Кроне ОСОБА_2 не відповідали вимогам пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, при цьому для виконання таких вимог вказаний водій не мав жодних перешкод технічного характеру, а, відповідно, саме ця особа може розглядатися як особа, яка заподіяла шкоду, адже жодних доказів щодо того, що ДТП сталося внаслідок дій чи бездіяльності інших осіб в матеріалах справи немає. Відповідальність за ДТП у разі, якщо воно сталося внаслідок неналежного забезпечення безпеки дорожнього руху несе власник автомобільної дороги, а не підрядник, який виконував на такій дорозі певні ремонтні роботи. В матеріалах справи не міститься жодного доказу, який би свідчив або вказував на те, що виявлені "окремі недоліки у організації дорожнього руху" на ділянці дороги, де сталося ДТП, якимось чином стосувалися механізму ДТП за участі позивача або стали причиною такої ДТП. Хоч законодавство не покладає на позивача обов`язку у деліктних справах доводити вину в діях відповідача, але жодна норма процесуального чи матеріального права не звільняє позивача від обов`язку доведення того, що саме відповідач є заподіювачем шкоди.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 641/10491/15-ц, витребувано справу з суду першої інстанції, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Харківського апеляційного суду від 17 червня 2021 року відмовлено.
У вересні 2021 року матеріали цивільної справи № 641/10491/15-ц надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2022 року зупинено касаційне провадження у справі № 641/10491/15-цдо закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21).
Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2022 року поновлено касаційне провадження у справі № 641/10491/15-ц.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 04 серпня 2021 рокузазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к, від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, від 05 вересня 2019 року у справі № 234/16272/15-ц та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини
Суди встановили, що 27 лютого 2012 року на 35 км автодороги Київ-Чоп в с. Бузова Києво-Святошинського району Київської області, де проводились ремонтно-будівельні роботи, сталася ДТП за участю автомобіля "Renault Magnum", реєстраційний номер НОМЕР_1, з бортовим напівпричепом "Krone", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "MAN-M", реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали технічні пошкодження.
Відомості за даним фактом внесені до ЄРДР за № 1201300200001055 від 14 лютого 2013 року за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 286 КК України.
В рамках кримінального провадження № 1201300200001055 від 14 лютого 2013 року проведено комплексну судову дорожньо-технічну, транспортно-трасологічну та автотехнічну експертизу № 6435/9084/9106 та складено висновок від 29 жовтня 2013 року.
Капітальний ремонт автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп км 14+080-км 68+430 здійснювався відповідно до контрактної угоди, укладеної між Укравтодором та представництвом компанії "Тодіні Конструціоні Дженералі С.п.А." (TODINI COSTPUZIONI GENERALI S.р.А.) від 05 серпня 2011 року № б/н за рахунок кредитних коштів Міжнародного банку реконструкції та розвитку.
Службою автомобільних доріг у Київській області Державної служби автомобільних доріг України (УКРАВТОДОР) 17 серпня 2011 року видано ордер (дозвіл) № 40, яким надано право підряднику представництва Тодіні Коструціоні Дженералі С.п.А. на виконання робіт з капітального ремонту автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп на ділянці км 14+080-км 68+430 (праворуч та ліворуч) в межах смуги відведення автомобільної дороги на території м. Києва та Київської області.
Пунктами 13, 14 цього ордеру визначено, що відповідальність за експлуатаційний стан автомобільної дороги та безпеку дорожнього руху на ділянці М-06 Київ-Чоп км 14+080-км 68+430 до вводу її в експлуатацію несе представництво Тодіні Коструціоні Дженералі С.п.А., останнє також несе правову та матеріальну відповідальність за відшкодування збитків, заподіяних фізичним та юридичним особам при виникненні дорожньо-транспортних пригод, пов`язаних з незадовільними дорожніми умовами, які спричинені неналежним виконанням ремонтних робіт та робіт з експлуатаційного утримання, в тому числі в осінньо-зимовий період.
Постановою слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУМВС України в Київській області Клунко О. М. від 14 грудня 2013 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013100200001055 від 14 лютого 2013 року, закрите у зв`язку з відсутністю в діях водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 КК України.
Постанова мотивована тим, що жоден з учасників ДТП не може надати покази щодо механізму самої пригоди, на даний час дорожня обстановка в місці вчинення ДТП змінилася, отже проведення слідчого експерименту не дасть позитивного результату, а висновки експертиз не надають відповіді на питання, що мають значення для справи, що унеможливлює встановлення причинно-наслідкового зв`язку між діями учасників ДТП на наслідками.
Постановою прокурора прокуратури Києво-Святошинського району Юркова Ю. В. від 10 вересня 2015 року постанову слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУМВС України в Київській області Клунка О.М. від 14 грудня 2013 року скасовано, матеріали досудового розслідування № 12013100200001055 від 14 лютого 2013 року направлено начальнику СВ Києво-Святошинського РВ ГУМВС України в Київській області для організації подальшого розслідування.
Постанова прокурора мотивована тим, що в порушення вимог статті 9 Кримінально-процесуального кодексу України досудове розслідування проведено неповно, не встановлено всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження, а рішення про закриття кримінального провадження прийнято необґрунтовано.
Згідно з актом судово-медичного дослідження № 261/Д від 26 червня 2012 року та висновком експерта № 329/Д від 20 серпня 2012 року, складеним на підставі постанови старшого слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУМВС України в Київській області Алексійчука О. М., у ОСОБА_1 у зв`язку з ДТП 27 лютого 2012 року малися різана рана тім`яної ділянки, периорбітальні гематоми, множинні різано-рвані рани та садна голови, відкритий перелом акроміального кінця правої ключиці, переломи 3-6 ребер зліва. Переломи ключиці та ребер відносяться до ушкоджень середньої тяжкості.
У результаті ДТП з 05 березня 2012 року по 17 березня 2012 року, з 20 березня 2012 року по 09 квітня 2012 року та з 10 травня 2012 року по 25 травня 2012 року ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному та амбулаторному лікуванні.
Згідно з довідками Комунального закладу охорони здоров`я "Харківська міська багатопрофільна лікарня № 18" Харківської міської ради Департаменту охорони здоров`я від 17 березня 2016 року № 192 та від 11 червня 2012 року № 11/67 ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні гнійно-кісткової інфекції в період з 20 березня 2012 року по 09 квітня 2012 року з діагнозом: хронічний посттравматичний остеоартрит правового акроміального ключичного суглобу.
Згідно висновку ЛКК Комунального закладу охорони здоров`я "Харківська міська клінічна лікарня № 13 від 25 червня 2012 року ОСОБА_1 у період з 26 червня 2012 року по 25 липня 2012 року потребував переводу на роботу, не пов`язану з навантаженням на праву руку, з підняттям тяжкості не більше 3 кг.
На момент ДТП ОСОБА_1 перебував у трудових стосунках з ФОП ОСОБА_4 на підставі договору від 01 червня 2010 року.
Цивільно-правова відповідальність ФОП ОСОБА_4 - власника транспортного засобу "MAN-M", реєстраційний номер НОМЕР_3, застрахована згідно з страховим полісом від 19 січня 2012 року № АВ/0786366 в ПАТ УСК "ГАРАНТ-АВТО". Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого 100 000,00 грн.
З наданої МТСБУ інформації вбачається, що на момент ДТП 27 лютого 2012 цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 застрахована ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія" (далі - ПрАТ "УЕСКА"), поліс АВ 126532, транспортний засіб Кроне, д.н. НОМЕР_2, поліс АВ 126531, транспортний засіб Рено Магнум, д.н. НОМЕР_1, ліміт по майну 50 000,00 грн, ліміт по життю та здоров`ю 100 000,00 грн, франшиза - 1 000,00 грн.
Постановою Господарського суду м. Києва від 11 листопада 2013 року у справі № 5011-46/12625-2012 ПрАТ "УЕСКА" визнано банкрутом з відкриттям ліквідаційної процедури.
ПрАТ "УЕСКА" втратило статус асоційованого члена МТСБУ 23 грудня 2014 року через заборгованість до фондів МТСБУ.
За висновком комплексної судової дорожньо-технічної, транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 6435/9084/9106, складеного 29 жовтня 2013 року експертами О. В. Сорокопуд та В .С .Ольховим Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М. С.Бокаріуса:
- на момент ДТП мали місце недоліки в організації дорожнього руху на ділянці дороги, де сталося зіткнення вказаних автомобілів, які впливали на безпеку дорожнього руху. Відсутність дорожніх знаків 5.24.2 "Зміна напрямку руху на дорозі з розділювальною смугою", табличка 7.1.1 "Відстань до об`єкта" через 100 м. дорожній знак 3.29 "Обмеження максимальної швидкості (170 км/год через 100 м. дорожні знаки 1.37 "Дорожні роботи" та 3.29 "Обмеження максимальної швидкості (50 км/год)", через не менше ніж 60 м. дорожній знак 4.2 "Рух праворуч" та 3.29 "Обмеження максимальної швидкості (40 км/год), відсутність на переході через розділювальну смугу конусів або віх по напрямку руху автомобіля "MAN-M", реєстраційний номер НОМЕР_3, не забезпечували безпеку руху;
- встановити, чи спроможний з технічної точки зору механізм розвитку обставин ДТП при умові бокового заносу напівпричепа "Krone", реєстраційний номер НОМЕР_2, справа наліво, відносно напрямку руху автомобіля "RenaultMagnum", реєстраційний номер НОМЕР_1, та чи спроможний з технічної точки зору механізм розвитку обставин ДТП при умові виїзду автомобіля "MAN-M", реєстраційний номер НОМЕР_3, справа наліво на зустрічну смугу для руху експертним шляхом не уявляється можливим;
- допустима за умовами видимості проїзної частини швидкість автомобіля "RenaultMagnum", реєстраційний номер НОМЕР_1, з бортовим напівпричепом "Krone", реєстраційний номер НОМЕР_2, складає більше 50-58,2 км/год;
- в показах водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відсутні дані про механізм зіткнення керованих ними транспортних засобів на стадії їх зближення. При проведенні транспортно-трасологічного дослідження встановити характер зближення досліджуваних транспортних засобів перед зіткненням (стадія заносу або виїзду на зустрічну смугу руху) експертних шляхом неможливо. У зв`язку з цим експертним шляхом не уявляється можливим провести технічний аналіз дій водіїв та, відповідно, вирішити питання як вони повинні були діяти у заданих обставинах ДТП та чи мали вони технічну можливість у заданих обставинах запобігти ДТП.
Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи № 5348, складеним 29 серпня 2016 року експертом Ольховим В. С. Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса:
- показання водія ОСОБА_1 про те, коли відстань між автомобілями скоротилась до 20 м, задню частину напівпричепа автомобіля "Renault Magnum", реєстраційний номер НОМЕР_1, почало виносити на смугу руху автомобіля "MAN-M", реєстраційний номер НОМЕР_3, внаслідок чого сталося зіткнення транспортних засобів, при цьому до моменту виносу задньої частини напівпричепа автомобіля "Renault Magnum", реєстраційний номер НОМЕР_1, транспортні засоби рухались кожний по своїй смузі на відстані 0,5 м. від центру дороги, а швидкість автомобіля "MAN-M", реєстраційний номер НОМЕР_3, була 20-40 км/год, автомобілю "Renault Magnum", реєстраційний номер НОМЕР_1, - 40 км/год, які вказані в редакції даного питання, не позбавлені технічної спроможності;
- якщо виходити з показань водія ОСОБА_1 про механізм розвитку ДТП, в даній ДТП водій автомобілю "Renault Magnum", реєстраційний номер НОМЕР_1, з бортовим напівпричепом "Krone", реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху України;
- якщо виходити з показань водія ОСОБА_1 про механізм розвитку ДТП, в даній ДТП технічна можливість запобігти зіткнення для водія автомобіля "Renault Magnum", реєстраційний номер НОМЕР_1, з бортовим напівпричепом "Krone", реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_2 визначалася виконаннями ним вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, для чого він не мав перешкод технічного характеру;
- якщо виходити з показань водія ОСОБА_1 про механізм розвитку ДТП, в даній ДТП дії водія автомобіля "Renault Magnum", реєстраційний номер НОМЕР_1, з бортовим напівпричепом "Krone", реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_2 не відповідають вимогам пункту 12.1 Правил дорожнього руху та знаходились з технічної точки зору в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП;
- якщо виходити з показань водія ОСОБА_1 про механізм розвитку ДТП, в даній ДТП водій автомобіля "MAN-M", реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху України;
- якщо виходити з показань водія ОСОБА_1 про механізм розвитку ДТП, в діях водія автомобіля "MAN-M", реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_1 у частині вибору швидкості руху за умовами видимості дороги, не вбачається невідповідностей вимогам пункту 12.2 Правил дорожнього руху України;
- якщо виходити з показань водія ОСОБА_1 про механізм розвитку ДТП, в даній ДТП водій ОСОБА_1 не мав технічної можливості зіткнення з бортовим напівпричепом "Krone", реєстраційний номер НОМЕР_2, шляхом виконання вимог пункту 12.3 Правило дорожнього руху України;
- якщо виходити з показань водія ОСОБА_1 про механізм розвитку ДТП, в даній ДТП в діях водія автомобіля "MAN-M", реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_1 не вбачається невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору знаходились у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_9 - представник ОСОБА_2 надав висновок автотехнічного дослідження № 172-02/21, складений 20 лютого 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Пасат Консалтинг Груп", згідно з яким:
- показання водія автомобіля "Renault Magnum", реєстраційний номер НОМЕР_1, з бортовим напівпричепом "Krone", реєстраційний номер НОМЕР_2, а саме про те, коли відстань від автомобіля "MAN-M", реєстраційний номер НОМЕР_3, скоротилась до 20 м., автомобіль "MAN-M" почало нести на смугу руху автомобіля "Renault Magnum", внаслідок чого сталось зіткнення транспортних засобів, при цьому до моменту виносу автомобіля "MAN-M" транспортні засоби рухались кожен по своїй смузі на відстані 0,5 м. від центру дороги, а швидкість автомобілів була 40 км/год, не позбавлені технічної можливості;
- якщо виходити з показань ОСОБА_2 про механізм розвитку ДТП в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля "MAN-M", реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху України;
- якщо виходити з показань ОСОБА_2 про механізм розвитку ДТП, в даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість запобігти зіткнення для водія автомобіля "MAN-M", реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_1 визначалася виконанням ним вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, для чого він не мав перешкод технічного характеру;
- якщо виходити з показань водія ОСОБА_2 про механізм розвитку ДТП, в даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля "MAN-M", реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_1 не відповідали вимогам пункту 12.1 Правил дорожнього руху України та знаходяться з технічної точки зору у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП;