ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 917/1150/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульський Г.М. - головуючий, Краснов Є.В., Могил С.К.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 (колегія суддів у складі: Крестьянінов О.О. - головуючий, Плахов О.В., Фоміна В.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробіт"
до Полтавського обласного комунального виробничо-комерційного підприємства "Полтавапаливо"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Полтавська обласна рада
про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Євробіт" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Полтавського обласного комунального виробничо-комерційного підприємства "Полтавапаливо" (далі - відповідач), у якому просило стягнути з відповідача 1 890 000,00 грн. поворотної фінансової допомоги.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не повернув у визначений договором строк отримані грошові кошти, у зв`язку з чим порушив права та інтереси позивача.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 31.08.2021 (суддя Киричук О.А.), позов задоволено повністю.
2.2. Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради (далі - Рада), звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду першої інстанції.
2.3. Оскарженою ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2022, закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора на рішення Господарського суду Полтавської області від 31.08.2021.
2.4. Суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у прокурора не виникло право на звернення з апеляційною скаргою в інтересах держави, що виключає підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі заявник просить скасувати вище вказану ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
3.2. На обґрунтування касаційної скарги заявник посилався на те, що оскаржувана ухвала суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує, що листом від 02.09.2021 прокурор порушував питання перед Радою щодо апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, проте Рада та відповідач не оскаржили його, у зв`язку з чим є підстави для здійснення прокурором представництва інтересів держави шляхом внесення апеляційної скарги. При цьому прокурор зазначає, що листом від 08.07.2021 № 15/2-288вих21 він повідомив суд першої інстанції про вступ у справу для захисту інтересів держави в особі Ради, оскільки внаслідок узгоджених дій позивача та відповідача, позивач отримав майно, а рішенням суду додатково стягуються кошти з комунального підприємства. Дана заява прокурора була розглянута судом та прокурор був допущений до участі у справі. Прокурор вважає помилковим висновок апеляційного суду про направлення листа від 02.09.2021 лише 18.01.2022, оскільки у цей день прокурор звернувся з клопотанням про зупинення провадження у справі, додавши до нього копію листа від 02.09.2021.
3.3. Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування апеляційним судом норм чинного законодавства, зазначив про безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просив залишити оскаржувану постанову суду без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
3.4. Поданий Радою відзив на касаційну скаргу не може бути прийнятий до розгляду разом із касаційною скаргою виходячи із наступного.
3.5. Так, Рада просить касаційну скаргу задовольнити, скасувати вище вказану ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
3.6. Відповідно до приписів частини другої статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив на касаційну скаргу має містити, зокрема, обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги.
3.7. Згідно статті 297 ГПК України учасники справи мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (ч.1). До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази направлення заяви іншим учасникам справи (ч.3).
3.8. Отже оскільки поданий Радою відзив не містить обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, а за своєю суттю є приєднанням до касаційної скарги, однак Радою не додано документу про сплату судового збору, а ГПК України не містить положень щодо надання строку для усунення недоліків стосовно приєднання до касаційної скарги, поданий відзив залишається без розгляду.
4. Мотивувальна частина
4.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.2. Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою Полтавської обласної прокуратури, поданою в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради на рішення Господарського суду Полтавської області від 31.08.2021, оскарженою у касаційному порядку ухвалою від 25.01.2022 суд апеляційної інстанції мотивував ухвалу тим, що вступивши у справу шляхом подання апеляційної скарги на стороні органу місцевого самоврядування, який здатен самостійно реалізувати свої процесуальні права учасника справи та активно реалізовує їх, прокурор фактично дублює цей орган, надаючи йому у такий спосіб додаткові переваги перед іншою стороною спору, яка, натомість, опиняється у гірших умовах порівняно з реалізацією процесуальних прав третьої особи на стороні відповідача, підтримуваних прокурором.