ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/19990/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В.(головуючий), Бенедисюка І.М. і Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача- товариства з обмеженою відповідальністю "Еней Солар" - не з`явились,
відповідача- державного підприємства "Гарантований покупець"- Прокопів Н.М., адвокат (довіреність від 31.12.2021 № 86-Д),
третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Кабінету Міністрів України не з`явились,
розглянув касаційну скаргу державного підприємства "Гарантований покупець"
на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 28.12.2021 (головуючий - суддя Шкурдова Л.М.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 (головуючий - суддя Михальська Ю.Б., судді Тищенко А.І., Скрипка І.М.)
у справі №910/19990/20
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еней Солар" (далі - Товариство)
до державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - Підприємство)
третя особа, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Кабінет Міністрів України,
про стягнення 10 620 357, 76 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст судових рішень
Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 28.12.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022, заяву Товариства про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Підприємства на користь Товариства 9 500,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Приймаючи додаткове рішення, суд першої інстанції зазначив, що аналогічні справи за позовами виробників електроенергії за "зеленим" тарифом до Підприємства вже розглядалися судом, отже правова позиція вже була сформована на підставі аналогічних справ, а відтак суд вважає за можливе зменшити розмір заявлених судових витрат до 9 500,00 грн, з яких складання адвокатом позовної заяви - 3 500,00 грн; складання адвокатом заяви про зменшення розміру позовних вимог - 1 000,00 грн; складання адвокатом відповіді на відзив - 2 000,00 грн; участь адвоката у судових засіданнях- 3 000,00 грн. У задоволенні іншої частини заявлених до стягнення адвокатських витрат суд відмовив, зазначивши, що за вказаних обставин заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з судовими рішеннями, Підприємство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення господарського суду міста Києва від 28.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі № 910/19990/20 в частині стягнення з Підприємства 9 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити нове рішення, яким відмовити Товариству у задоволені заяви.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. За твердженням скаржника, судами попередніх інстанцій у оскаржуваних судових рішеннях застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 927/201/20; від 24.06.2021 у справі № 922/902/19; від 23.12.2020 у справі № 903/664/19; від 11.06.2018 у справі № 923/567/17; від 24.10.2019 у справі №905/1795/18; від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17; від 25.06.2019 у справі №909/371/18; від 05.06.2019 у справі № 922/928/18; від 30.07.2019 у справі №911/739/15; від 01.08.2019 у справі № 915/237/18.
Позиція інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу від Товариства до Верховного Суду не надходив.
Водночас від Товариства надійшло клопотання про розгляд справи №910/19990/20 без участі представника Товариства та з врахуванням позиції викладеної у матеріалах справи щодо законності і обґрунтованості додаткового рішення господарського суду міста Києва від 28.12.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
У позовній заяві позивачем наведено орієнтований розрахунок судових витрат позивача в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій у разі задоволення позовних вимог позивача у даному процесі - 219 305,38 грн.
Після прийняття судом першої інстанції 30.03.2021 основного рішення позивач протягом п`яти днів (02.04.2021 засобами поштового зв`язку) подав до місцевого господарського суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 28 000,00 грн та транспортних витрат адвоката у сумі 2 192,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції в сумі 28 000,00 грн позивачем надано у матеріали справи копії Договору №2020/19 (№011220) про надання правової допомоги від 01.12.2020 (далі - Договір), укладеного між Товариством та Адвокатським об`єднанням "ІнВерітас", Додаткового правочину від 04.12.2020 №2020/20, ордера серія АТ №1006153 від 08.12.2020, виданого АО "ІнВерітас" адвокату Кузьмічовій Т.М. на представлення інтересів Товариства у господарському суді міста Києва на підставі договору про надання правової допомоги від 01.12.2020 №2020/19, свідоцтва серія ІФ №001241 про право Кузьмічової Тетяни Валеріївни на заняття адвокатською діяльністю, акта приймання-передачі послуг за договором №2020/19 (№011220) на суму 28 000,00 грн, платіжного доручення №666 від 01.04.2021 на суму 28 000,00 грн.
Відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 01.12.2020 №2020/19 (№011220) Адвокатське об`єднання "ІнВерітас" за завданням клієнта зобов`язується здійснювати захист, представництво або надавати інші види правової допомоги клієнту, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з пунктом 6.2 Договору клієнтом та адвокатом узгоджено, що вартість послуг АО визначається в актах наданих послуг.
Оплата послуг здійснюється протягом 5 робочих днів з дня підписання акту наданих послуг (пункт 6.5. Договору).
Відповідно до пункту 5 додаткового правочину від 04.12.2020 №2020/20 сторони погодили, що витрати клієнта на правничу допомогу розраховуються на підставі даних: складання позовної заяви 7 000,00 грн; складання відповіді на відзив та інших заяв по суті справи, а також заяв, клопотань з процесуальних питань 3500,00 грн - 5000,00 грн; участь адвоката у судових засіданнях першої інстанції від 4000,00 грн + 3000,00 грн за другий та наступні судодні; покриття транспортних витрат адвоката для забезпечення його участі в судових засіданнях - згідно із цінами на перевезення.
Остаточне визначення розміру витрат клієнта на професійну правничу допомогу в спірних взаємовідносинах визначається на підставі оформлених між клієнтом та АО актів наданих послуг, на підставі яких проводиться розрахунок за надану правничу допомогу протягом 5 робочих днів з моменту підписання акту наданих послуг (пункт 6 додаткового правочину).
Відповідно до підписаного між позивачем та АО акту приймання-передачі послуг від 01.04.2021, адвокат АО Кузьмічова Т.В. надала, а клієнт прийняв послуги по Договору щодо надання професійної правничої допомоги клієнту у спірних взаємовідносинах між клієнтом та Підприємством в частині недотримання Підприємством порядку розрахунків за відпущену електричну енергію, вироблену клієнтом за "зеленим" тарифом відповідно до умов укладеного між клієнтом та Підприємством договору від 20.03.2019 №16716/01 в редакції додаткової угоди від 20.03.2019 №390/01/20 та стягнення заборгованості у судовому порядку; вартістю 28 000,00 грн.
Згідно Акту приймання-передачі послуг від 01.04.2021 зазначено наступний перелік послуг:
- складання адвокатом позовної заяви - 7 000,00 грн;
- складання адвокатом заяви про зменшення розміру позовних вимог - 1 000,00 грн;
- складання адвокатом відповіді на відзив - 4 000,00 грн;
- складання адвокатом клопотання про приєднання доказів - 1 000,00 грн;
- складання адвокатом пояснень - 3 500,00 грн;
- складання клопотання про проведення підготовчого засідання - 1 000,00 грн;
- складання адвокатом клопотання про проведення судового засідання без представника позивача - 3 500,00 грн;
- складання адвокатом заяви про відшкодування витрат на надання правової допомоги - 4 000,00 грн;
- участь адвоката у судових засіданнях - 3 000,00 грн.
Судом встановлено, що позивач надані йому послуги за підписаним сторонами актом наданих послуг від 01.04.2021 оплатив у повному обсязі згідно платіжного доручення від 01.04.2021 №666.
Відповідачем подано заперечення на заяву позивача про стягнення витрат на послуги адвоката, в якій просить суд відмовити в її задоволенні, посилаючись на неспіврозмірність розміру таких вимог, однотипність таких справ та відсутність доказів оплати адвокатських послуг.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на надання правничої допомоги адвоката у даній справі у заявленому розмірі 28 000,00 грн, судами попередніх інстанцій враховано, що аналогічні справи за позовами виробників електроенергії за "зеленим" тарифом до Підприємства вже розглядалися судом, отже правова позиція вже була сформована на підставі аналогічних справ, а відтак суд зменшив розмір заявлених судових витрат до 9 500,00 грн, з яких складання адвокатом позовної заяви - 3 500,00 грн; складання адвокатом заяви про зменшення розміру позовних вимог - 1 000,00 грн; складання адвокатом відповіді на відзив - 2 000,00 грн; участь адвоката у судових засіданнях - 3 000,00 грн. У задоволенні іншої частини заявлених до стягнення адвокатських витрат суд відмовив, зазначивши, що за вказаних обставин заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг.
Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Верховний Суд на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і зазначає таке.
Предметом касаційного оскарженні у цій справі є додаткове рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції, якими стягнуто з Підприємства на користь Товариства 9 500,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Верховний Суд зазначає, що за змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Разом із тим згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Згідно з частинами першою-четвертою статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України.
Частинами п`ятою, шостою статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене статтею 129 ГПК України. При цьому частиною четвертою цієї статті передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог).
Правовий аналіз зазначених норм процесуального законодавства свідчить, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами та у випадку, зокрема, часткового задоволення позову, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Верховний Суд звертає увагу, що зазначена норма є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв`язку із частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.