ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2022 року
м. Київ
справа № 640/8019/21
адміністративне провадження № К/9901/33593/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Глобал ПК» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2021 року (головуючий суддя Григорович П.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 серпня 2021 року (головуючий суддя Лічевецький І.О., судді - Мельничук В.П., Оксененко О.М.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Глобал ПК» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
23 березня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Глобал ПК» (далі - «Інтер Глобал ПК») звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС України), Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення: від 13 червня 2019 року №1194265/41721412 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкової накладної від 21 квітня 2019 року №2403; від 13 червня 2019 року № 1194248/41721412 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 21 квітня 2019 року № 2407; від 13 червня 2019 року №1194266/41721412 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 21 квітня 2019 року № 2410; від 20 червня 2019 року №1198203/41721412 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 23 квітня 2019 року № 2460; від 20 червня 2019 року №1198224/41721412 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 24 квітня 2019 року №2479; від 20 червня 2019 року № 1198202/41721412 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 24 квітня 2019 року № 2490; від 20 червня 2019 року № 1198199/41721412 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 24 квітня 2019 року № 2491; від 20 червня 2019 року №1198228/41721412 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 25 квітня 2019 року № 2519; від 20 червня 2019 року № 1198226/41721412 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 25 квітня 2019 року № 2520; від 20 червня 2019 року №1198200/41721412 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 26 квітня 2019 року № 2546; від 21 червня 2019 року № 1200712/41721412 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 27 квітня 2019 року №2588; від 21 червня 2019 року № 1200715/41721412 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 27 квітня 2019 року №2589; від 20 червня 2019 року №1198219/41721412 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 27 квітня 2019 року №2590;
зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН: податкову накладну від 21 квітня 2019 року №2403; податкову накладну від 21 квітня 2019 року №2407; податкову накладну від 21 квітня 2019 року № 2410; податкову накладну від 23 квітня 2019 року № 2460; податкову накладну від 24 квітня 2019 року №2479; податкову накладну від 24 квітня 2019 року №2490; податкову накладну від 24 квітня 2019 року №2491; податкову накладну від 25 квітня 2019 року №2519; податкову накладну від 25 квітня 2019 року №2520; податкову накладну від 26 квітня 2019 року №2546; податкову накладну від 27 квітня 2019 року №2588; податкову накладну від 27 квітня 2019 року №2589; податкову накладну від 27 квітня 2019 року №2590, подані ТОВ «Інтер Глобал ПК» за датою їх подання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення її недоліків, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску тримісячного строку звернення до суду та зазначенням обставин, які унеможливили звернення ТОВ «Інтер Глобал ПК» до суду протягом трьох місяців з урахуванням наведених судом обставин щодо досудового врегулювання спору.
На виконання вимог вказаної ухвали, позивачем до суду першої інстанції 19 квітня 2021 року подано клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2021 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 серпня 2021 року, позовну заяву повернуто позивачу на підставі частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «Інтер Глобал ПК» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зокрема, в обґрунтування скарги позивач зазначив, що у податкових спорах застосовуються положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а тому строк позовної давності щодо оскарження рішення контролюючого органу становив 1095 днів із дня отримання такого рішення, на що позивач мав правомірні очікування. До відступлення Верховним Судом від правового висновку, наведеного у постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі №640/46/19 та від 14 лютого 2019 року у справі №813/4921/17, вважалось, що строк на оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних становить 1095 днів, незалежно від використання права на адміністративне оскарження. Також, скаржник вказує на те, що при ухваленні оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19.
ГУ ДПС у м. Києві, скориставшись своїм правом надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначило, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін. Зокрема, контролюючий орган вказує, що є безпідставним посилання позивача на що станом на момент прийняття оскаржуваних рішень у подібних правовідносинах існував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17 липня 2019 року у справі №640/46/19 згідно з якими положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, адже після прийняття Верховним Судом постанови від 11 жовтня 2019 роки у справі №640/46/19, позивач не був позбавлений можливості звернутись до суду тримісячний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Повертаючи позовну заяву позивача, суд першої інстанції виходив з того, що строк звернення до суду визначений статтею 122 КАС України і у цій справі становить три місяці з дня отримання рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги позивача. Оскільки рішеннями Комісії ДФС України з питань розгляду скарг у червні та липні 2019 року, якими скарги позивача залишено без задоволення, а з позовом до суду ТОВ «Інтер Глобал ПК» звернулося лише 23 березня 2021 року, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, то Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку та повернув позовну заяву з підстав, визначених частиною другою статті 123 КАС України.
Зазначена позиція підтримана Шостим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погоджується із такими висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За приписами частин першої та другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною четвертою статті 122 КАС України встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який установлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 цієї статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Згідно із пунктом 102.1 статті 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.
За приписами пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам статей 160, 161, 172 КАС України.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною другою статті 123 КАС України передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Так, спірним у цій справі є питання застосування строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення.