Постанова
Іменем України
13 липня 2022 року
м. Київ
справа № 694/92/20
провадження № 61-679св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Почапинська сільська рада Лисянського району Черкаської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2021 року
у складі судді Бесараб Н. В.,та постанову Черкаського апеляційного суду
від 09 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Бондаренка С. І.,
Вініченка Б. Б., Новікова О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2, Почапинської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання недійсним заповіту.
Позовну заяву мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її
син - ОСОБА_3 . Після смерті сина залишилася спадщина, яка складається із 1/2 частини житлового будинку на
АДРЕСА_1, вантажно-пасажирського автомобіля Renault Trafic, 2008 року випуску, грошових коштів на трьох банківських рахунках, відкритих у Звенигородському відділенні "ПриватБанк" на суму
36 237,56 дол. США, 18 771,91 дол. США та 123,62 грн.
Вказувала, що спадкоємцями першої черги майна померлого є вона та дочка сина від першого шлюбу - ОСОБА_4, яка відмовилася від спадщини на її користь.
Зазначала, що ОСОБА_2 також звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, надавши рішення Звенигородського районного суду від 22 березня 2019 року про встановлення факту проживання із померлим однією сім`єю. Постановою нотаріуса їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, так як вона є спадкоємцем четвертої черги.
Після її звернення до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину їй було повідомлено про те, що ОСОБА_2 надала нотаріусу заповіт, посвідчений в 1999 році Почапинською сільською радою, відповідно до якого ОСОБА_3 заповів все своє майно ОСОБА_2 .
Вважала, що вказаний заповіт був підробленим, так як, на її думку, у разі його дійсності відповідач не зверталась би до суду з позовом про визнання права на спадкове майно.
Крім того, заповіт посвідчено у Почапинській сільській раді, а її син постійно проживав у м. Звенигородка, працював за кордоном, проте в селі Почапинці Лисянського району Черкаської області ніколи не був, а також не міг скласти заповіт на ім`я людини з якою познайомився лише через 5 років після посвідчення заповіту.
Зазначала, що оскаржуваний заповіт зареєстрований у спадковому реєстрі 05 вересня 2019 року, після того, як відповідач заявила своє право на спадкове майно в судовому порядку.
Ураховуючи зазначене та уточнені позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд визнати заповіт, укладений від імені ОСОБА_3 та посвідчений секретарем Почапинської сільської ради Лисянського району Черкаської області 27 грудня 1999 року, зареєстрований у реєстрі 05 вересня 2019 року недійсним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2021 року позов задоволено.
Визнано недійсним заповіт, складений 27 грудня 1999 року від імені заповідача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, посвідчений секретарем Почапинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, номер в реєстрі нотаріальних дій - 38, та який зареєстрований у Спадковому реєстрі 05 вересня 2019 року.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що враховуючи висновок експерта за наслідками проведення комплексної судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів від 18 травня
2021 року, суд дійшов висновку про те, що заповіт складений від імені ОСОБА_3 не був підписаний заповідачем, що свідчить про відсутність його волевиявлення, а тому цей заповіт має бути визнаний недійсним.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, а рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Почапинської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання недійсним заповіту, в частині розподілу судових витрат змінено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В решті рішення суду залишено без змін.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що правильним є висновок суду першої інстанції про визнання недійсним заповіту складеного від імені ОСОБА_3, адже, як правильно встановив суд на підставі наявних
у справі доказів, вказаний заповіт підписано не заповідачем
ОСОБА_3, а іншою особою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2022 року до Верховного Суду,
ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
У травні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, безпідставно відхилив клопотання про проведення повторної експертизи.
Вказує, що у висновку експерта неправильно зазначена назва експертизи.
Вважає, що у висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 18 травня 2021 року № 29/30/21-32 експерти послалися на власні припущення.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З наявних в матеріалах справи копій оскаржуваного заповіту від 27 грудня 1999 року за реєстровим № 38 ОСОБА_3 на випадок його смерті зробив розпорядження яким жилий будинок з господарськими будівлями,
а також все те, що буде належати йому на день його смерті, заповів
у власність ОСОБА_2 (а.с. 43, 125, т. 1).
Заповіт ОСОБА_3 посвідчений секретарем Виконавчого комітету Почапинської сільської ради Лисянського району Черкаської області. Особу заповідача встановлено, дієздатність його перевірено, про що зазначено
в тексті заповіту.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть
серії НОМЕР_1 від 08 жовтня 2018 року (а.с. 7, т. 1).
Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) оскаржуваний заповіт зареєстрований у спадковому реєстрі 05 вересня 2019 року (а.с. 10 зворот, т. 1).
Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 16 грудня
2020 року за клопотанням позивача була призначена комплексна судово-почеркознавча експертиза та експертиза давності почерку (а.с. 5-7, т. 2).
Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 05 лютого
2021 року за клопотанням позивача скасовано частково проведення експертизи, призначеної ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 16 грудня 2020 року в частині технічного дослідження реквізитів та матеріалів документів, залишивши для дослідження експертів питання:
Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_3 на першому екземплярі заповіту від 27 грудня 1999 року, а також у книзі реєстрації заповітів Почапинської сільської ради Лисянського району при отриманні першого екземпляру заповіту, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, чи іншою особою? (а.с. 46-47, т. 2).
Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 05 квітня
2021 року змінено назву експертизи, призначеної ухвалою суду
від 16 грудня 2020 року з "комплексної судово-почеркознавчої експертизи та експертизи давності почерку" на "комплексу судово-почеркознавчу та судово-технічну експертизу документів" (а.с. 79, т. 2).
Відповідно до висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 18 травня 2021 року № 29/30/21-32 підписи від імені ОСОБА_3, що містяться у графі "підпис" у першому екземплярі заповіту від 27 грудня 1999 року; в графі "Розписка про одержання нотаріально оформленого документа" в рядку навпроти рукописного запису " ОСОБА_3 м. Звенигородка Черкаська область" на лицевій стороні 22 аркуша журналу для реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету Почапинської сільської ради народних депутатів Лисянського району 1997 рік, виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.
Підписи від імені ОСОБА_3, що містяться у графі "підпис" у першому екземплярі заповіту від 27 грудня1999 року; в графі "Розписка про одержання нотаріально оформленого документа" в рядку напроти рукописного запису "ОСОБА_3. м. Звенигородка Черкаська область" на лицевій стороні 22 аркуша журналу для реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету Почапинської сільської ради народних депутатів Лисянського району 1997 рік, виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів
(а.с. 84-92, т. 2).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
У статті 1233 ЦК Українивизначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до вимог статті 202ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним
і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно із статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину
є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою
статті 203 цього кодексу.
Вимоги до форми заповіту та порядку його посвідчення встановлені
статтею 1247 ЦК України, згідно якої загальними вимогами до форми заповіту є складання заповіту в письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання, заповіт повинен бути особисто підписаний заповідачем.
Стаття 1257 ЦК Українипередбачає вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним, в якій передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Таке ж положення міститься і у частині 3 статті 203 ЦК України.
Отже, заповіт, як односторонній правочин підпорядковується загальним правилам ЦК Українищодо недійсності правочинів. Недійсними є заповіти: 1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; 2) складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту); 3) складені