Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2022 року
м. Київ
справа № 541/240/20
провадження № 51-22 ск 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С.О.,
суддів Бородія В.М., Чистика А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Нестеренка Ю.Є.,
прокурора Шевченко О.О.,
захисника Акрітова К.К.(у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Акрітова К.К. на вироки Великобагачанського районного суду Полтавської області від 26 травня 2021 року та Полтавського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
с. Вирішальне Лохвицького району Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
Засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135
та ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Великобагачанського районного суду Полтавської області від 26 травня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено: за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки; за ч. 1 ст. 135 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі положень ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено покарання у виді позбавлення волі на строк
4 роки.
Задоволено цивільний позов прокурора та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Миргородської районної державної адміністрації витрати на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 549,99 грн.
Залишено без розгляду цивільний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до
ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
За вироком Полтавського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Акрітова К.К. залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу прокурора Миргородської окружної прокуратури задоволено частково.
Вирок Великобагачанського районного суду Полтавської області від 26 травня
2021 року щодо ОСОБА_1 в частині призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень скасовано та ухвалено в цій частині новий вирок.
На підставі ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк
2 роки.
В іншій частині вирок суду залишено без змін.
За вироком суду 8 грудня 2019 року близько 16:37 засуджений ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним транспортним засобом марки «Kia Rio», державний номерний знак НОМЕР_1 , проїжджаючи перехрестя вулиць Гоголя та Данила Апостола у м. Миргороді Полтавської області, не врахував дорожньої обстановки та дорожніх умов, порушив вимогу п. 18.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та допустив наїзд передньою правою частиною керованого ним автомобіля на пішохода ОСОБА_4 , яка переходила проїзну частину дороги по пішохідному переходу. Після вчинення наїзду на потерпілу засуджений ОСОБА_1 залишив її без допомоги та покинув місце пригоди.
Внаслідок скоєного, згідно з висновком експерта судово-медичної експертизи, потерпілій ОСОБА_4 завдано численних тілесних ушкоджень, які в сукупності належать до тяжких, що призвели до смерті. Причиною смерті потерпілої
в результаті дорожньо-транспортної пригоди стала тупа травма голови, що призвела до виникнення крововиливу у м`які тканини голови та у м`яку мозкову оболонку, утворення епідуральної і субдуральної гематоми, перелому кісток основи та склепіння черепа, що ускладнилося набряком речовини головного мозку.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильно надану оцінку доказам, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі винного, просить змінити вироки місцевого та апеляційного судів у частині призначеного покарання і звільнити підзахисного від відбування покарання із застосуванням ст. 75КК.
Аргументуючи свої вимоги, указує, що оскаржувані судові рішення є необґрунтованими та невмотивованими. Висновки суду ґрунтуються на показаннях свідка ОСОБА_5 , які на підставі ч. 7 ст. 97 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) не можуть бути визнані допустимим доказом. Крім того, як наголошує захисник, матеріали кримінального провадження не містять жодних доказів перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння в момент керування транспортним засобом. Також, на думку захисника, суд не врахував повністю дані про особу винного, ненавмисного характеру вчиненого кримінального правопорушення, позиції потерпілих щодо незастосування до обвинуваченого покарання з реальним його відбуванням, та обставин, що пом`якшують покарання, а саме: визнання вини, та відшкодування потерпілим завданих збитків.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник підтримав доводи касаційної скарги. Прокурор, у свою чергу, просила касаційну скаргу адвоката залишити без задоволення, а вирок апеляційної інстанції без змін.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення
у межах касаційної скарги.
Статтею 370 КПК визначено, що судове рішення повинно бути ухвалено компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Також у рішенні має бути наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.