Постанова
Іменем України
13 липня 2022 року
м. Київ
справа № 521/4328/16-ц
провадження № 61-2133св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2016 року у складі судді Леонова Ю. О. та постанову Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Гірняк Л. А., Сегеди С. М., Цюри Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про витребування майна із чужого незаконного володіння та виселення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 за відплатним договором придбала квартиру АДРЕСА_1 , яка є його спадковим майном, в особи, що не мала права її відчужувати.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд витребувати квартиру АДРЕСА_1 , з незаконного володіння ОСОБА_2 та виселити її
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2016 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Витребувано у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 32,6 кв. м, житловою площею 17,2 кв. м.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з вимог статті 388 ЦК України, посилаючись на те, що спірна квартира вибула з власності ОСОБА_1 поза його волею, оскільки він є спадкоємцем першої черги, тому в порядку спадкової трансмісії він є її власником.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про виселення ОСОБА_2 зі спірної квартири, суд виходив з вимог статті 109 ЖК Української РСР, у частині першій якої передбачені підстави виселення, а частина друга встановлює загальне правило про неможливість виселення громадян із жилих приміщень, без одночасного надання іншого постійного жилого приміщення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2016 року та постанову Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року в частині вирішення позовних вимог щодо витребування майна із чужого незаконного володіння скасувати, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що її не було належно повідомлено про розгляд справи апеляційним судом, що позбавило права на належний захист.
Крім того, вказує, що суд першої інстанції також не повідомив її належно про судове засідання, оскільки зворотне повідомлення про те, що вона відмовилася від отримання повістки є підробленим.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Данилюк А. Б., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що викладені в ній доводи є безпідставними, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_2 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною першою статті 411 ЦПК України, оскільки справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, що передбачено пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.