Постанова
Іменем України
11 липня 2022 року
м. Київ
справа № 650/48/20
провадження № 61-10889св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , від імені яких діє адвокат Горб Володимир Петрович, на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 19 серпня 2020 року у складі судді Хомик І. І. та постанову Херсонського апеляційного суду від 26 травня 2021 року у складі колегії суддів: Вейтас І. В., Кузнєцової О. А., Радченка С. В.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про надання додаткового строку для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_6 .
На обґрунтування позову посилався на таке. Після смерті ОСОБА_6 залишилось майно, а саме земельні ділянки, що знаходиться на території Брускинської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області. На день смерті батька він знаходився на стаціонарному лікуванні у зв`язку з тяжкою хворобою, зумовленою отриманням ним опіків різних частин тіла 25 березня 2014 року. Лікування продовжував стаціонарно та амбулаторно до вересня 2017 року, у зв`язку з чим у шестимісячний строк не подав заяви про прийняття спадщини. На день звернення до суду він також продовжував лікування.
У вересні 2019 року він звернувся до архіву в м. Херсоні та дізнався, що 21 жовтня 2014 року відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до Нововоронцовської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 , а його мати ОСОБА_7 , як дружина спадкодавця, подала заяву про відмову від належної їй частки у спадщині.
Про наявність ще одного спадкоємця, його як рідного брата та сина спадкодавця ОСОБА_1 , відповідачі нотаріуса не повідомили. Таку інформацію нотаріусу не надала і мати позивача.
Стверджував, що строки на прийняття спадщини він пропустив з поважних причин, оскільки тривалий час хворів, змушений був постійно лікуватися.
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 19 серпня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів, що у березні 2014 року при пожежі він отримав опіки, тому знаходився на стаціонарному лікуванні у Херсонській обласній клінічній лікарні в опіковому відділенні з 31 березня 2014 року до 26 квітня 2014 року; з 13 червня 2014 року до 14 липня 2014 року;з 20 травня 2015 року до 19 червня 2015 року; з 28 серпня 2017 року до 12 вересня 2017 року. Водночас відповідно до змісту медичних документів та показань свідків встановлено, що позивач міг самостійно пересуватися з 2017 року, проте із заявою про прийняття спадщини після смерті батька не звертався, до суду з вимогою про надання додаткового строку для прийняття спадщини звернувся лише у 2020 році.
Відповідно суд першої інстанції дійшов висновку, що поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, а саме причин, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, позивач не вказав і їх немає.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 26 травня 2021 року рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 19 серпня 2020 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до наданих позивачем медичних документів позивач знаходився на стаціонарному лікуванні до смерті батька та двічі після смерті спадкодавця - з 20 травня 2015 року до 19 червня 2015 року, з 28 серпня 2017 року до 12 вересня 2017 року, також знаходився на амбулаторному лікуванні. Із встановлених обставин випливає, що позивач мав можливість за станом здоров`я звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, зважаючи на те, що він проживав районному центрі та в одному населеному пункті зі спадкодавцем.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, також взяв до уваги, що позивач самостійно пересувався з 2017 року, та дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову в зв`язку з відсутністю поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, а саме причин, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позивач звернувся до суду з позовом про надання додаткового строку про прийняття спадщини лише в січні 2020 року, пропустивши строк прийняття спадщини на п`ять років, хоча достовірно знав про смерть батька та наявність спадкового майна, проживав з померлим в одному населеному пункті, що є місцем відкриття спадщини.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У червні 2021 року правонаступники позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , від імені яких діє адвокат Горб В. П., звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що стан здоров`я позивача постійно погіршувався, як на час відкриття спадщини так і після спливу шести місяців для прийняття спадщини, він перебував у важкому стані та потребував сторонньої допомоги. Позивач проходив лікування в опіковому відділенні з березня 2014 року до серпня 2018 року, за цей період йому проведено дев`ять операцій на ногах. Відповідачі умисно не надали інформації державному нотаріусу про існування ще одного спадкоємця, а саме сина спадкодавця - ОСОБА_1 , це підтверджує недобросовісну поведінку відповідачів.
Як на підставу касаційного оскарження заявники посилаються на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17, від 23 листопада 2020 року у справі № 315/714/19, від 30 липня 2020 року у справі № 172/888/18.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , від імені яких діє адвокат Горб В. П., на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
За життя він мав у власності земельні ділянки, що знаходяться на території Брускинської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 є його дружина ОСОБА_7 та діти ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (відповідачі).
Відповідно до наданих копій заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 21 жовтня 2014 року подали до Нововоронцовської державної нотаріальної контори заяви про прийняття за законом спадщини після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дружина спадкодавця ОСОБА_7 21 жовтня 2014 року подала до Нововоронцовської державної нотаріальної контори заяву про відмову від належної їй за законом частки спадкового майна.
Оскільки ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , то із заявами про прийняття спадщини спадкоємці, що постійно не проживали з ним, мали звернутись до 03 січня 2015 року.
ОСОБА_6 за життя проживав на АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 разом з батьком не проживав, проте також проживав у смт Нововоронцовка Нововоронцовського району Херсонської області.
Відповідно до копій епікризів № 05926, № 10571, № 08703 та епікризу виписного № 14930/2017 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Херсонській обласній клінічній лікарні в опіковому відділенні з 31 березня 2014 року до 26 квітня 2014 року; з 13 червня 2014 року до 14 липня 2014 року; з 20 травня 2015 року до 19 червня 2015 року; з 28 серпня 2017 року до 12 вересня 2017 року.