Постанова
Іменем України
12 липня 2022 року
м. Київ
справа № 295/15914/19
провадження № 61-7486св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
третя особа - ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Житомирського апеляційного суду від 27 січня 2021 року у складі колегії суддів: Галацевич О. М.,
Григорусь Н. Й., Микитюк О. Ю., та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Основний зміст позовної заяви та її обґрунтування
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що після смерті її чоловіка відкрилась спадщина на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим вона звернулась до нотаріуса від свого імені та імені їх малолітньої дочки ОСОБА_4 із заявою про оформлення спадкових прав. Нотаріусом відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки вона у визначений законом строк не звернулась із заявою про прийняття спадщини. Проте, вона разом з чоловіком з часу реєстрації шлюбу та до його смерті проживали за місцем її реєстрації у квартирі АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим просила встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем на момент його смерті, що надасть їй можливість оформити спадкові права.
Також вказала, що ОСОБА_5 на час відкриття спадщини був зареєстрований разом з батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у квартирі АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , спадкоємцями якої є її чоловік ОСОБА_2 , дочка - ОСОБА_3 та за правом представлення малолітня дочка ОСОБА_5 - ОСОБА_4 .
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд встановити факт її постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , який був її чоловіком та помер
ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини у квартирі
АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 02 вересня 2020 року у складі судді Перекупки І. Г. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги
ОСОБА_1 про встановлення факту її постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини у квартирі АДРЕСА_2 необґрунтовані і задоволенню не підлягають, оскільки ОСОБА_5 не був і не є ні спадкоємцем, ні спадкодавцем квартири АДРЕСА_2 . Квартира
АДРЕСА_2 використовувалась сім`єю ОСОБА_5 , включаючи дружину, позивачку у справі ОСОБА_1 та їх дочку ОСОБА_4 , на умовах оренди (найму) жилого приміщення у певний час.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 27 січня 2021 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 03 лютого 2021 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 02 вересня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову.
Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , який був її чоловіком та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини у квартирі
АДРЕСА_2 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що розглядаючи справу, суд першої інстанції неправильно визначив мотиви та обґрунтування позову, зазначивши у судовому рішенні, що позивачка просила встановити факт проживання спільно зі спадкодавцем у квартирі
АДРЕСА_1 , та помилково встановлював обставини, які не мають правового значення для вирішення цього спору, зокрема щодо права власності ОСОБА_5 або його права спадкування на квартиру АДРЕСА_2 , яка належала його матері ОСОБА_6 .
Суд апеляційної інстанції вважав, що факт, який просила встановити позивачка, знайшов своє підтвердження під час розгляду справи, зокрема з урахуванням показань свідків та того, що цей факт не заперечував і відповідач ОСОБА_2 , встановлення такого факту надає можливість позивачці, як спадкоємцю першої черги, разом з іншими спадкоємцями успадкувати майно, яке належало її чоловіку.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та доводи особи, яка її подала
У травні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_2 на постанову Житомирського апеляційного суду від 27 січня 2021 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції .
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що апеляційний суд в оскаржуваних судових рішеннях застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц, від 21 лютого 2018 року у справі
№ 317/2329/15-ц, від 28 лютого 2018 року у справі № 633/344/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що позивачка у справі
ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_5 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 , не були відповідно спадкоємцем та спадкодавцем відносно квартири
АДРЕСА_2 , відносно якої позивачка просить суд встановити факт постійного проживання. Встановлення факту постійного проживання колишнього подружжя в квартирі, яка на праві власності належить іншим особам, сам по собі не впливає на право спадкування. Квартира АДРЕСА_2 була і є спільною власністю подружжя ОСОБА_6 і ОСОБА_2 , в якій кожному належить по 1/2 ідеальних часток.
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_3 на касаційну скаргу ОСОБА_2 , у якому вона просила зазначену касаційну скаргу задовольнити, оскаржувані судові рішення скасувати.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі та мають неповнолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 10, 12).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер (а. с. 11).
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належну йому 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 (а. с. 7-8).
Постановою нотаріуса від 06 березня 2019 року ОСОБА_1 , яка проживає у АДРЕСА_3 , відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складається з 1/3 ідеальної частини квартири АДРЕСА_1 , яка залишилась після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини
(а. с. 6).
Згідно з довідкою житлово-експлуатаційного підприємства № 1 м. Житомира від 05 грудня 2018 року № 2497 ОСОБА_1 зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 , а померлий
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 на день смерті був зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 (а. с. 13).
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.