Постанова
Іменем України
06 липня 2022 року
м. Київ
справа № 303/4941/17
провадження № 61-14104св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Мельник Павло Петрович, на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, у складі судді Котубей І. І., від 09 листопада
2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Мацунич М. В., Фазикош Г. В., Кондора Р. Ю., від 28 липня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що вона успадкувала квартиру АДРЕСА_1 , проте свідоцтва про право на спадщину не отримувала. Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 вересня 2016 року у справі № 303/4660/16 право власності на вказану квартиру було визнано за ОСОБА_4 , а в подальшому квартира була продана ОСОБА_2 .
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області
від 22 травня 2017 року у справі № 303/4660/16 ухвалене в цій справі заочне рішення скасовано, а ухвалою від 31 травня 2017 року прийнято відмову ОСОБА_4 від позову, провадження у справі закрито.
24 липня 2017 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на вказану квартиру та за нею зареєстровано відповідне право власності. Однак квартира продовжує перебувати у незаконному користуванні ОСОБА_2 .
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд усунути перешкоди в користуванні квартирою
АДРЕСА_1 шляхом примусового витребування квартири та ключів від неї із незаконного володіння ОСОБА_2 з одночасним його виселенням з даної квартири та вселенням законного її власника ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_3
12 лютого 2018 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 , подала заяву, в якій, остаточно сформулювавши позовні вимоги, просила суд усунути їй перешкоду в користуванні спірною квартирою шляхом примусового виселення ОСОБА_2 .
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Заочним рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 28 липня 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Усунуто ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом примусового витребування квартири та ключів від неї із незаконного володіння ОСОБА_2 з одночасним його виселенням з даної квартири та вселенням законного її власника ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 .
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_1 на праві власності належить спірна квартира, однак ОСОБА_2 чинить позивачу перешкоди у користуванні квартирою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Мельник П. П., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
16 серпня 2021 року представник ОСОБА_2 - адвокат Мельник П. П. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 листопада 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 липня
2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано її матеріали із міськрайонного суду та зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку виконання заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 листопада 2020 року в частині виселення ОСОБА_2 .
У жовтні 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, вважаючи, що справу розглянуто за відсутності відповідача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.
Стверджує, що відповідач не отримував судових повісток та не знав про розгляд справи у судах першої та апеляційної інстанції.
Постанова Закарпатського апеляційного суду від 14 вересня 2020 року у справі № 303/7023/17, якою витребувано спірну квартиру із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , є невиконаною та оскаржується у касаційному порядку.
ОСОБА_1 не зареєструвала право власності на спірну квартиру на підставі постанови суду у справі № 303/7023/17, не набула права на пред`явлення позову про виселення, а крім того не надала доказів на підтвердження наявності перешкод у користуванні спірним майном.
Крім того, звертає увагу на неможливість повторного витребування майна та вселення представника позивача. Вважає, що позивачем заявлено чотири вимоги, які не оплачені судовим збором.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав заперечення на касаційну скаргу, які за своїм змістом є відзивом, проте не можуть бути враховані касаційним судом, як такі, що подані із пропуском строку встановленого ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2021 року за відсутності відомостей про наявність підстав для його продовження.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 вересня 2016 року у справі № 303/4660/16 за позовом
ОСОБА_4 до Мукачівської міської ради, - за ОСОБА_4 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області
від 22 травня 2017 року у справі № 303/4660/16 заочне рішення
від 29 вересня 2016 року скасоване.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області
від 31 травня 2017 року у справі № 303/4660/16 прийнято відмову
ОСОБА_4 від позову та провадження у справі закрито.
24 липня 2017 року ОСОБА_1 видано нотаріусом свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , спадкове майно - квартира АДРЕСА_1 , та зареєстроване право власності ОСОБА_1 на вказану квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 14 вересня 2020 року у справі № 303/7023/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Гелетей Л. В., - визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 01 березня 2017 року між ОСОБА_7 , як представником
ОСОБА_4 , і ОСОБА_2 та витребувано вказану квартиру на користь ОСОБА_1 .
Позиція Верховного Суду
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.