Постанова
Іменем України
06 липня 2022 року
м. Київ
справа № 947/12894/20
провадження № 61-820св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - казенне підприємство «Морська пошуково-рятувальна служба»,
треті особи: професійна спілка працівників казенного підприємства «Морська пошукова-рятувальна служба», Національне агентство з питань запобігання корупції,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2020 року у складі судді Луняченка В. О. та постанову Одеського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Князюка О. В., Таварткіладзе О. М., Погорєлової С. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба», треті особи: професійна спілка працівників казенного підприємства «Морська пошукова-рятувальна служба», Національне агентство з питань запобігання корупції, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача було звільнено по пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України із порушенням чинного законодавства України: 1) під час надання попередження про майбутнє звільнення не було запропоновано вакантних посад, а потім, незважаючи на згоду із будь-якою вакантною посадою з запропонованих, за тиждень до звільнення, чотирьох вакантних посад, проігноровані вимоги законодавства про надання таких вакантних посад для подальшого працевлаштування; 2) позивача було звільнено як викривача, який звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції з повідомлення про корупцію з боку керівництва підприємства; 3) скорочення штату відбулось за відсутністю техніко-економічного обґрунтування та без наявності будь яких підстав для цього;
4) звільнення відбулось без попередньої згоди виборного органу профспілкової організації, членом якої є позивач; 5) звільнення відбулось протягом року після закінчення повноважень члена виборного органу професійної спілки; 6) скорочення штату відбулось без направлення попередньої інформації професійної спілці та без проведення попередніх консультацій; 7) масове вивільнення здійснено без повідомлення державної служби зайнятості.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним та скасувати наказ директора казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» від 21 квітня 2020 року № 230-к про звільнення з посади менеджера з якості сектору з якості; поновити його на посаді менеджера з якості сектору з якості в казенному підприємстві «Морська пошуково-рятувальна служба» з 21 квітня 2020 року; стягнути з казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2020 року позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» від 21 квітня 2020 року № 230-к про звільнення ОСОБА_1 з посади менеджера з якості сектора з якості казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді менеджера з якості сектора з якості казенного підприємства « Морська пошуково-рятувальна служба».
Стягнуто з казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21 квітня 2020 року по 20 жовтня 2020 року включно у загальному розмірі 45 855 грн 30 коп.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення
ОСОБА_1 на посаді менеджера з якості сектору якості казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» та стягнення
з казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 7 642 грн 55 коп.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що під час звільнення було порушені вимоги про своєчасне інформування профспілкової організації про заплановані вивільнення та проведення відповідних консультацій, порушені вимоги про одночасне надання працівнику повідомлення про існуючі вакантні посади, не повідомлено працівника про всі існуючі посади та не виконані вимоги закону про працевлаштування особи, посада якої підлягає скороченню, а також звільнення протягом року з ініціативи роботодавця працівника, який обирався до складу профспілкових органів.
Середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 становила 7 642,55 грн, а середньоденна 955,32 грн. Враховуючи те, що звільнення відбулось 21 квітня 2020 року, а рішення ухвалено 20 жовтня 2020 року строк вимушеного прогулу складає шість місяців, а розмір оплати за цей період часу встановлено у
45 855,30 грн, які підлягають стягненню з роботодавця на користь незаконно звільненого працівника.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Одеського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року апеляційну скаргу казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2020 року змінено в частині розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнуто з казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21 квітня 2020 року по 20 жовтня 2020 року включно у загальному розмірі
116 549,04 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що враховуючи відсутність належних та допустимих доказів своєчасного інформування профспілкової організації про заплановані вивільнення та відсутність доказів проведення відповідних консультацій із профспілковим комітетом, апеляційний суд погодився із висновком районного суду щодо доведеності факту порушення роботодавцем процедури при здійсненні початкової процедури скорочення штатів. Також матеріалами справи підтверджено, що казенним підприємством «Морська пошуково-рятувальна служба» не було доведено до відома державної служби зайнятості про заплановане масове вивільнення працівників (більше 10 % працівників на підприємстві), чим порушено норми трудового законодавства.
Під час безпосереднього ознайомлення зі списком вакантних посад актів про згоду або незгоду особи не складалось та відсутня письмова заява про відмову від запропонованих посадах. Законодавець чітко визначає, що підставою ненадання вакантних посад для подальшого працевлаштування є саме відмова працівника, яка повинна бути чітко вираженою а не припущення роботодавця.
За час вимушеного прогулу, який становить 125 робочих дні, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу заробітну плату в розмірі 116 549,04 грн = 955,32грн (середньоденна заробітна плата) х 125 робочих дні, який визначений без відрахування податку на доходи фізичних осіб і інших загальнообов`язкових платежів, суми яких підлягають утриманню при виплаті вказаної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У січні 2022 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку казенне підприємство «Морська пошуково-рятувальна служба» подало касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 жовтня
2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 листопада
2021 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 359/8899/17, від 21 березня 2019 року у справі
№ 568/879/17, від 01 вересня 2020 року у справі № 755/6539/18,
від 22 вересня 2020 року у справі № 760/7037/17-ц, від 30 вересня 2020 року у справі № 127/27392/19, від 30 вересня 2020 року у справі №459/2165/18
та від 25 лютого 2021 року у справі № 303/1464/20.
Крім того, вказує на порушення норм процесуального права, що виявилось у встановленні обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заявник вважає, що судами здійснено неправильне тлумачення
статті 49-4 КЗпП України, та, як результат, здійснено неправильний висновок щодо встановлення зазначеною нормою обмеження дискреційних повноважень роботодавця (або у повноваженої особи) щодо визначення (зміни) штатного розкладу та звільнення працівників з економічних причин. Суди належним чином не дослідили лист казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» від 10 жовтня 2019 року № 41/580-19 та обставини справи щодо повідомлення профспілки про намічувані звільнення та проведення консультацій. Також заявник зазначає, що матеріалами справи підтверджується, що на підприємстві не відбувалося масового вивільнення, а отже судами здійснено помилковий висновок лише на підставі доводів позивача без підтвердження зазначеного будь-якими доказами.
Заявник зазначає, що запропоновані посади не відповідали кваліфікації ОСОБА_1 , а тому були відсутні підстави для його переведення на запропоновані посади, не дивлячись на те, що він надав згоду стосовно його переведення на будь-яку із зазначених посад, оскільки бажання працівника бути переведеним на певну посаду не встановлює жодного обов`язку щодо переведення такого працівника на обрану ним посаду у разі невідповідності його кваліфікації. Звертає увагу, що роботодавцю не було відомо про членство ОСОБА_1 у профспілці казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба», яка була зареєстрована після його звільнення, тоді як суди на підставі недопустимих доказів помилково встановили факт доведення до відома роботодавця інформації про членство позивача у профспілці.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У травні 2022 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2022 року справу за позовом
ОСОБА_1 до казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба», треті особи: професійна спілка працівників казенного підприємства «Морська пошукова-рятувальна служба», Національне агентство з питань запобігання корупції, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу призначено до розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив професійної спілки працівників казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» на касаційну скаргу казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба», у якому вона просила зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін.
У квітні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба», у якому він просив зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 16 червня 2016 року був прийнятий на роботу до казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» на посаду менеджера з якості відповідно до наказу від 04 травня 2016 року № 3-к.
Із 27 травня 2018 року був переведений на посаду менеджера з якості сектору з якості відповідно до наказу від 27 березня 2018 року № 204-к (а. с. 15, т. 1).
Згідно із наказом від 17 лютого 2020 року № 116-н, виданого директором казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» Державної служби Морського та річкового транспорту України ОСОБА_2 , на виконання листа Державної служби морського і річкового транспорту України від 10 січня 2020 року № 207/07/15-20 щодо пріоритетних напрямків використання коштів підприємств на виконання міжнародних зобов`язань України, скорочення невиробничих, адміністративних та інших витрат з
17 квітня 2020 року виводяться зі штатного розпису казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» 37 штатних одиниць, серед яких пункт 1.7 завідувач сектору з якості, в кількості однієї штатної одиниці, з посадовим окладом 16 869,00 грн (а. с. 16, т. 1).
18 лютого 2020 року відповідно до наказу від 17 лютого 2020 року № 116-н ОСОБА_1 попереджено про вивільнення відповідно до пункту 1
статті 40 КЗпП України, про що він власноруч розписався на попередженні
(а. с. 19, т. 1).