Постанова
Іменем України
30 червня 2022 року
м. Київ
справа № 522/8292/20
провадження № 61-568св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю.,
Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Казенне підприємство «Морська пошуково-рятувальна служба»,
треті особи: Професійна спілка працівників Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба», ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» на постанову Одеського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року в складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» (далі - КП «МПРС»), треті особи: Професійна спілка працівників Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба», ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 послалася на те, що 21 квітня 2020 року наказом КП «МПРС» № 228-к її звільнено з займаної посади у зв`язку з скороченням штату працівників, відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Вона вважала, що її звільнення відбулось з порушенням діючого законодавства, а саме: зміни в організації виробництва і праці у роботодавця не відбулись; роботодавець не попередив її про зміни в організації виробництва і праці не пізніше ніж за два місяці та їй не запропоновано усі вакантні посади на підприємстві, не враховано її переважне право на залишення на роботі; роботодавець не звертався до профспілки щодо проведення консультацій з питань скорочення чисельності або штату працівників; незаконним виданням наказу КП «МПРС» від 17 лютого 2020 року № 116-н «Про внесення змін до штатного розпису КП «МПРС» та з перевищенням повноважень Державної служби морського та річкового транспорту України; за відсутності згоди Профспілки працівників КП «МПРС».
З огляду на викладене та з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним та скасувати наказ КП «МПРС» від 21 квітня 2020 року № 228-к про звільнення ОСОБА_1 з посади провідного інженера відділу з організації закупівель КП «МПРС», поновити ОСОБА_1 на посаді провідного інженера відділу з організації закупівель КП «МПРС», стягнути з КП «МРПС» на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21 квітня 2020 року до дати ухвалення рішення у справі.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 липня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що КП «МПРС» здійснено всі необхідні заходи та дотримано вимоги статей 40, 42, 43, 49-2 КЗпП України при звільненні ОСОБА_1 . Підстава звільнення є обґрунтованою.
Правовідносини позивача та Професійної спілки працівників КП «МПРС» виникли після видання КП «МПРС» наказу від 21 квітня 2020 року № 228-к про звільнення позивача та фактичного звільнення останньої. Отже, знаходяться поза межами спірних правовідносин. Відтак, пояснення третьої особи - Професійної спілки працівників КП «МПРС» не приймаються судом до уваги.
Посилання позивача на недотримання переважного права на залишення на роботі безпідставні.
Постановою Одеського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 липня 2021 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ КП «МПРС» від 21 квітня 2020 року № 228-к про звільнення ОСОБА_1 з посади провідного інженера відділу з організації закупівель КП «МПРС».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного інженера відділу з організації закупівель КП «МПРС».
Стягнуто з КП «МПРС» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 квітня 2020 року до 25 листопада 2021 року в розмірі 306 168 грн, визначений без утримання податку на доходи фізичних осіб і інших загальнообов`язкових платежів.
В іншій частині позову відмовлено.
Апеляційний суд зауважив, що роботодавцем планувалося вивільнити більше 10 % працівників на підприємстві, а саме 37 штатних посад з загальної чисельності 295 штатних посад, що з урахуванням статті 48 Закону України «Про зайнятість населення» є масовим вивільненням. Матеріалами справи підтверджено, що КП «МПРС» не було доведено до відома державну службу зайнятості про заплановане масове вивільнення працівників, чим порушено норми трудового законодавства.
Згідно матеріалів справи встановлено, що пропозиція чотирьох вакантних посад, була надана позивачу лише 17 квітня 2020 року, тобто в день коли згідно наказу від 17 лютого 2020 року вже повинно відбутись виведення посади, яку займала позивач зі штатного розпису, та за чотири дні до фактичного звільнення, яке відбулось 21 квітня 2020 року. При цьому, така пропозиція надана у п`ятницю, а звільнення відбулось у вівторок.
Натомість, на роботу у КП «МПРС» за період з 17 лютого 2020 року до 21 квітня 2020 року прийнято 36 працівників на вакансії, які взагалі не пропонувались ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, звільнення ОСОБА_1 відбулося з порушенням норм трудового законодавства, тому наказ про звільнення позивача від 21 квітня 2020 року № 223-к необхідно визнати незаконним і скасувати.
Відповідно до положень статті 253 КЗпП України при звільненні працівника без законних підстав він повинен бути поновлений на колишнє місце роботи. Тому, ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді провідного інженера відділу з організації закупівель КП «МПРС».
За час вимушеного прогулу, який становить 400 робочих днів, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 306 168 грн, який визначений без відрахування податку на доходи фізичних осіб і інших загальнообов`язкових платежів, суми яких підлягають утриманню при виплаті вказаної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі КП «МПРС», просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вказує, що апеляційний суд не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 359/8899/17, від 25 лютого 2021 року у справі № 303/1464/20, від 01 вересня 2020 року у справі № 755/6539/18. Крім того, апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази.
Касаційна скарга мотивована тим, що в КП «МПРС», як в юридичної особи не відбулось таких процесів, як ліквідація, реорганізація підприємства, зміна форм власності або часткове зупинення виробництва, а отже у відповідача відсутній обов`язок проведення консультацій з профспілковими організаціями, а наявне лише таке право.
Апеляційний суд належним чином не дослідив лист КП «МПРС» від 10 жовтня 2019 року № 41/580-19.
Крім того, протягом лютого-квітня 2020 року вивільнено всього 25 працівників з загальної чисельності працівників на підприємстві (288 працівників), що становить менше 10 % працівників на підприємстві. Отже, апеляційний суд не дослідив докази, щодо відсутності масового вивільнення на підприємстві під час скорочення штату працівників.
Разом з тим, 36 посад, на які приймались працівники протягом періоду попередження позивача або не були вакантними, або позивач не відповідала за кваліфікацією, освітою та досвідом роботи. Отже, у відповідача були відсутні вакантні посади на день попередження позивача про наступне звільнення, тому апеляційний суд дійшов помилкового висновку про порушення роботодавцем норми статті 49-2 КЗпП України.
Провадження у суді касаційної інстанції
Касаційна скарга до Верховного Суду подана КП «МПРС» 05 січня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Суди встановили, що відповідно до пункту 2.1 Статуту КП «МПРС», підприємство створене з метою забезпечення сталого функціонування та подальшого розвитку національної системи пошуку і рятування на морі на виконання публічно-правових функцій держави Україна щодо здійснення операцій з пошуку і рятування людського життя на морі у відповідності з міжнародними договорами, стороною яких є Україна.
Відповідно до пункту 5.1.3 Статуту КП«МПРС», підприємство самостійно визначає організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис на підставі фонду оплати праці, передбаченого фінансовим планом.
Позивач за освітньо-кваліфікаційним рівнем має кваліфікацію інженера з транспорту за спеціальністю «Організація перевезень і управління на транспорті (морському)», відповідно до диплому СК № 27876371 від 06 липня 2005 року Одеського національного морського університету.
У період з 21 червня 2016 року до 21 квітня 2020 року працювала на посаді провідного інженера відділу з організації закупівель КП «МПРС».
КП «МПРС» листом від 10 жовтня 2019 року № 41/580-19 голові Професійної спілки працівників Морської пошуково-рятувальної служби ОСОБА_3 повідомлено про заплановані заходи щодо скорочення та оптимізації невиробничих, адміністративних та інших витрат, оптимізації організаційної структури підприємства та внесення змін до штатного розпису, в тому числі щодо скорочення штату працівників із зазначення відповідних структурних підрозділів та повідомлено, що вивільнення працівників не буде масовим.
17 лютого 2020 року відповідно до наказу № 116-н «Про внесення змін до штатного розпису КП «МПРС» прийнято рішення з 17 квітня 2020 року вивести із штатного розпису КП «МПРС» відділ з організації закупівель у складі: начальника відділу (1 одиниця), провідного інженера (1 одиниця), інженера 1 категорії (1 одиниця), старшого фахівця з публічних закупівель (1 одиниця).
18 лютого 2020 року позивачу надано попередження, згідно з яким відповідно до наказу КП «МПРС» від 17 лютого 2020 року № 116-н «Про внесення змін до штатного розпису КП «МПРС» посада провідного інженера відділу з організації закупівель, яку вона обіймає, виводиться зі штатного розпису і позивач підлягає вивільненню відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.
17 квітня 2020 року позивачу надано список вакантних посад КП «МПРС», зокрема - програміст системний (посада для особи з обмеженими можливостями) відділу інформаційних технологій, моторист 1 класу - матрос 1 класу пошуково-рятувального катеру ПРК-05, моторист 1 класу рятувального судна «Сапфір», начальник морського рятувального підцентру у м. Бердянськ. Про отримання переліку вакантних посад позивачем поставлено особистий підпис.
Професійна спілка працівників Морської пошуково-рятувальної служби листом від 21 квітня 2020 року № 48/19/22-20 повідомила КП «МПРС», що 21 квітня 2020 року на засіданні Профспілкового комітету Профспілки працівників Морської пошуково-рятувальної служби розглянуто вищезазначене подання та ухвалено рішення про надання згоди на звільнення позивача.
21 квітня 2020 року відповідно до наказу КП «МПРС» № 228-к позивача звільнено із займаної посади у зв`язку із скороченням штату працівників, відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України та вручено трудову книжку.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.