ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 903/620/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Дверна та фурнітурна дистрибуція" - Денисенка О.М.,
відповідача - фізичної особи-підприємця Смолярчука Петра Миколайовича - Нинюка І.В., Смолярчука П.М.,
розглянувши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Смолярчука Петра Миколайовича (далі - Підприємець)
на рішення господарського суду Волинської області від 27.10.2021 (суддя Якушева І.О.) та
постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 14.03.2022 (головуючий суддя - Коломис В.В., судді Савченко Г.І. і Крейбух О.Г.)
зі справи №903/620/21
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дверна та фурнітурна дистрибуція" (далі - Товариство)
до Підприємця
про стягнення 2 052 703,73 грн.,
ВСТАНОВИВ:
1. Позов було подано про стягнення 2 052 703,73 грн. збитків і обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору надання транспортних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 02.06.2021 №02/06/2021 (далі - Договір) щодо своєчасного перевезення вантажу.
2. Рішенням господарського суду Волинської області від 27.10.2021, залишеним без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 14.03.2022: позов задоволено частково; стягнуто з Підприємця на користь Товариства: 750 198,46 грн. збитків, завданих втратою вантажу; 2 055,34 грн. відсотків від суми компенсації; 488 325,22 грн. упущеної вигоди; 18 608,69 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору; в позові про стягнення 750 198, 46 грн. упущеної вигоди, 61 926,25 грн. пені відмовлено.
3. Рішення та постанову мотивовано обґрунтованістю позовних вимог саме в стягнутих судом сумах.
4. У касаційній скарзі до Верховного Суду Підприємець просить скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій частково, в частині задоволення позовних вимог, та передати справу на розгляд до суду першої інстанції, а також стягнути з Товариства усі судові витрати.
5. Скаргу обґрунтовано тим, що:
- судом апеляційної інстанції необґрунтовано залишено без задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження в даній справі до скасування воєнного стану в Україні;
- апеляційна скарга містила доводи щодо нікчемності (недійсності) Договору, що не враховано судом;
- апеляційна скарга містила доводи щодо доданої до позовної заяви копії Договору "та реальні обставини справи", які (доводи) не враховані судом;
- апеляційна скарга містила доводи щодо нікчемності (недійсності) Договору, що не враховано судом;
- апеляційна скарга містила доводи щодо доданої до позовної заяви копії Договору "та реальних обставин справи", які (доводи) не враховані судом;
- апеляційна скарга містила доводи щодо правових підстав перевезення вантажу, які (доводи) не враховані судом;
- апеляційна скарга містила доводи "щодо доказової бази учасників справи, допустимості та належності електронних доказів", які (доводи) не враховані судом;
- апеляційна скарга містила положення "щодо настання відповідальності та відшкодування збитків за втрату вантажу, його знищення чи/або часткове пошкодження", які (положення) не враховані судом;
- судом не було враховано фактичні обставини, які передували укладенню Договору, і дії сторін, вчинені на його виконання, а також не взята до уваги заява свідка ОСОБА_1, в якій викладено "реальні та правові обставини справи";
- судом не дотримано вимог частини першої статті 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо безпосереднього дослідження доказів у справі під час її розгляду.
6. Товариство у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти неї, вважає, що: викладені у скарзі висновки є необґрунтованими, доводи безпідставними та такими, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також встановленим обставинам справи; оскаржувані судові рішення є законними, обґрунтованими та винесеними у відповідності до норм матеріального права, із дотриманням норм процесуального права та з урахуванням релевантних висновків Верховного Суду, і просить касаційну скаргу Підприємця залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 27.10.2021 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 14.03.2022 - без змін.
7. Судами попередніх інстанцій у розгляді справи з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.
7.1. Товариством (відправником) і Підприємцем (перевізником) було у спрощений спосіб укладено Договір шляхом обміну його сканованими копіями за допомогою електронної пошти. За умовами Договору, зокрема, перевізник зобов`язався здійснити організацію доставки вантажів власними автомобілями на підставі транспортних заявок відправника, а останній зобов`язався сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
7.2. На виконання умов Договору відправник та перевізник у спрощений спосіб уклали транспортну заявку від 02.06.2021 до Договору (надалі - заявка) шляхом обміну сканованими копіями за допомогою електронної пошти. У заявці сторони узгодили умови перевезення вантажу.
7.3. 11.06.2021 Товариство письмово звернулося до Підприємця із запитом щодо недоставки вантажу в обумовлений строк - 10.06.2021 за певною адресою. Цей запит Підприємцем, всупереч умовам Договору, залишено без реагування.
7.4. Разом із вказаним запитом Товариство надіслало Підприємцю два екземпляри договору надання транспортних послуг та транспортної заявки для підписання. Ці документи Підприємцем були отримані, але не підписані і не повернуті відправнику.
7.5. Також Товариство звернулося до Підприємця з письмовою претензію, в якій, зокрема, вимагало невідкладно повідомити про стан вантажу, перевезення якого передбачено Договором.
У відповіді на претензію Підприємець повідомив Товариство про "скерування" претензії до фізичної особи-підприємця Щербакова А.А. (далі - ФОП Щербаков А.А.), який є суб`єктом надання експедиторської послуги та якого Підприємець залучив як перевізника до перевезення вантажу Товариства. Також Підприємець повідомив, окрім іншого, що вантаж був пошкоджений в результаті дорожньо-транспортної пригоди, у зв`язку з чим він неодноразово звертався до ФОП Щербакова А.А. з проханням замінити транспортний засіб.
7.6. Наведені обставини стали підставою для звернення Товариства з позовом у даній справі про стягнення з Підприємця збитків у розмірі 2 052 703, 73 грн., з яких: 750 198,46 грн. - збитки, завдані втратою вантажу; 2 055,34 грн. - 5% річних; 61 926,25 грн. - пеня, нарахована за порушення строків поставки товару, 1 238 523,68 грн. - упущена вигода.
7.7. З умов Договору вбачається, зокрема, що усі підписані і передані факсом або електронною поштою документи, спрямовані на виконання умов цього договору, сторони визнають такими, що мають силу оригіналу (пункт 7.3).
7.8. Договір та заявка були укладені Товариством і Підприємцем у спрощений спосіб шляхом обміну сканованими копіями за допомогою електронної пошти.
У силу положень підпунктів 2.1.1 пункту 2.1, пункту 7.3 Договору, а також частини першої статті 181 Господарського кодексу України Договір та заявка мають силу оригіналу та є обов`язковими до належного виконання сторонами.
7.9. За змістом положень Договору та заявки сторони досягли згоди щодо істотних умов договору транспортного експедирування, передбачених статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".
7.10. Прийняття Підприємцем як перевізником заявки до виконання підтверджується складанням міжнародної товарно - транспортної накладної від 03.06.2021 №145, в якій містяться усі належні відомості.
Крім того, 01.06.2021 Товариство надало водієві Підприємця довіреність №7 на отримання вантажу від постачальника - товариства з обмеженою відповідальністю "Планета" (рф); про обізнаність перевізника з відомостями, зазначеними в цій довіреності, свідчить підпис водія, який міститься також в універсальному передаточному документі від 03.06.2021 №204.
7.11. Відповідно до підпункту 3.1.5 пункту 3.1 та пункту 5.6 Договору відповідальність перевізника за пошкодження або втрату вантажу визначається у розмірі вартості втраченого або пошкодженого вантажу.
7.12. Вантаж не був доставлений Підприємцем більше тридцяти днів після узгодженого терміну доставки (10.06.2021), що з огляду на вимоги частини першої статті 20 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, до якої України приєдналася 01.08.2006, дає підстави для висновку про його втрату. При цьому доказів доставки вантажу Товариству Підприємцем суду надано не було.
7.13. 05.05.2021 Товариством як продавцем і приватним підприємством "Фін і К" як покупцем було укладено договір поставки товару №05/05 (далі - Договір №05/05), за умовами якого продавець зобов`язувався поставити покупцю товар у строк до 15.06.2021, а покупець зобов`язувався сплатити продавцю вартість товару в день його поставки на склад покупця.
7.14. Перелік товару, що підлягав передачі Товариством покупцю, відповідає тому товару, який був предметом перевезення (міжкімнатні двері та пагонаж до них). Ціна товару - 1 238 523,68 грн.
7.15. Порушення Підприємцем як перевізником своїх зобов`язань з доставки вантажу призвело до порушення Товариством своїх зобов`язань з поставки цього товару покупцю згідно з Договором №05/05, що спричинило заподіяння Товариству збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 488 325,22 грн. (1 238 523,68 - 750 198, 46).
Наявні правові підстави для стягнення з Підприємця упущеної вигоди в розмірі 488 325,22 грн. У стягненні ж з Підприємця 750 198, 46 грн. упущеної вигоди, що становить вартість вантажу, слід відмовити, оскільки право позивача в цій частині поновлено шляхом задоволення судом вимоги позивача про стягнення з відповідача 750 198,46 грн. вартості втраченого вантажу.
Також слід відмовити у стягненні з Підприємця збитків у розмірі 61 926, 25 грн., визначених як пеня за порушення строків поставки товару згідно з Договором №05/05, які він мусить сплатити на підставі претензії від 10.07.2021 №23, оскільки дані витрати не є збитками у розумінні пункту 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України.
Товариством не подано суду доказів того, що воно визнало претензію та добровільно сплатило суму 61 926,25 грн. покупцеві, а так само доказів, що свідчили б про стягнення з Товариства на користь покупця пені в зазначеній сумі.
7.16. Договір підписано Підприємцем; таке підписання і скріплення Договору печаткою Підприємець не заперечує, однак стверджує, що фактично Договір було підписано не 02.06.2021, а 07.06.2021. Проте доказів цього суду подано не було. Договір та заявка містять дату укладення 02.06.2021, і в них відсутні застереження щодо їх підписання з метою надання страховику або отримання Товариством страхового відшкодування.
7.17. Стосовно доводів Підприємця про те, що вантажне перевезення здійснювалося не на підставі Договору і заявки, а на підставі заявки - договору від 27.05.2021 №135, укладеної ФОП Щербаковим А.А. і Підприємцем за допомогою підприємця Мосійчука В.М., і сторони цієї заявки - договору здійснили обмін електронним листуванням, судами зазначено, що відповідні роздруківки електронного листування не є належними доказами у справі, оскільки не відповідають вимогам Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Крім того, у згаданій заявці-договорі не передбачено можливості електронного листування між сторонами цього договору, в тому числі й можливості укладання між ними договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, щодо погодження сторонами відповідних адрес для електронного листування та переліку осіб, уповноважених вести зазначене листування, зокрема фізичної особи-підприємця Мойсійчука, якого Підприємець (відповідач зі справи) визначив як особу, через яку здійснювалось листування.
7.18. До того ж діяльність ФОП Щербакова А.А. припинена 21.05.2021, а в заявці - договорі від 27.05.2021 №135 вказано, що він є підприємцем.
В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості щодо електронних адрес ФОП Щербакова А.А. і фізичної особи-підприємця Мойсійчука, що в сукупності з відсутністю обов`язкових реквізитів електронних документів додатково свідчить про неможливість ідентифікації цих осіб та підтвердження укладання згаданої заявки-договору.
Також за змістом останнього неможливо ідентифікувати відправника і отримувача вантажу, в ньому відсутній опис вантажу, не зазначені адреса і дата розвантаження.
7.19. Заявка-договір від 27.05.2021 №135 не містить усіх істотних умов про перевезення вантажу автомобільним транспортом. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що ФОП Щербаков А.А. був уповноважений діяти від імені й за дорученням відправника вантажу - товариства з обмеженою відповідальністю "Планета" чи одержувача вантажу - Товариства.
7.20. Підприємцем не доведено укладення згаданої заявки-договору. При цьому матеріалами справи (Договір, заявка, транспортна накладна, довіреність від 01.06.2021 №7) підтверджується, що Підприємець здійснював перевезення вантажу саме на виконання своїх зобов`язань перед Товариством. Доказів наявності правовідносин між Товариством і ФОП Щербаковим А.А. судам не подано, а тому відсутні підстави для висновку про те, що відповідальність за втрату вантажу має нести ФОП Щербаков А.А., а не Підприємець (відповідач у справі).