ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 924/875/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
представники учасників справи:
позивача - Білоконь В. А.,
відповідача - Лукіянчук О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Красилівської міської ради Хмельницької області
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 (судді: Василишин А. Р. - головуючий, Філіпова Т. Л., Грязнов В. В.) і рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.12.2021 (суддя Кочергіна В. О.) у справі
за позовом Красилівської міської ради Хмельницької області
до Фермерського господарства "Агроздобуток" та ОСОБА_1
про розірвання договору оренди земельної ділянки від 31.12.2012
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У серпні 2021 року Красилівська міська рада Хмельницької області (далі - Красилівська міська рада) звернулася до Фермерського господарства "Агроздобуток" (далі - ФГ "Агроздобуток") та фізичної особи ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 31.12.2012, укладеного між Красилівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1, який зареєстровано 13.11.2012 в управлінні Держкомзему у Красилівському районі Хмельницької області у державному реєстрі земель за № 682270004006466 щодо передачі в оренду земельних ділянок загальною площею 147,4561 га.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 всупереч умовам договору оренди земельної ділянки від 31.12.2012, згідно з яким земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства, передав в суборенду земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. При цьому, позивач зазначав, що ОСОБА_1 на умовах спрощеного порядку одержав у користування земельні ділянки державної (в подальшому комунальної) власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів, отримавши в оренду земельні ділянки, без наміру самостійно здійснювати фермерське господарство, та передав земельні ділянки в суборенду.
Позивач зазначав, що з 2014 року фактично користувачами земельних ділянок були та є суб`єкти господарювання, які не є фермерським господарством та не могли використовувати земельні ділянки для ведення фермерського господарства. У зв`язку з тим, що суборендарі земельних ділянок не є фермерським господарством, вказані суб`єкти могли отримати такі земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва лише за результатами земельних торгів (аукціону).
1.3. У відзивах на позовну заяву відповідачі, заперечуючи проти її задоволення, зазначали, що ОСОБА_1 відповідно до вимог чинного законодавства отримав земельні ділянки та створив фермерське господарство - ФГ "Агроздобуток", що спростовує доводи позивача про незаконність отримання відповідачем земельних ділянок.
ФГ "Агроздобуток" зазначав, що господарство сплачує орендну плату згідно з податковими повідомленнями-рішеннями на рахунок органу місцевого самоврядування, що не спростовується позивачем.
При цьому ФГ "Агроздобуток" відповідно до спірного договору має право самостійно господарювати на орендованих ним земельних ділянках, а також передавати земельну ділянку в суборенду.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 28.12.2021, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2022, у задоволенні позову відмовлено.
2.2. Суди зазначили про недоведеність позивачем його вимог та зміною цільового використання земельних ділянок, переданих ОСОБА_1 в оренду за оспорюваним договором, а також вказали, що зважаючи на те, що за умовами договорів суборенди земельних ділянок від 01.01.2019 земельні ділянки використовуються для товарного сільськогосподарського виробництва, то відсутні обставини використання земельних ділянок не за цільовим призначенням. Суди також зазначили, що право орендаря на передачу земельних ділянок в суборенду передбачено, зокрема, і пунктом 30 договору оренди від 31.10.2012.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 та рішенням Господарського суду Хмельницької області від 28.12.2021, Красилівська міська рада у касаційній скарзі просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження посиланням на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Так, скаржник наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування статей 31, 33- 37 Земельного кодексу України відносно використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а саме для ведення фермерського господарства.
Заявник касаційної скарги зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми статей 31, 33- 37 Земельного кодексу України щодо використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення та прийшли до висновку, що земельні ділянки для ведення фермерського господарства можна використовувати для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не фермерським господарством, спираючись на висновки, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19.
У зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду предметом розгляду були правовідносини між першим заступником Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави до Нагірнянської сільської ради, Фермерського господарства "Тищук" щодо визнання незаконним та скасування рішення Нагірнянської сільської ради від 04 серпня 2016 №11-3/VII "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та передачі земельної ділянки в оренду", визнання незаконним договору оренди землі від 30.11.2016 з огляду на те, що земельні ділянки були передані в оренду з порушенням норм статті 134 Земельного кодексу України без проведення земельних торгів; спірні земельні ділянки відносились до земель сільськогосподарського призначення (сіножаті) та систематично використовувались для сінокосіння, проте були передані в оренду для ведення фермерського господарства, внаслідок чого відбулась зміна цільового виду використання землі з порушенням встановленого порядку зміни цільового призначення земель, що суперечить статті 21 Земельного кодексу України.
Однак, аналізуючи висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 щодо застосування статей 31, 33- 37 Земельного кодексу України, ці висновки стосуються правовідносин, які не є подібними до спірних правовідносин та зроблені з урахуванням різних установлених фактичних обставин справи.
3.2. 14.06.2022 до суду надійшла заява представника відповідачів у справі про продовження процесуального строку для подання відзиву на касаційну скаргу у зв`язку із неможливістю подання відзиву у визначений судом строк внаслідок перебування у відпустці за межами країни з 02 по 13 червня 2022, а також заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 21.06.2022 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Судове засідання 21.06.2022 у режимі відеоконференції відкладено за клопотанням представника відповідачів на 05.07.2022.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з огляду на таке.
4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 31.10.2012 між Красилівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Мизернюком О. В. (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець на підставі розпорядження голови Красилівської районної державної адміністрації від 03.10.2012 № 488/2012-р надав, а Мизернюк О. В. прийняв у довгострокове платне користування земельні ділянки (землі резерву та запасу) для ведення фермерського господарства, які знаходяться за межами с. Кульчини Кульчинівської сільської ради, Красилівського району Хмельницької області.
Згідно з пунктами 2, 2.1 договору в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 147,4561 га, у тому числі рілля: 7,6321 га; 51,1711 га; 11,7593 га; 31,4664 га; 10,6196 га; 8,3003 га; 9,9242 га; 16,5861 га. Земельні ділянки виділені в натурі на місцевості та їм встановлені кадастрові номери та загальні площі земельних ділянок (№ 1 площею 7,6312 га, кадастровий 6822785800:03:001:0050; № 1 площею 51,1711 га кадастровий номер земельної ділянки 6822785800:03:001:0051; № 3 площею 11,7593 га, кадастровий номер земельної ділянки 6822785800:03:002:0022; № 4 площею 31,4664 га, кадастровий номер 6822785800:03:003:0014; № 5 площею 10,6198 га кадастровий номер 6822785800:03:005:0049; № 6 площею 8,3003 га, кадастровий номер 6822785800:03:006:0033; № 7 площею 9,9242 га, кадастровий номер 6822785800:03:005:0050; № 8 площею 16,5861 га, кадастровий номер 6822785800:03:004:0036).
Пунктами 8, 9 договору встановлено, що його укладено на 49 років (у разі укладання договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Згідно з пунктами 15, 16 договору, земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельних ділянок - землі сільськогосподарського призначення.
Відповідно до пункту 28 договору орендодавець має право, зокрема, вимагати від орендаря використання земельних ділянок за цільовим призначенням згідно з договором оренди; розірвати договір за рішенням суду достроково, у випадках: порушення орендарем умов договору; нецільового використання чи невикористання за призначенням об`єкту оренди протягом року з дати набуття права користування; несплати орендної плати більше 6 місяців.
Відповідно до пункту 30 Договору орендар має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; передавати земельні ділянки в суборенду.
Згідно з пунктом 38 договору його дія припиняється шляхом розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
13.11.2012 договір зареєстровано в управлінні Держкомзему у Красилівському районі Хмельницької області у державному реєстрі земель за № 682270004006466.
4.3. Суди також установили, що 12.12.2012 проведено державну реєстрацію ФГ "Агроздобуток".
4.4. При цьому, як убачається з матеріалів справи та встановлено судами,01.01.2019 між ОСОБА_1 (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Золоте колосся 2017" (далі - ТОВ "Золоте колосся 2017", суборендар) було укладено вісім договорів суборенди земельних ділянок, ідентичних за змістом, за умовами яких ОСОБА_1 передав, а суборендар прийняв в довгострокове платне користування земельні ділянки (землі резерву і запасу), розташовані за межами населеного пункту Кульчинівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, а саме земельні ділянки (№ 1 площею 7,6312 га, кадастровий 6822785800:03:001:0050; № 1 площею 51,1711 га кадастровий номер земельної ділянки 6822785800:03:001:0051; № 3 площею 11,7593 га, кадастровий номер земельної ділянки 6822785800:03:002:0022; № 4 площею 31,4664 га, кадастровий номер 6822785800:03:003:0014; № 5 площею 10,6198 га кадастровий номер 6822785800:03:005:0049; № 6 площею 8,3003 га, кадастровий номер 6822785800:03:006:0033; № 7 площею 9,9242 га, кадастровий номер 6822785800:03:005:0050; № 8 площею 16,5861 га, кадастровий номер 6822785800:03:004:0036.
Умовами договорів суборенди також передбачено, що термін договорів від 01.01.2019 становить 3 роки (пункт 3.1 договорів суборенди).
Згідно з підпунктами 5.1, 5.2, 5.3 договорів суборенди від 01.01.2019 земельні ділянки передаються в суборенду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; цільове призначення земельних ділянок - землі сільськогосподарського призначення; умови збереження стану об`єкта суборенди: проводити свою діяльність методами, що не призводять до погіршення якості земельної ділянки відповідно до вимог природоохоронного та земельного законодавства.
Пунктом 15.1 договорів суборенди від 01.01.2019 встановлено, що договори набирають чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди.
Договори суборенди від 01.01.2019 підписані сторонами, скріплені печаткою суборендаря, а згідно з наданих позивачем інформаційних довідок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, зареєстроване право суборенди ТОВ "Золоте колосся 2017" зазначених земельних ділянок на підставі договір суборенди від 01.01.2019.
4.5. Предметом позову у справі, що розглядається, є вимога Красилівської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки від 31.12.2012, укладеного з ОСОБА_1, у зв`язку із передачею орендарем в суборенду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельних ділянок, наданих відповідачеві в оренду для ведення фермерського господарства.
4.6. Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 зазначеного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом статті 25 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час укладення договору оренди від 31.10.2012) орендар земельної ділянки зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.
У пункті 30 договору оренди землі від 301.10.2012 передбачені аналогічні обов`язки орендаря, зокрема, обов`язок виконувати умови цього договору, а згідно з пунктом 38 дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
4.7. Згідно з частинами 1, 2 статті 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Відповідно до частини 1 статті 19 зазначеного Кодексу за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема землі сільськогосподарського призначення.
У частині 3 статті 19 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.
За змістом частини 5 статті 20 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час укладення договорів оренди землі) види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.
З наведених норм права вбачається, що за цільовим призначенням землі України поділяються на категорії. Однією з таких категорій є землі сільськогосподарського призначення. У межах кожної категорії земель виділяються види використання земельної ділянки, які визначаються її власником або користувачем самостійно, крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 Земельного кодексу України (правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19).
Визначення земель сільськогосподарського призначення та порядок їх використання урегульовано статтею 22 Земельного кодексу України, за змістом якої землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей (частина 1); до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо) (частина 2 у редакції, чинній на час укладення договорів оренди).