ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 911/21/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Карпухіна Я. В. (адвокат),
відповідача - Соклакової Н. В. (у порядку самопредставництва),
розглянув касаційну скаргу Обухівської міської ради Київської області
на рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2021 (суддя Мальована Л. Я.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 (судді: Іоннікова І. А. - головуючий, Разіна Т. І., Тарасенко К. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київщина-житло"
до Обухівської міської ради Київської області
про стягнення 9 109 192,00 грн.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київщина-житло" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Обухівської міської ради Київської області (далі - Міськрада) про стягнення 9 109 192,00 грн збитків.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що збитків були завдані внаслідок прийняття неправомірних рішень органом місцевого самоврядування та укладення ним недійсного правочину.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Київської області від 09.04.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021, позовні вимоги задоволено повністю.
4. Судові рішення мотивовано доведеністю позивачем наявності правових підстав для стягнення збитків в судовому порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі Міськрада просить рішення суду першої інстанції і постанову апеляційного суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. На обґрунтування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/856/17, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16 та у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 щодо застосування положень статей 215, 216, 257, 267, 623, 1166, 1173, 1174 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Зокрема, скаржник вважає, що судами неправильно кваліфіковано правовідносини, які стали підставою для звернення позивача з позовом до суду, у зв`язку з чим безпідставно застосовано загальні норми законодавства, які не можуть бути застосовані у такій ситуації (главу 82 ЦК України, якою врегульовано деліктні правовідносини), натомість у порушення статей 11, 236 ГПК України не застосовано спеціальні норми законодавства, які підлягають застосуванню у випадку визнання недійсним правочину (статті 215, 216 ЦК України), а визнання у судовому порядку недійсним рішення від 30.11.2006, яке на час розгляду справи вже було реалізоване шляхом укладення договору оренди та фактично вичерпало свою дію, не може бути підставою для стягнення збитків на підставі статей 1173,1174 ЦК України.
Ураховуючи, що предметом договору оренди від 20.12.2006 була земельна ділянка та грошові кошти у вигляді орендної плати, на думку скаржника відшкодування коштів за збудовані відповідачем на цій земельній ділянці комунікації абзацом 2 частини 1 статті 216 ЦК України взагалі не передбачено.
Скаржник зазначає, що у справі № 911/21/21 не підтверджено належними та допустимими доказами наявність вини органу місцевого самоврядування при прийнятті рішення та укладенні договору, що у свою чергу унеможливлює застосування положення частини 2 статті 216 ЦК України в частині стягнення коштів з міської ради, а оскільки саме активна поведінка позивача була спрямована на отримання в оренду земельної ділянки площею 5,8 га, це свідчить про наявність вини і в діях цього суб`єкта господарювання.
Міськрада наголошує на тому, що відповідальність за не реалізацію суб`єктом господарювання за час оренди земельної ділянки своїх господарських намірів, не може покладатися на орган місцевого самоврядування, оскільки в цілому охоплюється поняттям підприємницької діяльності (стаття 42 ГК України). Натомість збитків, у розумінні статті 225 ГК України, відповідачем позивачеві не заподіювалися. Не відповідають дійсності твердження позивача, що для будівництва житлового комплексу на земельній ділянці, кадастровий номер 3223110100:01:100:0008, по вул. Каштановій у м. Обухові побудовано мережі теплопостачання, водопостачання і водовідведення та електропостачання, оскільки зазначені об`єкти побудовані ПАТ "Київська пересувна механізована колона-2", для мікрорайону "Сосновий" на суміжній земельній ділянці з земельною ділянкою, кадастровий номер 3223110100:01:100:0008. Більше того, витрати, пов`язані з будівництвом ПАТ "Київська пересувна механізована колона-2" інженерних мереж для мікрорайону "Сосновий" фактично повністю покриті за рахунок коштів інвесторів - фізичних осіб, які придбали квартири у цьому мікрорайоні. Відтак, їх вартість позивачем повністю повернуто під час реалізації житлових помешкань у побудованому житловому фонді, що виключає можливість їх повторного відшкодування за рахунок коштів місцевого бюджету.
Крім того скаржник посилається на те, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій порушено положення статей 73, 78, 79 ГПК України та не надано належної правової оцінки доказам, наданим відповідачем, зокрема, акту (б/н) приймання-передачі основних засобів та акту № 1 приймання-передачі основних засобів, розташованих в м. Обухів, мікрорайон Сосновий (житлові будинки №№ 1, 2, 3), за змістом яких ПАТ "Київська пересувна механізована колона-2" добровільно безоплатно у комунальну власність міста Обухів передано інженерні мережі для забезпечення функціонування мікрорайону Сосновий (житлові будинки №№ 1, 2, 3), тобто не зважаючи, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів наявності та сум завданих збитків, судом безпідставно прийнято рішення про стягнення не підтвердженої суми коштів з органу місцевого самоврядування.
При цьому, як зазначає скаржник, ці інженерні мережі є єдиними мережами, які забезпечують функціонування зазначеного житлового масиву, що підтверджується інформацією КП "Обухівтеплотрансбуд" від 27.01.2021 № 12, технічними умовами б/н, затвердженими директором КП "Теплотрансбуд" від 06.08.2007 про приєднання до теплових мереж житлового будинку на земельній ділянці за адресою вул. Каштанова в м. Обухів, робочим проектом теплопостачання житлових будинків по вул. Каштанова в м. Обухів, договором підряду від 26.09.2007 № 26/09/07 між ПАТ "Київська пересувна механізована колона-2" та КП "Обухівтеплотрансбуд", довідками про вартість робіт, актами приймання-виконаних підрядних робіт, однак наведеним доводам відповідача та доказам суди у порушення статті 86 ГПК України при розгляді справи взагалі не надали правової оцінки.
Крім цього, Міськрада вважає, що докази, які надані позивачем на підтвердження забудови інженерних мереж є такими, що не відповідають принципу вірогідності, закріпленому у статті 79 ГПК України. Так, матеріалами справи підтверджено, що бенефіціарними власниками Товариства та ПАТ "Київська пересувна механізована колона-2" є одні й ті ж особи, що викликає обґрунтований сумнів, як у визначенні вартості інженерних мереж, так і взагалі в реальності існування таких правовідносин.
Також, на думку скаржника, у порушення статті 79 ГПК України судом не враховано того факту, що договір підряду від 15.01.2009 № 15/01-09 та акт приймання-передачі від 09.10.2009 складений між Товариством та ПАТ "Київська пересувна механізована колона-2" не були зареєстровані жодним державним органом, а існування мереж, які перераховані у цих актах, та їх вартість не підтверджені будь-якою іншою особою, незаінтересованою у вирішенні спору у справі № 911/21/21.
Більше того, поза увагою судів, як вважає Міськрада, залишився факт добровільної безоплатної передачі у комунальну власність відповідних комунікацій ПАТ "Київська пересувна механізована колона-2", вартість яких позивач бажає компенсувати, що взагалі виключає можливість стягнення їх вартості у судовому порядку.
Крім цього скаржник наголошує на тому, що судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи безпідставно не застосовано положення законодавства про позовну давність, про наслідки спливу якої було заявлено відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Позивач був наділений усіма можливостями дізнатися із чинного законодавства (більш того, зобов`язаний був його знати) про те, до повноважень якого органу державної влади належить право надання в оренду земельної лісової ділянки. Крім цього, вибір земельної ділянки, отриманої в оренду, здійснювався виключно самостійно позивачем, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для ствердження порушення органом місцевого самоврядування інтересів позивача при прийнятті у 2006 році рішень на його користь.
Узагальнені доводи інших учасників справи
7. Товариство у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
Розгляд справи
8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міськради на рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 у справі № 911/21/21; призначено розгляд справи у судовому засіданні на 12.07.2022.
04.07.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання Міськради від 01.07.2022 № 824 про залучення до участі у справі № 911/21/21 Київської міської прокуратури як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, яке (клопотання) обґрунтовується тим, що судове рішення у цій справі безпосередньо вплине на інтереси держави та місцевого самоврядування.
Колегія суддів відхиляє зазначене клопотання Міськради з тих мотивів, що відповідно до імперативних вимог частини 1 статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Таким чином, за змістом статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу або їх може бути залучено до участі у справі виключно до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, що виключає підстави для залучення Київської міської прокуратури як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, під час розгляду справи у суді касаційної інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
9. На засіданні 23.02.2006 Міськрадою прийнято рішення № 297 "Про розгляд питань по регулюванню земельних відносин", яким вирішено взяти до відома лист № 02- 357 від 27.09.2005, представлений Державним підприємством "Київське лісове господарство"; вилучити із складу лісового фонду Обухівського лісництва в кварталі 63, виділ 15, земельну ділянку, площею 5,8 га, яка знаходиться в межах м. Обухів і входить в генеральний план забудови міста, з метою подальшої передачі Товариству; земельну ділянку перевести в землі міської ради для подальшої передачі її під будівництво житлового комплексу.
Цим же рішенням прийнято до відома лист від 10.02.2006 № 10/1 та матеріали, представлені позивачем. Надано дозвіл позивачу на виготовлення матеріалів вибору вказаної земельної ділянки під будівництво житлового комплексу в м. Обухові, вул. Каштанова, при умові відшкодування збитків Державному підприємству "Київський лісгосп". Зобов`язано позивача погодити з відповідними службами згідно з чинним законодавством виготовлену документацію.
10. Рішенням Міськради третьої сесії п`ятого скликання від 27.07.2006 № 34 "Про розгляд питань по регулюванню земельних відносин" затверджені пропозиції виконкому, викладені в рішенні від 28.04.2006 № 352. Погоджено позивачу матеріали вибору земельної ділянки, орієнтовною площею 5,8 га, наміченої для відведення в користування на умовах оренди під будівництво житлового комплексу в м. Обухів по вул. Каштанова. Надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки на умовах оренди під будівництво житлового комплексу. Зобов`язано позивача погодити виготовлену документацію з відповідними службами згідно з чинним законодавством України.
11. Рішенням Міськради восьмої сесії п`ятого скликання від 30.11.2006 № 65 "Про розгляд питань по регулюванню земельних відносин" затверджений проект землеустрою, розроблений Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Горизонт", щодо відведення позивачу земельної ділянки, площею 5,8 га, в користування на умовах оренди під будівництво житлового комплексу в м. Обухові по вул. Каштановій. Надано позивачу земельну ділянку, площею 5,8 га, в користування на умовах оренди під будівництво житлового комплексу в м. Обухові по вул. Каштановій. Зобов`язано позивача укласти з Обухівською міською радою договір на право користування земельною ділянкою на умовах оренди строком на 10 років. Встановлено ставку орендної плати за землю в розмірі 1,5 % від грошової оцінки земельної ділянки 2 866 032,94 грн, а саме: 42 990,49 грн в рік; 3 582,54 грн - щомісячно.
12. 20.12.2006 між Міськрадою (орендодавець) і Товариством (орендарем) укладено договір оренди землі в м. Обухів, вул. Каштанова Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223110100:01:100:0008, строком на 11 років.
13. Договором від 15.07.2014 були внесені зміни та доповнення до договору оренди земельної ділянки від 20.12.2006, в тому числі щодо розміру земельної ділянки і орендної плати.
14. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 у справі № 911/1482/17 задоволений позов прокуратури Київської області: визнано недійсним рішення 30 сесії Міськради четвертого скликання "Про розгляд питань по регулюванню земельних відносин" № 297- 30 сесії-ІУ від 23.02.2006, яким вилучено зі складу лісового фонду Обухівського лісництва в кварталі 63, виділ 15, земельну ділянку, площею 5,8 га; визнано недійсним рішення 8 сесії Міськради п`ятого скликання "Про розгляд питань по регулюванню земельних відносин" № 65-8 сесії-У від 30.11.2006, яким затверджений проект землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки, площею 5,8 га, у користування; визнано недійсним договір оренди землі, укладений між Міськрадою та Товариством від 20.12.2006 № 6192, зі всіма змінами та доповненнями; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щур Н. Р. від 15.07.2014 № 14463133.
15. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 11.06.2018 постанова Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 залишена без змін.
16. За висновками господарських судів у справі № 911/1482/17 земельна ділянка лісового фонду Державного підприємства "Київський лісгосп", в кварталі 63, виділ 15, площею 5,8 га, на час виникнення правовідносин за договором від 09.02.2006 знаходилась у власності держави, тому Міськрада як орган місцевого самоврядування не мала повноважень на вилучення її зі складу лісового фонду, переведення в землі міської ради для подальшої передачі Товариству під будівництво житлового комплексу.
За наслідком незаконності прийнятих Міськрадою рішень визнаний недійсним договір оренди земельної ділянки.
Суди апеляційної та касаційної інстанції зазначили, що Міськрада в перевищення наданих їй статтею 149 Земельного кодексу України повноважень на розпорядження землями уклала з Товариством договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3223110100:01:100:0008, під будівництво житлового комплексу (від 20.12.2006 № 6192), тому цей договір в силу вимог статей 203, 215 ЦК України є недійсним, оскільки, суперечить вимогам лісового та земельного законодавства.