ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2022 року
м. Київ
справа № 808/865/18
адміністративне провадження № К/9901/64682/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №808/865/18 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» до Запорізької митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Запорізької митниці Державної фіскальної служби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.04.2018 (суддя Прасов О.О.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2018 (головуючий суддя Мельник В.В., судді: Чепурнов Д.В., Сафронова С.В.),
ВСТАНОВИВ:
ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» звернулось до адміністративного суду з позовом до Запорізької митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення Запорізької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів за шостим методом №UA112070/2017/000093/1 від 09.11.2017 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112070/2017/00417 від 09.11.2017 за МД №UA112070/2017/018056.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.04.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2018, позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Запорізька митниця Державної фіскальної служби звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якому заявник просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.04.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2018 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 22.11.2018 відкрито касаційне провадження у справі №808/865/18 за касаційною скаргою митного органу.
Ухвалою суду від 11.07.2022 касаційний розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 12.07.2022.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального і матеріального права. Митний орган зазначає, що для контролю та митного оформлення декларантом не подано витребувані документи, що стало однією з підстав для коригування митної вартості. Дніпропетровська митниця ДФС вказує на невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на те, що за результатом аналізу документів, надісланих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, посадовою особою митниці встановлено, що документи, які надані до митного оформлення товару, відповідно до положень статті 53 Митного кодексу України містять розбіжності. Враховуючи той факт, що декларантом надано неповні відомості щодо митної вартості товару та не були надані додаткові документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості товару, протягом 10 календарних днів, органом доходів і зборів здійснено коригування заявленої митної вартості товару з урахуванням інформації, наявної у відповідача та прийнято Рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням другорядного методу (резервного) у відповідності з вимогами статті 64 Митного кодексу України, складено Картку відмови в митному оформлені, товар випущено у вільний обіг під гарантію відповідно до розділу X Митного кодексу України. Враховуючи, що на вимогу митного органу Товариством не надано документи, які необхідні для підтвердження митної вартості товару, відповідач не вбачає підстав для скасування рішень про коригування митної вартості товарів та картки відмови.
У свою чергу, позивачем подані заперечення на касаційну скаргу, Товариство вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про безпідставність коригування митним органом митної вартості товарів за резервним методом, оскільки для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом позивачем було надано необхідний пакет підтверджуючих документів, з яких не вбачається розбіжностей чи обставин, які впливають на числове значення заявленої митної вартості товару, та з якими законодавство пов`язує право контролюючого органу, маючи обґрунтований сумнів, витребовувати додаткові документи в підтвердження заявленої митної вартості. Позивач просить залишити касаційну скаргу митного органу без задоволення. а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Відповідачем подано відповідь на відзив, у якому митний орган зауважує, що виявлені розбіжності є підставою для витребування додаткових документів. Крім того, позивач помилково вважає, що Митницею встановлено ціну товару, оскільки відповідно до законодавства митний орган здійснює коригування митної вартості.
З урахуванням положень статті 345 КАС України суд касаційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.11.2016 між ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» (Покупець) і «INTERCOMMODITIES SA» (Продавець) укладено Контракт №13160718, згідно з яким продавець продає, а покупець купує феросплави та інші матеріали, кількість, якість, ціна, вартість, терміни і умови поставки яких визначаються в Специфікаціях, що додаються до Контракту і є його невід`ємною частиною. Продавець поставляє товар залізничним або автомобільним транспортом на умовах DAP Запоріжжя у відповідності до Інкотермс 2010 (а.с.27-33).
Для проведення митного оформлення товару, поставленого за вищевказаним Контрактом №13160718 від 14.11.2016 , декларантом Позивача 09.11.2017 по електронній системі до митного посту «Запоріжсталь» подано митну декларацію з довідковим номером 60068, режим ІМ 40, якій присвоєно №UA112070/2017/018056 (а.с.19-20, 94-95).
Разом з МД №UA112070/2017/018056 подана декларація митної вартості товару ф.ДМВ-1 в якій ціна товару в іноземній валюті зазначена - 300877,7900 USD, ціна товару у гривнях - 8014254,8304 (а.с.21-22).
При митному оформленні товар задекларований позивачем як: « 1.Феросплави-ферованадій, фракція 5-50 тт., вага чистого ванадію 8137 кг., у біг бегах. Партії: 369/5611-5618(246/9-252/9), 369/5603-5610(245/9), 369/5619-5624(253/9-254/9), Вміст: V 81.37%, С 0.15%, Si 1.30%, Сu 0.09%, Al 1.28%, P 0.022%, S 0.024%, Fe(баланс) 14.634%, ГОСТ 27130-94, марка FeV80. Застосовується у сталеплавильному виробництві, для легування сталі. Виробник: Evraz Nikom a.s., CZ Торгівельна марка: нема даних».
Згідно з графою 43 МД №UA112070/2017/018056 від 09.11.2017 декларантом зазначено метод визначення митної вартості за ціною угоди (перший метод), передбачений ст.58 Митного кодексу України.
Умови поставки (графа 20 МД №UA112070/2017/018056 від 09.11.2017) - DAP Запоріжжя.
При поданні МД №UA112070/2017/018056 від 09.11.2017 декларантом надано Запорізькій митниці ДФС: пакувальний лист від 06.11.2017 №б/н; інвойс від 06.11.2017 №VN-17-018; товарно-транспортну накладну від 08.11.2017 №49; рахунок MBR Metals від 06.11.2017 №865-2017; калькуляцію Intercommodities від 07.11.2017 №405/2017; додаток від 06.11.2017 №1, специфікацію №158; витяг із сайту Argusmedia.com від 08.11.2017; додаток до договору з третіми особами від 06.11.2017 №1, специфікацію №2; лист MBR Metals від 06.11.2017 №412 (а.с.20, 95-96).
Запорізькою митницею ДФС декларанту направлено повідомлення згідно з яким документи, що надані до митного оформлення товару, відповідно до положень статті 53 Митного кодексу України містять наступні розбіжності:
1) в копії інвойсу від 06.11.2017 №VN-17-018 - зазначений SWIFT CRESCHZZ80A банківської установи CREDIT SUISSE підприємства «Intercommodities SA», не відповідає SWIFT CRESCHZZ69A, зазначеному в зовнішньоекономічному договорі (контракті) купівлі-продажу товарів від 14.11.2016 №13160718;
2) в копії інвойсу 06.11.2017 №VN-17-018 вказано назву лоту - 369/5603-5610(245/9), а в сертифікаті якості М20158716 від 03.10.2017 та на маркуванні товару вказано - 369/5603-5610 (239/9-245/9), що не дає можливості однозначно визначити вміст ванадію в партії товару, який безпосередньо впливає на ціну товару (а.с.23).
Також, Запорізькою митницею ДФС згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України запропоновано декларанту надати впродовж 10 календарних днів: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Крім того, декларанту було запропоновано за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
09.11.2017 декларантом засобами електронного зв`язку надіслано повідомлення, що декларантом надані всі наявні на момент декларування документи, інші документи надаватися не будуть. На даному повідомленні проставлено дату, підпис декларанта й печатку підприємства (а.с.26).
09.11.2017 Запорізькою митницею ДФС прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів за №UA112070/2017/000093/1 (митний пост "Запоріжсталь") та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112070/2017/00417 від 09.11.2017 (а.с.52-55).
Оформлення товару (задекларованого за МД №UA112070/2017/018056 від 09.11.2017) здійснено позивачем з урахуванням Рішення про коригування митної вартості товарів №UA112070/2017/000093/1 від 09.11.2017 і випущено відповідачем у вільний обіг за МД №UA112070/2017/018137 від 10.11.2017 під гарантію відповідно до розділу X Митного кодексу України (а.с.56-57).
Протягом дії гарантійних зобов`язань за МД №UA112070/2017/018137 від 10.11.2017 ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» для підтвердження заявленої митної вартості товарів Листом №171/1-7 від 12.01.2018 звернулось до Запорізької митниці ДФС з проханням скасувати вказане Рішення про коригування митної вартості товарів №UA112070/2017/000093/1 від 09.11.2017 та повернути (вивільнити) надану фінансову гарантію. До даного Листа №171/1-7 від 12.01.2018 Позивачем додано: платіжне доручення №37 від 11.01.2018 на суму 621748,18 USD; копії інвойсів №VN-17-017 від 18.10.2017, №VN-17-018 від 06.11.2018 (а.с.60-63).
18.01.2018 Листом №197/11/08-70-65 Запорізька митниця ДФС відмовила Позивачу у скасуванні вказаного рішення та поверненні (вивільненні) наданої фінансової гарантії (а.с.64-65).
Підставою для коригування митної вартості товару слугував висновок митного органу про наявність розбіжностей в документах та відсутність в останніх всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що відповідачем не доведено, що використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно або відсутні складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані митним органом.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.