ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2022 року
м. Київ
справа № 820/431/18
адміністративне провадження № К/9901/58321/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Куп`янський машинобудівний завод» до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Куп`янський машинобудівний завод» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 (суддя - Рубан В.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 (головуючий суддя - Мельникова Л.В., судді: Бенедик А.П., Донець Л.О.) у справі №820/431/18.
встановив:
Приватне акціонерне товариство «Куп`янський машинобудівний завод» (далі - ПрАТ «Куп`янський машинобудівний завод») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просило суд:
визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області щодо зарахування протягом періоду з 28.07.2016 по 30.08.2017 грошових коштів, сплачених ПрАТ «Куп`янський машинобудівний завод» в сумі 99742,43 грн. - в рахунок пені за грошовим зобов`язанням орендна плата з юридичних осіб;
скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.10.2017 №0071111211, складене Головним управління ДФС у Харківській області на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 10.10.2017 №15013/20-40-12-11-09/00372307.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018, в позові відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ПрАТ «Куп`янський машинобудівний завод» оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2018, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 та направити справу на новий розгляд.
В обґрунтування своїх доводів ПрАТ «Куп`янський машинобудівний завод» зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що наявність у позивача податкового боргу встановлено на підставі даних Інтегрованої картки платника податків, на погашення якої відповідач самостійно спрямовував грошові кошти позивача. На думку позивача, є помилковим та необґрунтованим посилання судів на правомірність дій відповідача з огляду лише на програмне забезпечення в ІТС «Податковий блок» та автоматичні нарахування пені, без можливості перевірки достовірності та підстав таких нарахувань. При цьому, про факт спрямування відповідачем коштів в рахунок погашення пені стало відомо лише під час судового розгляду на підставі наданої відповідачем інформації з Інтегрованої картки платника податків.
У відзиві на касаційну скаргу Головне управління ДФС у Харківській області вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Зокрема, вказує, що в касаційній скарзі позивач не зазначає, в чому полягає протиправність застосованих санкцій у спірному розмірі за несвоєчасну сплату ним узгоджених грошових зобов`язань по орендній платі з юридичних осіб. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що доводи відповідача є формальними та тотожніми тим, що зазначалися під час апеляційного розгляду справи та не спростовують наведені позивачем в касаційній скарзі порушення норм матеріального та процесуального права.
Крім того, Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області заявлено клопотання про заміну відповідача правонаступником, яке згідно із статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Головним управлінням ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року, податкової декларації з плати за землю за звітні періоди 2016 рік, 2017 рік ПрАТ «Куп`янський машинобудівний завод».
За наслідками перевірки контролюючим органом складено акт від 10.10.2017 № 15013/20-40-12-11-09/00372307, в якому відображено висновки про те, що протягом граничних строків несвоєчасно сплачено самостійно визначні податкові зобов`язання із сплати орендної плати з юридичних осіб визначені податковими деклараціями з плати за землю земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9020481287 від 19.02.2016, № 9086136317 від 27.05.2016 за 2016 рік та № 9019931588 від 15.02.2017 за 2017 рік на загальну суму 552742,26 грн., в т.ч. на суму 29332,31 грн. із затримкою строків сплати до 30 календарних днів та на суму 523409,95 грн. із затримкою строків сплати більше 30 календарних днів.
За результатами проведеної перевірки 26.10.2017 Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
№00710811211, згідно з яким на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 1 календарний день сплати грошового зобов`язання в сумі 29332,31 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 2933,23 грн;
№0071111211, згідно з яким підставі пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 149, 169, 140, 170, 182, 160, 172, 181, 184, 130, 273,. 336, 306, 275, 300, 269, 291, 261, 261, 230, 238, 208, 242, 211, 213, 182, 154, 123, 93, 62, 32 календарна днів сплати грошового зобов`язання в сумі 523409,95 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 104681,99 грн.
За результатами адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).
Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше и30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.