ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2022 року
м. Київ
справа № 820/2417/17
адміністративне провадження № К/9901/49263/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ГСМ» до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 (суддя - Мельников Р.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 (головуючий суддя - Бартош Н.С., судді: Курило Л.В., Русанова В.Б.) у справі №820/2417/17.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО ГСМ» (далі - ТОВ «АГРО ГСМ») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області) від 25.08.2016 №0001591401.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2017, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018, позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДФС у Харківській області оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2017, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування своїх доводів Головне управління ДФС у Харківській області зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність формування даних податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями з огляду на неналежне підтвердження первинними документами та відсутністю зв`язку придбаних послуг у господарській діяльності.
Крім того, Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області заявлено клопотання про заміну відповідача правонаступником, яке згідно із статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «АГРО ГСМ» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Харківській області проведено планову виїзну документальну перевірку «АГРО ГСМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 02.04.2014 по 31.12.2015, валютного та іншого законодавства за період з 02.04.2014 по 31.12.2015.
За результатами перевірки складено акт від 10.06.2016 №289/230-40-14-01-08/39157669, в якому, зокрема, відображено висновки про порушення позивачем підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 244146 грн.
На підставі вказаного акта перевірки, та з урахуванням результатів адміністративного оскарження, ГУ ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.08.2016 №0001591401, згідно з яким ТОВ «АГРО-ГСМ» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 177695,00 грн.
Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 25.08.2016 №000159140, до його складу увійшли донарахування за платежем податок на прибуток у зв`язку з порушеннями встановленими контролюючим органом в акті перевірки від 10.06.2016 року №289/20-40-14-01-08/39157669, а саме: за договором №01-11/14 від 01.11.2014 з ФОП ОСОБА_1 в сумі 91117 грн, за договором від 05.01.2015 з ФОП ОСОБА_2 в сумі 76399 грн, заниження доходів по рядку 01 «Дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку» за 2015 рік в сумі 30712 грн за рахунок невірного визначення доходу при реалізації ПСП «Проміні» в сумі 5528 грн, завищення інших операційних витрат (рядок 2180 «інші операційні витрати» форми №2 «Звіт про фінансові результати») у сумі 25837 грн, за рахунок невірного визначення ТЗР на залишок товарів у сумі 4651 грн.
При цьому, на підставу встановленого порушення Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №131, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено інші операційні витрати (рядок 2180 «Інші операційні витрати» форми №2 «Звіт про фінансові результати») у сумі 25837 грн та занижено фінансовий результат до оподаткування у сумі 25837 грн», контролюючим органом зазначено включення до складу інших операційних витрат транспортно-заготівельних витрат у повному обсязі на суму 2218638,52 грн.
Так, позивачем отримано товарів за 2015 рік на суму 176485654,82 грн. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат становить 1,26%. Залишок нереалізованих товарів станом на 31.12.2015 2050517,50 грн. Транспортно-заготівельні витрати на залишок товарів на 31.12.2015 - 25837 грн, відсоток транспортно-заготівельних витрат становить 1,26%. Залишок нереалізованих товарів станом на 31.12.2015 2050517,50 грн. Транспортно-заготівельні витрати на залишок товарів на 31.12.2015 - 25837 грн.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.