ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2022 року
м. Київ
справа №П/811/568/17
адміністративне провадження № К/9901/32880/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - Управління) на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.06.2017 (суддя Хилько Л.І.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 (головуючий суддя - Олефіренко Н.А., судді - Білак С.В., Шальєва В.А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТАЛ» (далі - Товариство) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
У квітні 2017 року Товариство звернулось до суду із позовом до Управління, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.02.2017 № 0000881301.
На обґрунтування позовних вимог Товариство посилалося на те, що: Товариство вчасно сплатило до бюджету податок на доходи фізичних осіб за вересень 2016 року та в повному розмірі; щодо розміру сплаченого податку, то Податковим кодексом України не передбачено застосування 18 % до виплати заробітної плати за першу половину місяця (авансу) та не встановлено розміру податку, який необхідно сплатити під час виплати авансу; прострочка у виплаті задекларованих і, відповідно, узгоджених податкових зобов`язань з податку на доходи з фізичних осіб відповідає складу порушення, передбаченому статтею 126 Податкового кодексу України, тоді як Управління неправомірно та безпідставно застосувало до Товариства штрафні санкції на підставі статті 127 Податкового кодексу України.
Кіровоградський окружний адміністративний суд постановою від 27.06.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017, позов задовольнив: визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення від 24.02.2017 № 0000881301.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що в Податковому кодексі України відсутнє регулювання сплати податку з доходів фізичних осіб з першої половини заробітної плати (авансу), що призводить до конфлікту інтересів, з огляду на що, з урахуванням положень пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України рішення приймається на користь платника податків.
Управління оскаржило рішення суду апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 27.09.2017 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою і витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суд не надав належної правової оцінки тому, що: положеннями підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом, з огляду на що при виплаті авансу податковий агент зобов`язаний здійснити утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб за першу половину місяця; Управління правомірно застосувало до Товариства штрафні санкції, передбачені статтею 127 Податкового кодексу України, за неодноразове порушення ним вимог підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 цього Кодексу.
У запереченні на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.12.2021 прийняв касаційну скаргу Управління до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 20.12.2021.
Згідно наказу Верховного Суду від 18.02.2022 № 36-кв суддя Хохуляк В.В. у період з 21.02.2022 по 25.02.2022 перебував у відпустці.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (стаття 1).
Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IХ, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року N 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року N 2119-IX, та від 18 квітня 2022 року N 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року N 2212-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Наказом Голови Верховного Суду від 02.03.2022 № 29/0/8-22 відповідно до статті 3 Конституції України, статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статті 60-2 КЗпП України, Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, враховуючи рішення Ради суддів України від 24.02.2022 № 9, положення розпоряджень Київської міської державної адміністрації, прийнятих відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з метою збереження життя і здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів і працівників апарату Верховного Суду установлено особливий режим роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану з 02.03.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема, щодо здійснення повноважень суддями Верховного Суду дистанційно, а також залучення суддів і працівників апарату Верховного Суду до роботи в приміщеннях Верховного Суду виключно в разі крайньої необхідності та за умов гарантування безпечних умов роботи.
У вищезазначеній частині наказ Голови Верховного Суду скасований наказом від 29.03.2022 № 33/0/8-22, який набрав чинності 01.04.2022.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Верховного Суду з часу введення в Україні правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя і здоров`я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату Верховного Суду, зазначена постанова ухвалена колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до приміщень Верховного Суду, а саме приміщень Касаційного адміністративного суду.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що Управління провело планову документальну виїзну перевірку Товариства з питань правильності обчислення, нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.10.2015 по 30.09.2016, дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2015 по 30.09.2016, результати якої оформлені актом №6/11-28-13-02/40060636 від 10.02.2017, за висновками якого Товариством були порушені вимоги підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, пункту 169.1 статті 169, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, які полягали у тому, що Товариством у вересні 2016 року не було перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 87 115,77 грн.
Зокрема, у акті перевірки було вказано, що Товариство згідно відомості № 518 від 16.09.2016 на виплату грошей виплатило заробітну плату (аванс) найманим працівникам за першу половину вересня 2016 року у розмір 168950,00 грн., при цьому, сплатило податок на доходи фізичних осіб у розмірі 1060,46 грн., а згідно відомості № 524 від 22.09.2016 на виплату грошей - виплатило заробітну плату (аванс) найманим працівникам за першу половину вересня 2016 року у розмірі 274400,00 грн. та сплатило податок на доходи фізичних осіб у розмірі 2700,64 грн. Водночас, Товариством під час виплати заробітної плати найманим працівникам за першу половину місяця (авансу) у вересні 2016 року не було утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 87115,77 грн., в тому числі: 16.09.2016 - 35252,64 грн. (36313,10 грн. - 1060,46 грн.) та 22.09.2016 - 51863,13 грн. (54563,77 грн. - 2700,64 грн.).
Вказані обставини позивачем не заперечувалися.
На підставі висновків акта перевірки Управління прийняло податкове повідомлення-рішення від 24.02.2017 № 0000881301, яким згідно з підпунктом 54.3.5 пункту 54.3 статті 54, пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України збільшило Товариству суму грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб на 34744,73 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону України «Про оплату праці» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.