ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2022 року
м. Київ
справа № 804/5064/17
адміністративне провадження № К/9901/45269/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 804/5064/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургтранс» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АктаБанк» Куліша Віктора Миколайовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Компанія «Авалей інвестментс лімітед», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ост-Вест Логістік Україна», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , про визнання протиправними дій,
провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_10
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22.11.2021, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Баранник Н.П., суддів Малиш Н.І., Щербака А.А.,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 08.08.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Металургтранс» звернулось до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнення до позовних вимог, просило визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АктаБанк» Куліша В.М. щодо визнання нікчемними договорів та направлення повідомлень про нікчемність правочинів із вимогами про необхідність повного та належного виконання умов Кредитного договору від 21.05.2013 № 01-1379/Н, укладеного між Публічним акціонерним товариством «АктаБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Металургтранс», а саме щодо правочинів (договорів): від 21.05.2013 № 01-1379/Н; від 01.08.2014 № 01-1379/Н/15; від 01.08.2014 № 01-1379/Н/16; від 25.07.2014 № 01-1379/Т/5; від 25.07.2014 № 01-1379/176; від 25.07.2014 № 01-1379/Т/14; від 25.07.2014 № 01-1379/Т/8; від 25.07.2014 № 01-1379/Т/9; від 25.07.2014 № 01-1379/Т/13; від 25.07.2014 № 01-1379/Т/14; від 25.07.2014 № 01-1379/Т/11; від 25.07.2014 № 01-1379/Т/12; від 01.08.2014 № 01-1379/Т/20; від 01.08.2014 № 01-1379/Т/22; від 01.08.2014 № 01-1379/Т/21; від 31.07.2014 № 01-1379/Т/15; від 31.07.2014 № 01-1379/Т/16; від 31.07.2014 № 01-1379/Т/22; від 25.07.2014 № 01-1379/Т/10, а також визнати протиправним та скасувати наказ «Щодо заходів, пов`язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів» від 20.07.2017 № 44, прийнятий Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АктаБанк» Кулішом В.М.
2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 05.09.2017 позов задовольнив.
ОСОБА_10 , не погодившись із цим судовим рішенням, звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.10.2021 визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу залишено без руху з метою надання строку для подання заяви про поновлення строку із зазначенням інших підстав для його поновлення.
3. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.11.2021 відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_10 на рішення суду першої інстанції.
4. 08.12.2021 ОСОБА_10 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на наявність передбачених абзацом 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставин, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу до цього суду для продовження розгляду.
5. Верховний Суд ухвалою від 23.12.2021 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Дніпропетровський окружний адміністративний суд задовольнив наведені вище позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургтранс».
ОСОБА_10 , вважаючи, що постановою суду першої інстанції вирішено питання про її права, свободи, інтереси та обов`язки, подала апеляційну скаргу на це судове рішення.
В обґрунтування заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, вона зазначила, що у зв`язку з наявністю у неї статусу кредитора банку, упродовж здійснення його ліквідаційної процедури, очікувала на виплату їй гарантованої державою суми втраченого банківського вкладу. 20.07.2021 після проведення переговорів між нею та представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Недержавна виконавча служба», представники цього товариства відмовились від укладення договору відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу. Підставою для відмови стало те, що згідно з висновком від 15.07.2021: «проведений аналіз ставить під сумнів доцільність здійснення викупу прав вимоги за договором банківського вкладу від 07.08.2014 № В20-207617/Т, оскільки оцінюючи відсутність активів у банку, що можуть бути реалізовані з метою отримання коштів та здійснення виплат кредиторам банку, враховуючи наявність низки судових рішень, якими визнавалися протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АктаБанк» щодо визнання нікчемними договорів та визнання протиправним та скасування наказу щодо заходів, пов`язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів, викуп прав вимоги за даним договором банківського вкладу є неперспективним, а можливість повернення наданих цим банком коштів, у якості депозиту низька».
ОСОБА_10 стверджує, що саме з цього моменту їй стало відомо про наявність постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 у справі № 804/5064/17, з якою вона 20.07.2021 ознайомилася у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
7. Відмовляючи у поновленні строку апеляційного оскарження та у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив із того, що у встановлений судом апеляційної інстанції строк недоліки апеляційної скарги не були усунуті, зокрема, не наведено обґрунтованих підстав для поновлення процесуального строку на звернення до суду.
При цьому цей суд послався на те, що постанова суду, яку просить переглянути скаржник, набрала законної сили 01.06.2018, тобто більше ніж за 3 роки 1 місяць до подання апеляційної скарги на неї; оскаржена постанова оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 31.01.2018; скаржник в апеляційній скарзі не посилається на незаконність постанови суду щодо суті позовних вимог, а лише заявляє про розгляд справи не в тому судочинстві та ставить питання про закриття у зв`язку з цим провадження у справі, що не є тією причиною, яка може виправдати втручання у принцип res judicata.