ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2022 року
м. Київ
справа № 540/1730/19
адміністративне провадження № К/9901/1751/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року (колегія суддів: Косцова І.П., Осіпов Ю.В., Скрипченко В.О.) у справі № 540/1730/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій, рішення та бездіяльності суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії, оформлене листом від 18.02.2019; зобов`язати відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком з 24.10.2017 (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19.09.2019, з врахуванням ухвали про виправлення описки від 06.11.2019, позов частково задоволено.
Визнано протиправною відмову у призначенні позивачу пенсії за віком з підстав, викладених у відмові від 18.02.2019.
Визнано протиправною бездіяльність щодо непризначення пенсії за віком з підстав, викладених у відмові від 18.02.2019.
Зобов`язано відповідача провести нарахування та виплату пенсії за віком з 24.10.2017р. у розмірі відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із урахуванням наданих представником позивача документів та з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
В іншій частині позовних вимог суд відмовив.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019 рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 скасовано в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Херсонській області провести нарахування пенсії з 24.10.2017, у розмірі відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із урахуванням наданих документів та з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
У вказаній частині ухвалено постанову, якою відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Херсонській області призначити та виплачувати пенсію за віком з 24.10.2017 (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.
В іншій частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року залишено без змін.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що постанова суду апеляційної інстанції не є ефективним способом захисту порушеного права позивача, оскільки не містить зобов`язання призначити пенсію. Посилається, що станом на дату первинного звернення до суду позивач мав 15 років страхового стажу, що було достатнім для призначення пенсії. Посилається на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018 у справі за №821/1091/18, яка є преюдиційною та підтверджує право позивача на призначення пенсії.
Ухвалою Верховного Суду від 03.03.2020 відкрито касаційне провадження з метою забезпечення єдності правозастосовчої практики.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, який постійно проживає на території держави Ізраїль (паспорт для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 ).
28.04.2004 позивач виїхав до Ізраїлю та прийнятий на консульський облік в Посольстві України в державі Ізраїль 09.12.2004.
10.10.2017 представник позивача направив до Пенсійного фонду України заяву встановленої форми про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком.
Листом Пенсійного фонду України від 17.12.2017 №18587/В-11 заяву перенаправлено до Генічеського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області (в подальшому реорганізованого в Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області) для її вирішення по суті.
Разом з цим, 24.12.2017 представник позивача звернувся із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 безпосередньо до Генічеського УПФУ.
До заяви про призначення пенсії позивачу додані наступні документи: оригінал заяви про призначення пенсії за віком від 10.10.2017 (з проставленим апостилем та декларацією ОСОБА_1 ), копія закордонного паспорта, копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків, копія трудової книжки, копія довіреності представника ОСОБА_1 .
Рішенням Генічеського ОУПФУ за №32 від 30.10.2017, яке надіслано листом Генічеського ОУПФУ від 11.12.2017 №3314/03, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком з посиланням на те, що позивач не є громадянином України, що підтверджується відсутністю паспорта громадянина України та реєстрації на території України.
Позивач оскаржив відмову у судовому порядку.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018 у справі за №821/1091/18, що набрала законної сили, суд визнав протиправним та скасував рішення ГУ ПФУ в Херсонській області від 30.10.2017 №32 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком та зобов`язав повторно розглянути подану позивачем заяву із урахуванням висновків суду.
20.12.2018 представник позивача звернувся до пенсійного органу з листом № 3785, в якому просив добровільно виконати судове рішення.
Проте листом від 18.02.2019 №606/02-04, Генічеське УПФУ відмовило представнику позивача у задоволенні його звернення, посилаючись на відсутність особистої декларації заявника, документу уповноваженого органу Російської Федерації, про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної республіки Крим та м. Севастополя, даних про місце проживання (реєстрації) позивача на території України, а також ненадання оригіналів документів, що підтверджують стаж, вік та заробітну плату особи.
Не погодившись із рішенням пенсійного органу про відмову в призначенні пенсії, викладену у листі від 18.02.2019, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на призначення пенсії та ним дотримано порядок звернення за її призначенням.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання призначити пенсію, апеляційний суд виходив з того, що предмет спору у цій справі не стосується порядку обрахунку страхового стажу позивача, також вказане питання не досліджувалось П`ятим апеляційним адміністративним судом у справі за №821/1091/18, а тому вимога позивача про призначення та виплату пенсії без встановлення страхового стажу особи є передчасною, а отже в її задоволенні слід відмовити.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.