У Х В А Л А
06 липня 2022 року
м. Київ
Справа № 757/3572/17-ц
Провадження № 14-37цс22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Штелик С. П.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Ткачука О. С.,
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Фінансова Ініціатива" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Фінансова Ініціатива" Караченцева Артема Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про захист прав споживачів
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 березня 2021 року у складі судді Матійчук Г. О. та постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Ігнатченко Н. В., Голуб С. А., Таргоній Д. О.,
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Фінансова Ініціатива" (далі - ПАТ "КБ "Фінансова Ініціатива") в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Фінансова Ініціатива" Караченцева А. Ю. про захист прав споживача.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що він у 2014 році уклав з ПАТ "КБ "Фінансова Ініціатива" чотири договори банківського вкладу на загальну суму 58 600 доларів США та 1 606 500 грн. Після закінчення дії вказаних договорів, позивач звернувся до банку із заявами про повернення сум вкладів та нарахованих процентів, втім банк кошти не повернув.
23 червня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення № 121 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" та делегування повноважень тимчасового адміністратора", яким розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. 07 серпня 2015 року Фондом було виплачено позивачу 200 000 грн в рахунок відшкодування, передбаченого Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
ОСОБА_1 вважав, що в період із дня закінчення кожного із депозитних договорів до дня запровадження в банку тимчасової адміністрації з відповідача підлягають стягненню матеріальні збитки, а саме: пеня, передбачена приписами частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", 3 % річних та інфляційні втрати передбачені статтею 625 ЦК України.
Крім того, діями відповідача щодо невиконання умов договорів банківських вкладів та відмовою вчасно виплатити кошти з депозитних рахунків йому було завдано моральну шкоду.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1, остаточно сформулювавши позовні вимоги, просив суд:
- визнати та стягнути з ПАТ "КБ "Фінансова Ініціатива" 12 889 789,57 грн штрафних санкцій, нарахованих з дати спливу строку дії кожного договору банківського вкладу до 24 червня 2015 року;
- стягнути з ПАТ "КБ "Фінансова Ініціатива" 30 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди;
- зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Фінансова Ініціатива" включити завдані збитки (шкоду) в зазначених сумах у реєстр акцептованих вимог кредиторів для виплати в четверту чергу з коштів, одержаних при ліквідації та продажу майна (активів) банку.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 27 січня 2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 09 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду
від 08 вересня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позовні вимоги про стягнення збитків (штрафних санкцій) та включення їх розміру до акцептованих вимог є безпідставними, оскільки порядок заявлення кредитором вимог до банку, в якому введено тимчасову адміністрацію та/або розпочато процедуру ліквідації, регулюється спеціальним Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у спірних правовідносинах. Крім того, включення суми збитків (штрафних санкцій) та/або моральної шкоди заявлених позивачем до четвертої черги вимог кредиторів не передбачено законом, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
29 вересня 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року, просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 826/7532/16, від 20 березня 2019 року у цивільній справі № 761/26293/16-ц, від 10 грудня 2019 року у справі № 925/698/16, від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц, від 23 травня 2018 року № 811/568/16, у постанові Верховного Суду України від 17 червня 2016 року у справі № 826/11415/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, вказує на порушення норм процесуального права, що виявилось у не дослідженні зібраних у справі доказів, відхиленні клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також встановленні обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Стверджує, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою те, що вимоги Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо заборони нарахування неустойки за зобов`язаннями банку перед вкладниками та кредиторами стосуються періоду, під час якого було запроваджено тимчасову адміністрацію, тоді як у цій справі позовні вимоги стосуються періоду до запровадження тимчасової адміністрації, тобто до 24 червня 2015 року.
Відмова банку виконати розпорядження клієнта з видачі належних йому за договором банківського вкладу коштів свідчить про невиконання банком своїх зобов`язань та має наслідком настання відповідальності, передбаченої нормами чинного законодавства, у вигляді сплати пені та інших штрафних санкцій.
Вказує, що згідно з поясненнями Фонду його вимоги включено до четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів на суму 36 482,79 грн, проте вважає вказану суму не остаточною та такою, що підлягає збільшенню на розмір завданих матеріальних збитків та моральної шкоди, визначених за результатами розгляду цієї справи.
Включення суми завданих збитків та штрафних санкцій за порушення банком грошового зобов`язання перед вкладником до реєстру акцептованих вимог кредиторів відповідає нормам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та нормам Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21 серпня 2017 року № 3711 (далі - Положення № 3711).
Також вказує, що суди не розглянули його заяву щодо вирішення питання розподілу судових витрат, які мають бути стягнуті з відповідача.
У відзивах на касаційну скаргу, поданих до Верховного Суду, відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Наголошують на тому, що рішення щодо запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації ПАТ "КБ "Фінансова Ініціатива" є чинним, а нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань перед кредиторами під час тимчасової адміністрації не здійснюється.
Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із районного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
24 травня 2022 року ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду постановлено ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину четверту статті 403 ЦПК України, оскільки колегія суддів вважає за необхідне відступити (шляхом конкретизації) від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду.
Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів керувалася такими міркуваннями.
Суди встановили, що між ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "Фінансова Ініціатива" були укладені строкові договори банківського вкладу:
- № 74-в-17/284938 від 17 лютого 2014 року, сума вкладу - 56 500 доларів США з правом поповнення, процентна ставка - 12,25% річних, строк розміщення - 370 днів, тобто до 22 лютого 2015 року, виплата відсотків - щомісяця. Протягом дії договору вклад поповнювався і станом на дату закінчення становив 58 600 доларів США;
- № 74-в-17/350339 від 01 жовтня 2014 року, сума вкладу - 510 000 грн з правом поповнення, процентна ставка - 25,2% річних, строк розміщення - 120 днів, тобто до 29 січня 2015 року, виплата відсотків - щомісяця;
- № 74-в-17/350328 від 01 жовтня 2014 року, сума вкладу - 544 000 грн з правом поповнення, процентна ставка - 25% річних, строк розміщення -
100 днів, тобто до 09 січня 2015 року, виплата відсотків - щомісяця;
- № 74-в-17/350302 від 01 жовтня 2014 року, сума вкладу - 552 500 грн з правом поповнення, процентна ставка - 25% річних, строк розміщення -
100 днів, тобто до 09 січня 2015 року, виплата відсотків - щомісяця.
Після закінчення строку дії договорів банківського вкладу, у січні-лютому 2015 року, ОСОБА_1 звертався до відповідача із заявами про повернення вкладів та нарахованих процентів.
У подальшому ОСОБА_1 звертався до відповідача із письмовими вимогами щодо повернення вкладів та нарахованих процентів, а також до Національного банку України, проте вклади залишилися неповернутими.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 23 червня 2015 року № 408 "Про віднесення ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23 червня 2015 року № 121 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива", згідно з яким з 24 червня 2015 року у ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" запроваджено тимчасову адміністрацію до 23 жовтня 2015 року та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" до 23 жовтня 2015 року включно.
07 серпня 2015 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб здійснено виплату ОСОБА_1 суми гарантованого відшкодування у розмірі
200 000 грн.
21 травня 2019 року відповідно до рішення Правління Національного банку України № 352-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію
ПАТ "КБ "Фінансова Ініціатива", виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22 травня 2019 року № 1268 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Фінансова Ініціатива" та делегування повноважень ліквідатора банку", яким розпочату ліквідаційну процедуру ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива".
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про захист прав споживача та стягнення грошових коштів, а саме: пені, передбаченої частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", а також 3 % річних та інфляційних втрат, передбачених статтею 625 ЦК України, нарахованих за період з дня спливу строку дії договорів банківського вкладу до дня запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива".
Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті, виходили з того, що запровадження тимчасової адміністрації у банку унеможливлює стягнення коштів з банку в інший спосіб, аніж це передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI). При цьому суди посилались на обмеження, передбачені частиною п`ятою статті 36 Закону № 4452-VI.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25 січня 2022 року у справі № 761/16124/15-ц дійшла подібних висновків, вказавши, що якщо на момент ухвалення судом першої інстанції рішення в банку вже було введено тимчасову адміністрацію, це унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом № 4452-VI.