УХВАЛА
06 липня 2022 року
м. Київ
Справа № 990/65/22
Провадження № 11-61заі22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду від участі в розгляді справи № 990/65/22 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання протиправним Указу та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИЛА:
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Верховної Ради України, у якому просила (орфографія оригіналу збережена):
- у рамках парламентського контролю зобов`язати Верховну Раду України створити парламентську слідчу комісію щодо перевірки підписання кумом президента Російської Федерації Указу № 1417/2004 і подання Президенту висновків про припинення юридичної особи Житомирського окружного адміністративного суду, а чиновників-суддів перевести ближче до людей у районні суди згідно з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) № 2747-IV від 06 липня 2005 року;
- зобов`язати Верховну Раду України усунути бездіяльність і вжити дії щодо усунення антиконституційних дій кума президента Російської Федерації і Житомирського окружного адміністративного суду проти України щодо підміни рішень Європейського суду з прав людини та примусу українців застосовувати комуністичні символи - російськомовні акти "імперії зла";
- визнати протиправним Указ № 1417/2004 від 16 листопада 2004 року за підписом ОСОБА_2 .
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 травня 2022 року у справі № 990/65/22 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, викладених у її мотивувальній частині.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 червня 2022 року позовну заяву повернуто позивачці.
Не погодившись із цією ухвалою, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою до Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині, шляхом надання доповнень до апеляційної скарги або викладення її у новій редакції із зазначенням, яка саме ухвала суду першої інстанції нею оскаржується або ж надання її копії; у чому саме, на думку скаржниці, полягають порушення норм процесуального права судом першої інстанції та яким чином вони вплинули на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, а також чому ці порушення можуть бути підставою для скасування судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції; дати отримання копії рішення суду першої інстанції, яке оскаржується; переліку матеріалів, що додаються.
04 липня 2022 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду.
На обґрунтування заяви скаржниця посилається на те, що судді "мають великий досвід повного саботажу вимог Стамбульської конвенції, "Конвенції про захист прав людини", Конвенцій ООН" (орфографія оригіналу збережена).
На думку ОСОБА_1, участь цих суддів у розгляді справи суперечить вимогам КАС України та Бангалорським принципам поведінки судді від 19 травня 2006 року (схваленим Резолюцією ООН № 2006/23 від 27 липня 2006 року).
Крім того, ОСОБА_1 вказує, що суддями позбавлено її права на правосуддя у справі № 9901/517/21.
Також заявниця зазначила, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі "Ювченко та інші проти України" анульовано незаконні висновки Верховного Суду у справі № 800/296/17.
Перевіривши доводи, наведені ОСОБА_1 на обґрунтування заяви про відвід суддів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 124 Конституції України передбачає, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Частинами першою, п`ятою та шостою статті 125 Конституції України встановлено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. З метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Відповідно до частини першої статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із частиною сьомою статті 40 КАС України питання про відвід судді Великої Палати не підлягає передачі на розгляд іншому судді та розглядається Великою Палатою.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.