П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2022 року
м. Київ
справа № 682/251/21
провадження № 51 - 4746 км 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів: Макаровець А.М., Маринича В.К.,
за участю:
секретаря судового засідання Крота І.М.,
прокурора Матолич М.Р.,
захисника Жилюка О.В. (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого на вирок Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 квітня 2021 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 08 липня 2021 року стосовно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та мешканця
АДРЕСА_1 ),
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 квітня 2021 року, залишеним без змін ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 08 липня 2021 року, ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
Так, 03 грудня 2020 року приблизно о 03:00 ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за місцем свого проживання в одній з кімнат житлового будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті ревнощів та неприязних відносин під час конфлікту, маючи умисел на заподіяння смерті, наніс молотком не менше дванадцяти ударів в голову, обличчя, по тулубу та ногах своїй співмешканці ОСОБА_2 , спричинивши їй тілесних ушкоджень.
Намагаючись уникнути подальшого побиття та зберегти життя, потерпіла ОСОБА_2 вихопила з рук ОСОБА_1 господарський молоток, а останній, продовжуючи свої злочинні дії, кулаками рук та дерев`яною палицею наніс не менше десяти ударів в обличчя, голову, по тулубу та руках ОСОБА_2 .
Потерпіла ОСОБА_2 , рятуючи своє життя, вибігла з житлової кімнати в комору, а коли ОСОБА_1 , застосовуючи фізичну силу, виштовхав її, боса вибігла з будинку. Наздогнавши ОСОБА_2 на території недіючої Кутківської загальноосвітньої школи на вул. І.Михасика, 52 у с. Кутки Славутського району Хмельницької області, з метою заподіяння смерті потерпілій ОСОБА_1 штовхнув її. ОСОБА_2 впала на землю, а ОСОБА_1 наніс їй близько десяти ударів руками та ногами у взутті в ділянку живота, грудної клітини, голови та по інших частинах тіла, спричинивши їй тяжких ушкоджень різного ступеню тяжкості, в тому числі й тупу закриту травму живота з двома синцями на боковій поверхні живота справа, розривом правої долі печінки та внутрішньочеревною кровотечею, від чого потерпіла померла на місці події.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
За змістом касаційної скарги з доповненнями до неї засуджений ОСОБА_1 , не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок суворості, просить їх змінити, перекваліфікувавши його дії з ч. 1 ст. 115 на ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити за цим Законом покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Свої вимоги засуджений мотивує тим, що:
- його дії кваліфіковано неправильно, він не мав умислу на вбивство співмешканки ОСОБА_2 , не наносив їй удари молотком;
- висновки суду про його винуватість в інкримінованому злочині ґрунтуються на припущеннях та суперечливих показаннях потерпілої і свідків, які його обмовили, та яким не була надана належна оцінка;
- на досудовому розслідуванні він надавав визнавальні показання, погодившись на умовляння слідчого;
- слідчий не долучив до матеріалів провадження характеризуючих матеріалів;
- його показання викладені у вироку неповністю та в матеріалах провадження відсутній відеозапис першого судового засідання в суді першої інстанції, під час якого він надавав ці показання;
- достеменно не встановлено факт його перебування у стані алкогольного сп`яніння;
- висновок експерта № 26 (додатковий) складений з порушенням вимог КПК України;
- суд апеляційної інстанції не своєчасно направив йому копії висновків експертів.
Позиції учасників судового провадження
Захисник і засуджений підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги засудженого та просив залишити без зміни постановлені стосовно ОСОБА_1 судові рішення.
Мотиви Суду
Положенням ч. 1 ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України неповнота досудового розслідування та судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, перегляду в касаційному порядку не підлягають, а отже, при касаційному розгляді кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судом.
Зокрема, викладені в касаційній скарзі доводи ОСОБА_1 про те, що він не наносив ОСОБА_2 ударів молотком, а також щодо неналежної оцінки його показань та показань потерпілої і свідків стосуються фактичних обставин справи, переоцінки доказів і неповноти судового розгляду, що не є предметом касаційного перегляду в розумінні ст. 438 КПК України.
Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
За змістом ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.
Згідно зі ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.Вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Щодо викладених у касаційній скарзі доводів засудженого ОСОБА_1 про неправильну кваліфікацію його дій та допущення судами першої та апеляційної інстанцій істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, то Суд уважає їх такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах кримінального і кримінального процесуального законів з огляду на таке.
Так, умисне вбивство (ст. 115 КК України) з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеними діяннями та наслідками, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямими умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особі, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.
За змістом ст. 24 КК України наявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання.
Питання про умисел вирішується, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Про намір на позбавлення життя свідчить умисне спричинення ушкоджень в життєво важливі органи потерпілого, в результаті чого настає його смерть.
Спосіб відображає насамперед причинний зв`язок між діяннями і наслідками. Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб і засоби вчинення злочинів обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів і наслідків своїх діянь, що проявляє свою конкретизацію в способі вчинених діянь.
За нормативним визначенням умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК України) з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на здоров`я іншої людини, наслідками у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та причинним зв`язком між указаним діянням та наслідками, а із суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти тяжкої шкоди здоров`ю потерпілого, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання (ст. 24 КК України).
Кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 121 КК України настає за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Отже, розмежування умисного протиправного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень іншій людині, що спричинило її смерть (ч. 2 ст. 121 КК України), і умисного вбивства (ч. 1 ст. 115 КК України) здійснюється як за об`єктивною, так і суб`єктивною сторонами цих злочинів.
З приводу зазначеного Верховний Суд неодноразово висловлював свою позицію, зокрема у справах № 635/1396/20, № 236/1932/20, № 381/1869/18.
Як убачається з матеріалів справи, вказаних вимог закону при розгляді кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 дотримано в повному обсязі.
З установлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого мешкання, на ґрунті ревнощів наніс ребром молотка не менше дванадцяти ударів в голову, по обличчю, тулубу, ногах співмешканці ОСОБА_2 та після того, як вона втекла з будинку, наздогнав її та наніс їй близько десяти ударів руками та ногами у взутті в ділянку живота, грудної клітини, голови та по інших частинах тіла, від яких вона померла на місці події.
Свої висновки про те, що ОСОБА_1 вчинив умисне вбивство, суд першої інстанції зробив, урахувавши показання потерпілої ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , дані, що містяться у протоколах огляду місця події, проведення слідчого експерименту, висновках експертів.
Так, потерпіла ОСОБА_3 показала про те, що її рідна сестра ОСОБА_2 співмешкала з ОСОБА_1 протягом шести років, мала з ним дитину. Протягом всього часу спільного проживання вони сварилися, разом зловживали алкогольними напоями, ОСОБА_1 неодноразово бив ОСОБА_2 , від чого вона ходила з синцями, а іноді втікала у батьківську хату в с. Берездів Славутського району. 03 грудня 2020 року близько 04:00 год вона разом з матір`ю обвинуваченого - ОСОБА_4 прийшла на місце події на території недіючої школи в с. Кутки Славутського району та побачила, що ОСОБА_2 лежала накрита ковдрою; голова була розсічена, спина синя, на руках і на ногах синці, ознак життя не було.