Постанова
Іменем України
11 липня 2022 року
м. Київ
справа № 707/818/20
провадження № 61-14266св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 27 квітня 2021 року, постановлене у складі судді Миколаєнко Т. А., та постанову Черкаського апеляційного суду від 22 липня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Бондаренка С. І., Вініченка Б. Б., Новікова О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Мінагрополітики), Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Мінекономіки) про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі.
Позов обґрунтувала тим, що вона працювала у відділі мобілізаційної роботи та цивільної оборони оперативно-режимного управління Мінагрополітики на посаді відповідального чергового з 21 березня 2018 року.
20 грудня 2019 року їй було вручено попередження про можливе вивільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у зв`язку з реорганізацією Міністерства аграрної політики та продовольства України шляхом приєднання до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2019 року № 829 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади».
31 березня 2020 року її було звільнено з роботи у зв`язку із реорганізацією Мінагрополітики відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Вважає, що звільнення є незаконним, оскільки згідно постанови Мінагрополітики піддалося реорганізації шляхом приєднання до Мінекономіки. За змістом частини четвертої статті 36 КЗпП України у разі, зокрема, приєднання дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.
Скорочення чисельності в даному випадку не відбулося, оскільки аналіз регуляторних актів Кабінету Міністрів України вказує на те, що внаслідок реорганізації Мінагрополітики кількість працівників останнього була анульована, в той час як чисельність працівників Мінекономіки зросла та збільшилась на 65 осіб. Окрім того й скорочення штату не було, оскільки не було перепрофілювання.
Зазначала, що порушення порядку звільнення також полягало в тому, що
в період з 20 грудня 2019 року по 30 березня 2020 року у відділі мобілізаційної підготовки та цивільного захисту Мінекономіки було відкрито дві вакантні посади. Вважала, що було порушено норми статті 42 КЗпП України, щодо її переважного права залишитися на посаді.
Посилаючись на частину четверту статті 36 КЗпП, стверджувала, що питання щодо розірвання її трудового договору може розглядатися виключно керівництвом Мінекономіки, як правонаступником Мінагрополітики. Тому незаконним є наказ про її звільнення, виданий Мінагрополітики, оскільки наказу про скорочення чисельності або штату працівників Мінагрополітики, за її даними, не існує.
Вказує на порушення абзацу першого пункту 2.4 Глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, оскільки запис в наказі про звільнення та запис в трудовій книзі відрізняються.
Посилаючись на порушення її прав, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати незаконним наказ Голови комісії з Мінагрополітики від 30 березня 2020 року № 25-к «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити її на роботі у Відділі мобілізаційної підготовки та цивільного захисту Мінекономіки або зобов`язати відповідачів надати їй іншу роботу,
з урахуванням її освіти, кваліфікації та досвіду.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 27 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду
від 22 липня 2021 року, у позові ОСОБА_1 до Мінагрополітики, Мінекономіки про визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення на роботі - відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції,
з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що посада відповідального чергового, яку обіймала ОСОБА_1
у Мінагрополітики, не належить до посад державної служби, а належить до переліку посад працівників державних органів, які виконують функції
з обслуговування, оскільки нею не підтверджено, що вона мала допуск до державної таємниці та опрацьовувала документи з обмеженим доступом та не доведено факту набуття нею статусу державного службовця.
Суди вважали, що ОСОБА_1 не могла бути призначена на вакантні посади головного спеціаліста Відділу мобілізаційної підготовки та цивільного захисту Мінекономіки шляхом переведення з Мінагрополітики, оскільки для заміщення вказаних вакантних посад державної служби позивачці необхідно було взяти участь у конкурсі, проте документів для участі у конкурсі вона не подавала.
Функції Мінекономіки у сфері мобілізаційної підготовки, мобілізації та цивільного захисту значно відрізняються, а саме є більш розширеними від тих, що покладалися на Мінагрополітики.
Внаслідок проведеної реорганізації були наявні чотири штатні одиниці
в Мінекономіки, які не відносяться до посад державної служби, а саме посади старших інспекторів, що входять до складу Відділу мобілізаційної підготовки та цивільного захисту Мінекономіки. Однак, вказані вакансії не були вакантними, оскільки 17 грудня 2019 року на них було переведено працівників Мінекономіки з вислугою в державних органах виконавчої влади понад 30 років.
При цьому, посада відповідального чергового, яка не є посадою державної служби, у Відділі мобілізаційної підготовки та цивільного захисту Мінекономіки була відсутня.
Отже, на момент попередження ОСОБА_1 про наступне вивільнення,
а також на момент її звільнення, у Мінекономіки були відсутні вакантні посади, які, з урахуванням освіти, кваліфікації та досвіду роботи, могли бути запропоновані останній, а тому, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України, роботодавець вважається таким, що виконав обов`язок по працевлаштуванню позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
21 серпня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 27 квітня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 22 липня 2021 року (надійшла до суду
25 серпня 2021 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій необґрунтовано відхилили клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме суд відмовив у витребуванні: наказу про внесення змін в організацію Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України; положення про комісію з реорганізації Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України; наказ, яким уповноважено комісію з реорганізації Міністерства аграрної політики та продовольства України здійснювати функції по проведенню заходів зі звільнення працівників; штатний розпис Міністерства аграрної політики та продовольства України та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України станом на
30 березня 2020 року.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 25 серпня 2021 року справу призначено судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 02 вересня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху
з наданням строку для усунення її недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано справу із суду першої інстанції.
19 жовтня 2021 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
05 листопада 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив Мінекономіки на касаційну скаргу.
У відзиві на касаційну скаргу Мінекономіки зазначило, що касаційна скарга є необґрунтованою, а доводи заявника є формальними та не підтвердженими доказами, тому не підлягає задоволенню.
Просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом Мінагрополітики № 114-к від 21 березня 2018 року ОСОБА_1 призначено на посаду відповідального чергового Відділу мобілізаційної роботи та цивільної оборони оперативно-режимного управління
з 22 березня 2018 року, підстава: заява ОСОБА_1 від 20 березня
2018 року.
Наказом державного секретаря Мінагрополітики Андронова В. № 404-к
від 09 серпня 2019 року переведено ОСОБА_1 з 09 серпня 2019 року на рівнозначну посаду відповідального чергового Відділу мобілізаційної роботи та цивільного захисту, підстава: повідомлення щодо пропозиції посади ОСОБА_1 (згода від 06 серпня 2019 року), заява ОСОБА_1 від 06 серпня 2019 року.
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» № 829
від 02 вересня 2019 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та відповідно до пунктів 9 і 9-1 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України, серед іншого, постановив: реорганізувати Мінагрополітики шляхом приєднання до Мінекономіки.
20 грудня 2019 року директором Департаменту кадрового забезпечення та роботи з персоналом Дем`яненко О. , на виконання вимог статті 49-2 КЗпП України було письмово, під підпис, попереджено ОСОБА_1 про можливе наступне вивільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку з реорганізацією Мінагрополітики шляхом приєднання до Мінекономіки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2019 року № 829 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади».
Наказом Голови комісії з реорганізації Мінагрополітики Черних О. № 25-к від 30 березня 2020 року відповідального чергового Відділу мобілізаційної роботи та цивільного захисту ОСОБА_1 звільнено із займаної посади
з 31 березня 2020 року у зв`язку із реорганізацією Мінагрополітики відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України. Підстава: попередження про наступне вивільнення ОСОБА_1 від 20 грудня 2019 року.
З копії трудової книжки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 від 27 липня 1988 року вбачається, що 22 березня
2018 року ОСОБА_1 призначена на посаду відповідального чергового Відділу мобілізаційної роботи та цивільної оборони оперативно-режимного управління Мінагрополітики, наказ № 114-к від 21 березня 2018 року.
31 березня 2020 року ОСОБА_1 звільнена із займаної посади у зв`язку
з реорганізацією Мінагрополітики відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України, наказ № 25-к від 30 березня 2020 року.
Наказом виконувача обов`язків державного секретаря Мінекономіки
Черних О. № 254-к від 28 січня 2020 року, відповідно до статті 23 Закону України «Про державну службу» та пункту 11 Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 246, були оголошені конкурси на зайняття посад державної служби в апараті Мінекономіки.
Згідно з додатком до наказу Мінекономіки № 254-к від 28 січня 2020 року, визначено перелік посад, на зайняття яких оголошується конкурс, зокрема, у Відділі мобілізаційної підготовки та цивільного захисту конкурс було оголошено на 2 посади головного спеціаліста.
З Умов проведення конкурсу на посаду головного спеціаліста Відділу мобілізаційної підготовки та цивільного захисту Мінекономіки (2 посади) (категорія «В»), затверджених наказом Мінекономіки № 254-к від 28 січня 2020 року, вбачається, що до посадових обов`язків осіб, які займають дані посади, відносяться:
- участь у розробленні проекту мобілізаційного плану Мінекономіки, розроблення довготермінових та річних програм мобілізаційної підготовки Мінекономіки і вжиття заходів до забезпечення їх виконання;
- здійснення методологічного, методичного та інформаційного забезпечення мобілізаційної підготовки та мобілізації в Міністерстві, на підприємствах, що належать до сфери управління Мінекономіки, або залучаються ним до виконання мобілізаційних завдань (замовлень);
- здійснення заходів з мобілізаційної підготовки в Міністерстві та контроль їх здійснення підприємствами, що належать до сфери управління Мінекономіки, або залучаються ним до виконання мобілізаційних завдань (замовлень);
- здійснення заходів у підготовці до функціонування за призначенням пунктів управління Мінекономіки як елементів системи управління Міністерства;