Постанова
Іменем України
11 липня 2022 року
м. Київ
справа № 607/3143/21-ц
провадження № 61-20305св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача - адвокат Ракоца Ігор Вікторович,
відповідачі: державний реєстратор Іванісік Сергій Васильович, товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 липня 2021 року у складі судді Братасюка В. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду
від 02 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Дикун С. І., Парандюк Т. С., Шевчук Г. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
16 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до державного реєстратора Іванісіка С. В., товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (далі -
ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія») про визнання дій протиправними та скасування запису про державну реєстрацію.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 січня 2012 року стягнуто солідарно
з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором у сумі 191 869 грн 47 коп. (справа № 2-9446/11).
У квітні 2017 року вищезазначене судове рішення вона виконала у повному обсязі, проте у червні 2020 року їй стало відомо про те, що квартира
АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві приватної власності була переоформлена без її відома 09 жовтня 2019 року державним реєстратором Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісіком С. В. на користь TOB «Фінансова компанія «Довіра та гарантія». Також їй не було відомо, що вищевказана квартира була відчужена банком на прилюдних торгах 23 квітня 2018 року.
ОСОБА_1 вважала, що 09 жовтня 2019 року, здійснюючи реєстраційні дії, державний реєстратор Іванісік С. В. при переоформленні права власності квартири АДРЕСА_1 на TOB «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» порушив норми законодавства, а саме: неповідомлення власника нерухомого майна про його переоформлення на нового власника, так як з 24 лютого 2018 року по 20 грудня 2019 року вона перебувала за кордоном, тому не могла отримати повідомлення від
ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»; відсутність окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя; порушення вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» згідно з яким на спірну квартиру
не може бути звернуто стягнення.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати реєстраційні дії державного реєстратора Білобочанської сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісіка С. В. від 09 жовтня 2019 року, запис
№ 49196304, щодо оформлення права власності квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 за TOB «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» протиправними та скасувати державну реєстрацію спірної квартири.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернопільського районного суду Тернопільської області
від 09 липня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними реєстраційні дії державного реєстратора Білобочанської сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісік С. В. від 09 жовтня 2019 року, запис № 49196403, щодо реєстрації права власності на квартиру
АДРЕСА_1 за ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
Скасовано запис № 49196403 про державну реєстрацію права власності
ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на квартиру АДРЕСА_1 .
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права власності на квартиру та рішення про державну реєстрацію права власності
не можуть бути пред`явлені до державного реєстратора, якого позивач визначила відповідачем, тому державний реєстратор Іванісік С. В.
є неналежним відповідачем у справі. Приймаючи 09 жовтня 2019 року спірне рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на предмет іпотеки, з використанням
не передбаченого договором іпотеки від 20 жовтня 2006 року іпотечного застереження та відсутності окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, а також відсутності доказів повідомлення боржника про намір вчинення реєстраційної дії, реєстратор діяв протиправно і не на підставі вимог чинного законодавства. При цьому посилався на відповідну правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» задоволено частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 09 липня 2021 року змінено, виклавши мотивувальну частину рішення суду у редакції цієї постанови.
Резолютивну частину рішення викладено у наступній редакції: «Позов ОСОБА_1 до державного реєстратора Іванісіка С. В., ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про визнання дій протиправними, скасування рішення про державну реєстрацію задоволено частково.
Скасовано рішення державного реєстратора Іванісіка С. В. від 09 жовтня
2019 року, індексний номер 49196304, на підставі якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 33699727 про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою:
АДРЕСА_1 , за ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції, встановивши, що іпотекодержателем не надано належного підтвердження виконання вимог статті 35 Закону України «Про іпотеку» так і Порядку «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, щодо надіслання боржникові повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, що унеможливило встановлення державним реєстратором завершення 30-денного строку, сплив якого пов`язується з проведенням ним подальших дій зі звернення стягнення на предмет іпотеки, у тому числі й шляхом набуття права власності, зробив правильний висновок, що державна реєстрація права власності на предмет іпотеки проведена всупереч норм законодавства. Порушення вимог статті 35 Закону України «Про іпотеку» є самостійною та достатньою підставою для скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за іпотекодержателем. Проте, суд апеляційної інстанції не погодився із висновком суду першої інстанції, що між позивачкою та іпотекодержателем не було укладено окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя, оскільки положеннями Закону України «Про іпотеку» передбачено, що відповідне застереження в іпотечному договорі прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя і може бути правовою підставою для реєстрації іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, що відповідає правовим висновкам Верховного Суду. Крім того, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, тому змінив резолютивну частину рішення суду першої інстанції, посилаючись на відповідну правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»,посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Державний реєстратор Іванісік С. В. судові рішення не оскаржив, повноважень представника на захист його інтересів не надавав.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній малозначній справі та витребувано її матеріали з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
У січні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги те,
що позовні вимоги про визнання неправомірними дій державного реєстратора та визнання недійсним його рішення не відповідають ефективним способам захисту прав та інтересів позивача, оскільки судове рішення про задоволення таких вимог не є підставою для внесення запису про право власності позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому посилався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Також зазначено, що товариство надало усі необхідні документи для реєстрації права власності на предмет іпотеки, що помилково не було враховано судом як належний доказ на виконання вимог статті 35 Закону України «Про іпотеку». Вважають, що державний реєстратор дотримався всіх вимог, передбачених законодавством України у сфері державної реєстрації, чинним на момент проведення реєстрації права власності на спірне майно за ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія». У діях відповідачів також відсутні порушення вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Крім того, суд апеляційної інстанції не мав правових підстав змінювати резолютивну частину рішення суду першої інстанції та з власної ініціативи застосовувати спосіб захисту права позивача у вигляді скасування рішення державного реєстратора, так як обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2022 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 - адвокат Ракоца І. В., надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», у якому зазначено, що рішення суду першої та постанова суду апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими і підстави для їх скасування відсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
20 жовтня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого кредитор надав позичальникові на умовах забезпеченості, повернення та строковості, платності кошти у сумі
20 000 доларів США з кінцевим терміном повернення до 19 квітня 2014 року (том 1, а. с. 27-29).
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 20 жовтня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю банк «Фінанси
та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено та нотаріально посвідчений договір іпотеки, відповідно до умов якого вона передала в іпотеку квартиру
розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 67,4 кв. м, житловою - 40,7 кв. м (том 1, а. с. 30-31).
Через неналежне виконання позичальником ОСОБА_2 своїх зобов`язань за кредитним договором від 20 жовтня 2006 року, банк звернувся до суду про стягнення боргу у зв`язку з чим було ухвалено рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 січня
2012 року та видано виконавчий лист № 2-9446//2011 від 20 лютого 2012 року.
Постановою заступника начальника відділу Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 03 травня 2017 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-9446/2011, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» заборгованість за кредитним договором у сумі 191 869 грн 47 грн та судових витрат, закінчено. Борг сплачено повністю згідно квитанції № ПН 572984 від 27 квітня 2017 року. Виконавчий збір і витрати виконавчого провадження сплачені повністю згідно квитанції № 572984 від 27 квітня 2017 року (том 1, а. с. 7).
Відповідно до нотаріально посвідченого договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 23 квітня 2018 року, публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» відступило право вимоги TOB «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до боржників, зазначених у Додатку № 1 реєстрі договорів, прав вимоги за якими відступаються, та боржників за
такими договорами ОСОБА_2 (кредитний договір № 92Т/Н064.4) та ОСОБА_1 (іпотечний договір від 20 жовтня 2006 року) (том 1, а. с. 35-37).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15 вересня 2020 року № 224037677, 09 жовтня 2019 року державним реєстратором Іванісіком С. В. (Білобожницька сільська рада Чортківського району Тернопільської області) зареєстровано за
TOB «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» квартиру
АДРЕСА_1 (том 1, а. с. 38-39).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.