Постанова
Іменем України
28 червня 2022 року
м. Київ
справа № 202/1705/20
провадження № 61-1006св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет»,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 серпня 2021 року в складі судді Бєльченко Л. А. та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року в складі колегії суддів Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ТОВ «Вест Петрол Маркет» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову зазначала, що з 22 листопада 2019 року ОСОБА_1 працювала на посаді оператора заправної станції «АЗС №04-08 «Павлоград».
20 лютого 2020 року керівник АЗС проводив збори трудового колективу, де оголосив, що позивачку буде звільнено за махінації. Після зборів при особистій розмові керівник АЗС попередив позивачку, що на її місце приймають нову співробітницю.
21 лютого 2020 року ОСОБА_1 написала пояснювальну, в якій зазначила, що не погоджується із звільненням.
04 березня 2020 року засобами поштового зв`язку позивачка отримала трудову книжку та наказ про її звільнення за власним бажанням № 2584-К від 21 лютого 2020 року.
Посилаючись на те, що заяву про звільнення за власним бажанням вона не писала, позивачка просила скасувати наказ № 2584-К від 21 лютого 2020 року про звільнення, поновити її на роботі і стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 серпня 2021 року, з урахуванням ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 серпня 2021 року про виправлення описки, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Вест Петрол Маркет» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 29 519,10 грн з відрахуванням на користь держави обов`язкових податків і платежів; в іншій частині позовних вимог відмовлено; вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивачки щодо скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі є необґрунтованими, оскільки роботодавець, скасувавши 01 липня 2020 року наказ про звільнення від 21 лютого 2020 року, сам усунув порушення трудових прав ОСОБА_1 .
Встановивши, що роботодавець не виплатив позивачці середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 лютого 2020 року до 30 червня 2020 року, суд уважав наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за вказаний період.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 серпня 2021 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для поновлення позивачки на роботі, оскільки її поновлено на роботі на підставі наказу № 7815-К від 01 липня 2020 року. Суд апеляційної інстанції вважав, що районний суд правильного стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21 лютого 2020 року до 30 червня 2020 року.
Аргументи учасників справи
У січні 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування наказу про звільнення та поновлення позивачки на роботі, не звернули увагу, що відповідно до норм трудового законодавства у разі незаконного звільнення особа може бути поновлена на роботі тільки на підставі судового рішення. Вважає, що суди за встановлення обставини незаконного звільнення позивачки за наказом № 2584-К від 21 лютого 2020 року мають ухвалити рішення про скасування наказу про звільнення та поновлення працівника на роботі. Відмова в цій частині позовних вимог є порушенням конституційного права позивачки на працю.
ОСОБА_1 вважає, що підлягає поновленню на роботі на підставі судового рішення, яке суд першої інстанції ухвалив 18 серпня 2021 року, а обрахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу провести за період з 21 лютого 2020 року до 18 серпня 2021 року. Зазначає, що суди неправильно визначили період, за який підлягає стягненню середній заробіток.
19 травня 2022 року на адресу Верховного Суду засобами поштового зв`язку від ТОВ «Вест Петрол Маркет» надійшов відзив, у якому товариство просить касаційну скаргу позивачки залишити без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень. Вказує, що суди зробили правильний висновок про відсуніть підстав для поновлення на роботі, адже наказом № 7815-К від 01 липня 2020 року ОСОБА_1 поновлено на роботі з 22 лютого 2020 року.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
В ухвалі Верховного Суду від 09 лютого 2022 року вказано, що касаційна скарга містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що суди при вирішенні справи не застосували висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року в справі № 6-511цс16 та постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року в справі № 521/1892/18, від 26 серпня 2020 року в справі № 501/2316/15-ц, від 22 травня 2019 року в справі № 572/2429/15-ц.
Фактичні обставини
Суди встановили, що наказом ТОВ «Вест Петрол Маркет» № 15989-К ОСОБА_1 прийнята на посаду оператора заправних станцій в структурний підрозділ «Автозаправна станція №04-08 «Павлоград» з 22 листопада 2019 року.
Наказом ТОВ «Вест Петрол Маркет» №2 584-К від 21 лютого 2020 року ОСОБА_1 звільнено з роботи з 21 лютого 2020 року за власним бажанням (стаття 38 КЗпП України) через необхідність догляду за дитиною до досягнення нею 14 років.
Висновком судової почеркознавчої експертизі від 01 травня 2021 року № 122-21 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 у заяві на ім`я ТОВ «Вест Петрол Маркет» про звільнення від 21 лютого 2020 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису. Рукописний текст заяви ОСОБА_1 на ім`я ТОВ «Вест Петрол Маркет» про звільнення від 21 лютого 2020 року виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Наказом ТОВ «Вес