Постанова
Іменем України
06 липня 2022 року
м. Київ
справа № 203/3236/19
провадження № 61-13157св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2021 року в складі судді Казака С. Ю. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 червня 2021 року в складі колегії суддів Пищиди М.М., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.,
ВСТАНОВИВ :
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованостіза кредитним договором.
Позов мотивував тим, що 24 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №DNDZG40000007155, відповідно до умов якого банк надавпозичальнику кредит у розмірі297 697,50 грн зі строком повернення до 24 квітня 2026 року. Згідно заяви позичальника кредитний договір було переведено з валюти гривня в валюту долар США, на підставі чого укладено додаткову угоду. Розмір кредиту після проведення конвертації з урахуванням винагороди банку склав 63 089,47 дол. США. На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки. У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх обов`язків за договором станом на 25червня 2019 року утворилась заборгованість в сумі 434 682,96 дол. США, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 39 957,43 дол. США, заборгованості завідсотками в сумі 80 149,44 дол. США, заборгованості за комісією в сумі 17 672,75 дол. США, пені в сумі 296 903,34 дол. США.
У зв`язку з викладеним банк просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за тілом кредиту в сумі 39 957,43 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на день проведення розрахунку становило 1 046 485,09 грн.
У квітні 2020 року АТ КБ "ПриватБанк"подало до суду уточнену позовну заяву, яка за своїм змістом є заявою про зміну предмета позову, в якій пред`явило позовні вимоги виключно до ОСОБА_1 як до правонаступника основного позичальника ОСОБА_2 . Разом із уточненою позовною заявою банк подав клопотання про залучення ОСОБА_1 до участі в справі як правонаступника ОСОБА_2 . Позовних вимог до поручителя ОСОБА_3 позовна заява банку після зміни предмета позову не містила.
В обґрунтування уточненої позовної заяви банк послався на те, що позичальниця за кредитним договором ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Єдиним правонаступником позичальниці, який прийняв спадщину, є ОСОБА_1 .
На підставі положень статей 1281, 1282 ЦК України банк просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту в розмірі39 957,43 дол. США.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 червня 2021 року, в задоволенні позову АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що банк пропустив установлений в статті 1281 ЦК України преклюзивний строк на звернення з вимогою до спадкоємця боржника.
Аргументи учасників справи
05 серпня 2021 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення та просило їх скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що банк не пропустив строк на звернення з вимогою до спадкоємця боржника, оскільки документ, який підтверджує факт смерті ОСОБА_2, зареєстрований у системі документообігу банку в лютому 2020 року. Вказує, що на момент смерті ОСОБА_2 банк був власником майна, переданого в іпотеку з метою забезпечення виконання позичальником своїх обов`язків, а тому його права як кредитора були захищеними; майнові вимоги до боржника - відсутніми. Лише після скасування рішенням Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 20 листопада 2018 року, яке набрало законної сили 28 травня 2019 року, державної реєстрації права власності на іпотечне майно за банком, права кредитора вважаються порушеними, а тому з вимогою до спадкоємця боржника банк міг звернутися до 28 листопада 2019 року. Зазначає, що суди не звернули увагу, що позов у цій справі банком подано у вересні 2019 року. Посилається також на те, що оскільки смерть позичальника не припиняє основне зобов`язання, то позовні вимоги, пред`явлені банком до поручителя, теж підлягають задоволенню.
У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на те, що суди зробили правильний висновок про пропуск кредитором преклюзивного строку на пред`явлення вимоги до спадкоємця боржника.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження в справі.
Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 01 листопада 2021 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, з посиланням на те, що суд при вирішенні справи не застосував висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року в справі № 645/3265/13-ц, від 26 вересня 2018 року в справі № 136/1822/14-ц, від 10 червня 2020 року в справі № 646/6493/16-ц.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 24 квітня 2008 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №DNDZG40000007155, відповідно до умов якого банк надавпозичальнику кредит у розмірі297 697,50 грн зі строком повернення до 24 квітня 2026 року.