Постанова
Іменем України
20 червня 2022 року
м. Київ
справа № 168/626/19
провадження № 61-12543св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - в. о. керівника Ковельської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області, Управління з питань цивільного захисту Волинської облдержадміністрації,
відповідачі: ОСОБА_1, Старовижівська селищна рада Старовижівського району Волинської області,
третя особа - Старовижівське виробниче управління житлово-комунального господарства,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника керівника Волинської обласної прокуратури на рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 22 січня 2021 року в складі судді Назарука О. В. та постанову Волинського апеляційного суду від 16 червня 2021 року в складі колегії суддів Бовчалюк З. А., Здрилюк О. І., Карпук А. К.,
ВСТАНОВИВ :
Історія справи
У серпні 2019 року року в. о. керівника Ковельської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області, Управління з питань цивільного захисту Волинської облдержадміністрації звернувся з позовом до ОСОБА_1, Старовижівської селищної ради Старовижівського району Волинської області про визнання частково недійсним рішення Старовижівської селищної ради, результатів аукціону, договору купівлі-продажу та повернення приміщення.
Позов мотивував тим, що рішенням Старовижівської селищної ради від 22 жовтня 2015 року №36/112 надано дозвіл на відчуження готелю " ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_2 та затверджено звіт про оцінку готелю, внаслідок чого 01 березня 2016 року ТОВ "Волинський аукціонний центр" проведено аукціон, за результатами якого 03 березня 2016 року укладено договір купівлі-продажу між ОСОБА_1 та Старовижівською селищною радою, щодо придбання приміщення готелю. Прокурор зазначив, що у підвальному приміщенні готелю розташована споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття № НОМЕР_1, а тому при відчуженні вказаного нерухомого майна було порушено вимоги Кодексу цивільного захисту України, який містить пряму заборону на відчуження споруд цивільного захисту у приватну власність.
З огляду на викладене прокурор просив суд ухвалити рішення, яким:
визнати недійсним рішення Старовижівської селищної ради №36/112 від 22 жовтня 2015 року в частині відчуження підвального приміщення колишнього готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1";
визнати недійсними результати аукціону від 01 березня 2016 року, який проведений ТОВ "Волинський аукціонний центр", в частині відчуження на користь ОСОБА_1 підвального приміщення колишнього готелю " ІНФОРМАЦІЯ_1";
визнати недійсним договір купівлі-продажу від 03 березня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та Старовижівською селищною радою, в частині відчуження вказаного підвального приміщення;
повернути у власність територіальної громади Старовижівської селищної ради підвальне нежитлове приміщення - споруду цивільного захисту (протирадіаційне укриття № НОМЕР_1), площею 88,9 м?, ринковою вартістю 225 273 грн, що знаходиться в приміщенні колишнього готелю " ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_2 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Старовижівського районного суду Волинської області від 22 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 16 червня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що прокурор не довів факт наявності в підвальному приміщенні колишнього готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1" споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття № НОМЕР_1), а тому відчуження селищною радою вказаного об`єкта нерухомого майна не свідчить про порушення вимог Кодексу цивільного захисту України. При цьому суди зазначили, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про знаходження об`єкта цивільного захисту № НОМЕР_1 в приміщенні по АДРЕСА_1, яке за адресою, площею, конфігурацією та датою прийняття в експлуатацію відрізняється від підвального приміщення готелю " ІНФОРМАЦІЯ_1". Суди відхилили доводи позивача про те, що адреса готелю " ІНФОРМАЦІЯ_1" була змінена рішенням Старовижівської селищної ради №141 від 18 жовтня 2017 року з "АДРЕСА_1" на "АДРЕСА_2", оскільки вказане рішення органу місцевого самоврядування прокурор на дослідження судам не надав.
Аргументи учасників справи
22 липня 2021 року заступник керівника Волинської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення та просив їх скасувати як такі, що ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди надали неналежну оцінку наявним у справі доказам, які об`єктивно підтверджують факт знаходження в підвальному приміщенні готелю " ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_2 споруди цивільного захисту населення, а тому селищна рада не мала права його відчужувати на аукціоні. Вказує, що органи цивільного захисту в 2018 році уточнили адресу споруди цивільного захисту № НОМЕР_2 з " АДРЕСА_1" на " АДРЕСА_2". Зазначає, що розбіжності в площі приміщення цивільного захисту (120 м?) та підвального приміщення готелю (88,9 м?) не свідчать про безпідставність вимог прокурора, оскільки споруда цивільного захисту не була проінвентаризована на відміну від підвального приміщення готелю, яке інвентаризувалось під час його відчуження. Вказує також, що розбіжності в датах введення вказаних приміщень до експлуатації не свідчать про відсутність підстав для задоволення позову прокурора. Посилається на те, що апеляційний суд прийняв до уваги поданий відповідачем документ - список протирадіаційних сховищ на території Старовижівської селищної ради, який до суду першої інстанції не подавався.
У жовтні 2021 року від Старовижівської селищної ради до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Відзив мотивовано тим, що під час реалізації приміщення готелю було складено звіт про його оцінку, в якому зазначено, що: "у підвалі готелю розміщена котельня, яка не функціонує; в підвалі стоїть вода внаслідок високого рівня ґрунтових вод". Вважає, що за таких обставин розміщення в підвалі готелю споруди цивільного захисту суперечило б державним будівельним нормам. Наполягає на тому, що в підвальному приміщенні готелю відсутня будь-яка споруда цивільного захисту, а протирадіаційне укриття, про яке йдеться в позовній заяві, знаходиться за іншою адресою та має інші конфігурацію, площу.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження в справі.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 28 вересня 2021 року зазначено, що заявник оскаржує судове рішення з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, вказуючи, що суд при вирішенні справи не застосував висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року в справі № 734/337/15-ц.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням Старовижівської селищної ради від 22 жовтня 2015 року №36/112 надано дозвіл на відчуження готелю " ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_2 .
01 березня 2016 року ТОВ "Волинський аукціонний центр" проведено аукціон, за результатами якого 03 березня 2016 року укладено договір купівлі-продажу між ОСОБА_1 та Старовижівською селищною радою, за умовами якого ОСОБА_1 став власником готелю " ІНФОРМАЦІЯ_1" в АДРЕСА_2, загальною площею 584,1 м?.
Згідно паспорта протирадіаційного укриття від 16 квітня 2007 року в АДРЕСА_1, знаходиться протирадіаційне укриття № НОМЕР_1, загальною площею 120 м?, місткістю 50 чол., вбудоване у двоповерхову будівлю, експлуатується у мирний час ВУЖКГ з 01 липня 1976 року, здано в експлуатацію 25 червня 1970 року, у мирний час здано в оренду під ритуальний магазин.
Відповідно до актів огляду стану захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття) НОМЕР_1 від 17 грудня 2014 року, 09 лютого 2015 року, 17 серпня 2016 року, 17 серпня 2017 року огляди щоразу проводились за адресою: АДРЕСА_1; площа укриття згідно з вказаними актами становить 120 м?.
Згідно з базою електронного обліку та аналізу стану захисних споруд протирадіаційне укриття № НОМЕР_1 розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на обліку Старовижівського РС УДСНС України у Волинській області. Станом на листопад 2019 року спірна захисна споруда не інвентаризована.
За змістом відповіді управління з питань цивільного захисту Волинської ОДА від 27 липня 2018 року на запит прокурора протирадіаційне укриття № НОМЕР_1 площею 120 м? та місткістю 50 чол. знаходиться в АДРЕСА_1, на підтвердження чого надано облікову картку.
У книзі обліку захисних споруд Волинської області під порядковим №232 вказано ПРУ НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з відповіддю КП "Волинське обласне БТІ" від 11 квітня 2018 року на запит прокурора за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться приміщення магазину "Гастроном" загальною площею 449,8 м?.
За матеріалами інвентаризаційної справи на нежитлове приміщення "Готель" в АДРЕСА_2 площа підвального приміщення готелю становить 88,9 м?.
Старовижівською РДА на запит прокурора надано відповідь про те, що інформація, на підставі якої ПРУ НОМЕР_1 була внесена до книги обліку споруд цивільного захисту, відсутня.
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, приватизації не підлягають об`єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства.
У підпункті 5 пункту "в" частини 2 Закону України "Про приватизацію державного майна" визначено, що загальнодержавне значення мають захисні споруди цивільної оборони.
Відповідно до частини першої статті 32 Кодексу цивільного захисту України до захисних споруд цивільного захисту належить протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них ізолюючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості.
Згідно з абзацом третім пункту 25 Порядку використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року №253, у разі приватизації (корпоратизації) державних підприємств захисні споруди виключаються з переліку майна підприємства, що підлягає приватизації (корпоратизації), і передаються в установленому порядку його правонаступникові на відповідальне зберігання.