Постанова
Іменем України
20 червня 2022 року
м. Київ
справа № 128/2421/17
провадження № 61-19242св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 серпня 2021 року в складі судді Ганкіної І. А. та на постанову Вінницького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року в складі колегії суддів Матківської М. В., Міхасішина І. В., Сопруна В. В.,
ВСТАНОВИВ :
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частку в праві спільної сумісної власності на житловий будинок та земельну ділянку, стягнення Ѕ частки грошових коштів, сплачених в рахунок погашення кредитних зобов`язань.
В обґрунтування позову зазначала, що в період з 17 серпня 2009 року до 27 листопада 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі. За цей час подружжя набуло нерухоме майно, що складається із земельної ділянки розміром 0,1000 га та житлового будинку, розташованих по АДРЕСА_1 .
Зазначає, що вона приймала фінансову участь в придбанні земельної ділянки та будівництві будинку, що підтверджується виписками з банків про отримання позивачкою кредитів для потреб сім`ї.
З урахуванням останньої редакції уточнених позовних вимог позивач просила в порядку поділу спільного майна подружжя:
визнати за нею право власності на Ѕ частку в праві спільної сумісної власності на житловий будинок та земельну ділянку площею 0,1000 га кадастровий номер 0520655900:02:009:0750, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати за відповідачем право власності на Ѕ частку в праві спільної сумісної власності на вказані житловий будинок та земельну ділянку;
стягнути з відповідача на її користь Ѕ частку грошових коштів, сплачених в рахунок погашення спільних кредитних зобов`язань в сумі 235 683,62 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 10 серпня 2021 року позов задоволено частково;
визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку в праві спільної сумісної власності на житловий будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1 ;
стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 Ѕ частку грошових коштів, сплачених в рахунок погашення спільних кредитних зобов`язань по договору № 910.74434 в ПАТ «Плюс Банк» та договору №00042.13-PLD в МАТ «Міжнародний Інвестиційний Банк» в сумі 235 683,62 грн;
в іншій частині позовних вимог відмовлено;
стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 12 472,40 грн.
Суд першої інстанції зазначив, що:
спірний будинок та земельна ділянка набуті сторонами під час перебування у шлюбі, є спільним майном подружжя та підлягають поділу між ними в рівних частках, сторони не спростували презумпцію спільності майна подружжя;
право власності на спірні об`єкти зареєстроване за відповідачем, і позивач не вправі пред`являти вимоги про визнання за ОСОБА_2 права власності на іншу Ѕ частку в праві спільної сумісної власності на нерухоме майно;
під час перебування у зареєстрованому шлюбі позивачкою укладені кредитні договори № 910.73434 від 10 листопада 2010 року та № 00042.13- PLD.101 від 14 листопада 2017 року в інтересах сім`ї, на їх виконання вона сплатила кошти у розмірі 400 469,61 грн, у зв`язку з чим суд зробив висновок про стягнення з відповідача половини зазначеної суми в порядку поділу спільного майна подружжя.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Вінницького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково; рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 серпня 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 Ѕ частки грошових коштів, сплачених в рахунок погашення кредитних зобов`язань, скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в їх задоволенні; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8 867 грн судових витрат; в іншій частині рішення суду залишено без змін; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 932,48 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про визнання спірного майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя й поділу між сторонами в рівних частках, адже відповідач не спростував презумпцію спільності права власності подружжя на спірне майно, набуте ними в період шлюбу.
При відмові у задоволенні позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 Ѕ частки грошових коштів, сплачених в рахунок погашення кредитних зобов`язань, апеляційний суд зазначив, що позивач не надала належних і допустимих доказів на підтвердження факту погашення зобов`язань за кредитним договором за її особисті кошти. Самі по собі надані позивачем квитанції про погашення кредиту за кредитними договорами, платником в яких зазначено ОСОБА_1 , не свідчать про наявність підстав для стягнення з відповідача половини сплачених позивачем коштів на погашення кредитів.
Аргументи учасників справи
У листопаді 2021 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 серпня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року, в якій просить їх скасувати в частині позовних вимог про поділ будинку та земельної ділянки і в частині розподілу судових витрат як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в їх задоволенні.
Касаційна скарга мотивована тим, щосуди:
під час вирішення позовних вимог про поділ майна не врахували надані відповідачем докази на спростування презумпції спільності майна, зокрема, показання свідків про те, що сторони з 2014 року разом не проживають, та що позивачка участі в будівництві будинку не брала;
не звернули увагу на довіреність від 26 серпня 2015 року, відповідно до якої відповідач уповноважив ОСОБА_3 завершити будівництво спірного будинку, оскільки відповідач вступив до лав ЗСУ та перебував на території АТО, що також підтверджує відсутність участі позивачки в будівництві;
неправильно визначили обсяг спільного нажитого майна, оскільки позивачка відчужила спільний автомобіль, кошти використала у власних цілях, чим збільшила свою частку в спільному майні, у зв`язку з чим проведений судом поділ будинку та земельної ділянки в рівних частинах суперечить статті 70 СК України;
апеляційний суд безпідставно стягнув з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, оскільки позивач не надала доказів, які підтверджують їх розмір.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 31 січня 2022 року вказано, що касаційна скарга містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що суди при вирішенні оскаржених позовних вимог не застосували висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 760/6220/16-ц, від 03 липня 2019 року в справі № 554/8023/15-ц, від 03 липня 2019 року в справі № 554/8023/15-ц, від 30 січня 2019 року в справі № 158/2229/16, від 24 вересня 2020 року в справі № 570/685/19, від 24 березня 2021 року в справі № 501/2211/18, від 03 жовтня 2018 року (провадження № 61-9018сво18), від 19 лютого 2020 року в справі № 405/3904/17, постановах Верховного Суду України від 18 травня 2016 року в справі № 922/51/15, від 24 травня 2017 року в справі № 6-843цс17.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 17 серпня 2009 року до 27 листопада 2020 року.
04 лютого 2011 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки купив земельну ділянку площею 0,1000 га кадастро