ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/7967/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кібенко О.Р.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Разіна Т.І., Михальська Ю.Б.)
від 01.12.2021
у справі № 910/7967/19
за позовом ОСОБА_1
до Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: ОСОБА_2
про визнання недійсним договору поруки,
за участю представників учасників справи:
позивача - Мисів А.А.;
відповідача - Лопатнікова А.В.,
третьої особи - Мисів А.А.;
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання недійсним договору поруки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір поруки №MRVKLOK26139/DP від 08.11.2017 укладений з порушенням вимог чинного законодавства України.
Зокрема, позивач вказує на те, що Угода про використання електронного цифрового підпису від 08.11.2017, яка зазначена в договорі поруки №MRVKLOK26139/DP від 08.11.2017, та яка має відповідати вимогам, встановленим НБУ для договору між банком та клієнтом про використання електронного цифрового підпису, між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" не укладалась.
Також позивач зазначив, що договір поруки № MRVKLOK26139/DP від 08.11.2017, між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" укладався без згоди ОСОБА_2, як дружини ОСОБА_1 та співвласника усього майна, набутого ним під час шлюбу, та на яке може бути звернене стягнення за договором поруки.
Крім того, позивач зазначає, що він та ОСОБА_2 мають неповнолітню дитину 2008 року народження, і укладення ним договору поруки в забезпечення виконання зобов`язань юридичної особи за повернення кредитного ліміту у сумі 12 309 150, 00 грн та процентів за ним, в тому числі за рахунок спільного сумісного майна подружжя та доходів ОСОБА_1 спричиняє ймовірність невиконання ним як батьком свого обов`язку з утримання неповнолітньої дитини.
Позивач стверджує, що оскільки він не перебуває ні в трудових, ні в корпоративних відносинах з боржником за кредитним договором - ТОВ "ТД "ДЕМЕТРА-ПЛЮС" та не є вигодонабувачем від вказаного товариства, укладання договору поруки в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "ТД "ДЕМЕТРА-ПЛЮС" за кредитним договором суперечить також інтересам неповнолітньої дитини 2008 року народження.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2019 відмовлено в задоволенні позову.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявність підстав, визначених статтями 203, 215 Цивільного кодексу України, із якими закон пов`язує можливість визнання правочину недійсним.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2019 скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог, а саме: визнано недійсним договір поруки №MRVKLOK26139/DP від 08.11.2017.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що в самому договорі поруки вказано, що він підписаний, в тому числі, на підставі Угоди про використання електронного цифрового підпису від 08.11.2017, однак така угода ні позивачем, ні третьою особою не підписувалась, а отже відсутня підстава на якій договір поруки мав бути укладений. При цьому матеріалами справи підтверджено, що третя особа, як дружина позивача та співвласник спільно нажитого майна (шлюб розірвано 03.11.2017) не давала згоду на укладення такого значного правочину як договір поруки.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду 01.12.2021, Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
3.2. Підставою касаційного оскарження Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" визначило пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 207 Цивільного кодексу України у взаємозв`язку з нормами статей 203 та 215 Цивільного кодексу України, та й щодо правовідносин про відсутність згоди подружжя на укладення договору.
3.3. Представником ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Між ОСОБА_1, як поручителем, та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (у подальшому найменування змінено на Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк"), як кредитором, 08.11.2017 укладено договір поруки №MRVKLOK26139/DP, за умовами якого позивач поручився перед Банком за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Деметра-плюс" зобов`язань за кредитним договором №MRVKLOK26139 від 08.11.2017.
Договір поруки є електронним документом, який підписаний сторонами з використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом відкритого ключа Акредитованого центру сертифікації ключів ПАТ КБ "ПриватБанк" (свідоцтво про акредитацію центру сертифікації ключів серії СА № 26 та Атестат відповідності, виданий Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України від 28.02.2014, експертним висновком № 05/02/02-3000 від 15.08.2014) у порядку, передбачену Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Законом України "Про електронний цифровий підпис".
Відповідно до пункту 5.2. договору поруки, цей договір підписано із використанням електронного цифрового підпису в порядку, передбаченому Законами України "Про електронні документи та електронну документообіг" і "Про електронний цифровий підпис" та на підставі Угоди про використання електронного цифрового підпису від 08.11.2017, підписаної між поручителем та кредитором, та вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення електронного-цифрового підпису його сторонами.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 12.08.1995 перебували у шлюбі. Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 23.10.2017 у справі №243/8682/17, яке набуло законної сили 03.11.2017, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний, встановлено відсутність спору про поділ майна, що є їх спільною сумісною власністю.
У Договорі поруки №MRVKLOK26139/DP від 08.11.2017 міститься згода співвласника ОСОБА_2 на укладання договору поруки; дана згода підписана із використанням електронного цифрового підпису на підставі угоди про використання електронного цифрового підпису від 08.11.2017.
Так, у договорі поруки зазначено, що "Я, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія НОМЕР_1 виданий Ц-Міським РВ Горлівського МУ ГУ МВС України в Донецькій області 29.12.2007 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків згідно відомостей Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_2 адреса реєстрації АДРЕСА_1, зі змістом цього договору поруки № MRVKLOK26139/DP від 08.11.2017 ознайомлена, надаю згоду на його укладення поручителем з метою забезпечення виконання зобов`язань боржника за КРЕДИТНИМ ДОГОВОРОМ № MRVKLOK26139 від 08.11.2017, та ця згода підписана із використанням електронного цифрового підпису в порядку, передбаченому Законами України "Про електронні документи та електронний документообіг" і "Про електронний цифровий підпис", та на підставі Угоди про використання електронного цифрового підпису від 08.11.2017, підписаної між Співвласником та Кредитором, та вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення електронного цифрового підпису усіма його сторонами."
Також суди попередніх інстанцій встановили, що 08.11.2017 Акредитований центр сертифікації ключів Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Центр) та ОСОБА_1 уклали договір № 7041799_08112017 про надання послуг електронного цифрового підпису, в якому зазначені права та обов`язки сторін, термін дії сертифіката, порядок отримання сертифіката підписувачем, скасування, блокування та поновлення сертифіката, відповідальність та гарантії сторін.
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору, клієнт і його представники-підписувачі мають право створити електронну заявку на формування сертифіката (з внесенням відкритого ключа, особистих і додаткових даних і підписанням особистим ключем), пройти процедуру реєстрації у (відокремленому) пункті реєстрації Центру, подати (надіслати) зареєстровану заявку до центру сертифікації ключів Центру і отримати сертифікат, що включений до інфраструктури сертифікатів Центру.
Такий самий Договір про надання послуг електронного цифрового підпису 08.11.2017 був укладений з ОСОБА_2 (договір № 38653440_08112017).
При цьому, зазначені договори недійсними в судовому порядку не визнавалися, заяв про скасування або блокування сертифікатів відповідно до п. 2.1.3, розділу 5 договорів від ОСОБА_1, ОСОБА_2 до АЦСК АТ КБ "ПриватБанк" не надходило. Дані договори підписані ЕЦП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
З метою підтвердження обставин, на які посилались сторони, судом апеляційної інстанції було призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:
"Чи виконано підпис від імені особи ОСОБА_1 у документі "Угода про використання електронного цифрового підпису" від 08.11.2017 в розділі "Реквізити сторін. Сторона 2: ОСОБА_1 " тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?"
"Чи виконано підпис від імені особи ОСОБА_2 у документі "Угода про використання електронного цифрового підпису" від 08.11.2017 в розділі "Реквізити сторін. Сторона 2: ОСОБА_2 " тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?"
На виконання ухвали суду, експертами Київського науково дослідного інституту судових експертиз надано Висновок №7562-7564/21-32/25896/21-32 від 19.08.2021, в якому встановлено, що:
підпис від імені особи ОСОБА_1 у документі "Угода про використання електронного цифрового підпису" від 08.11.2017 в розділі "Реквізити сторін. Сторона 2: ОСОБА_1 " виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.
підпис від імені особи ОСОБА_2 у документі "Угода про використання електронного цифрового підпису" від 08.11.2017 в розділі "Реквізити сторін. Сторона 2: ОСОБА_2 " виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.2. Предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання недійсним договору поруки.
Обґрунтовуючи наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 вказує, зокрема на те, що відповідно до п. 5.2. договору поруки, цей договір підписано із використанням електронного цифрового підпису в порядку, передбаченому Законами України "Про електронні документи та електронну документообіг" і "Про електронний цифровий підпис" та на підставі Угоди про використання електронного цифрового підпису від 08.11.2017 року, підписаної між Поручителем та Кредитором, та вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення електронного-цифрового підпису його Сторонами.
Разом з тим за доводами позивача Угода про використання електронного цифрового підпису від 08.11.2017, яка зазначена в договорі поруки №MRVKLOK26139/DP від 08.11.2017, та яка має відповідати вимогам, встановленим НБУ для договору між банком та клієнтом про використання електронного цифрового підпису, між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" не укладалась.
Відповідно до частини 4 статті 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.